33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"03" червня 2008 р. Справа № 14/39
за позовом Приватне підприємство "Баядєра"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі"
про стягнення заборгованості в сумі 57 411 грн. 21 коп.
Суддя Марач В.В.
Представники:
Від позивача : представник за довіреністю Гордійчук О.Ф.
Від відповідача : представник за довіреністю Делідон І.М.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Приватне підприємство "Баядєра" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" в якому просить стягнути з останнього 57411,21 грн. з розрахунку: 51 890,60 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот девяносто) грн.60 коп - повернення коштів за поставлений на основі договору поставки №Б-5 від 28.07.2006 року товар, 2063,65 (дві тисячі шістдесят три ) грн.65 коп - пеня за прострочення виконання зобов'язання, 10% річних в сумі 1031,82 (одна тисяча тридцять одна) грн.82 коп. та 2425,14 (дві тисячі чотириста двадцять пять) грн.-розмір індексації від суми заборгованості за період з 21.12.2007 року по 18.04.2008 року.
До винесення рішення у справі представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суму основного боргу стягнути з відповідача в розмірі 23218.95 грн. посилаючись на те, що відповідачем 28 671, 65 грн. вже сплачено..
Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судовому засіданні існування заборгованості підтвердив.
Відповідач подав заяву в якій просить зупинити провадження у справі посилаючись на те, що власником ТзОВ "Рівненські торгівельні мережі" 15 квітня 2008 року на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю прийнято рішення, яке зафіксовано Протоколом №1 про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" шляхом перетворення її в Приватне підприємство "Рівненські торгівельні мережі". Даний Протокол 18 квітня 2008 року подано до реєстраційної палати Рівненської міської ради.
Суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 2 статті 79 ГПК України встановлено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Тобто вказана норма вказує на те, що зупинення провадження у справі в разі наявності вказаних обставин є правом суду, а не його обов"язком.
Разом з тим, суд зазначає, що реорганізація юридичної особи не звільняє її від обов"язків по виконанню своїх зобов"язань перед іншими особами та від відповідальності за несвоєчасне їх (обов"язків) виконання.
Крім того відповідно до статті 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації можливе процесуальне правонаступництво. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
28 липня 2006 року між Приватним підприємством «Баядєра» та ТОВ «Рівненські торгівельні мережі» було укладено Договір поставки № Б-5 відповідно до умов якого ПП «Баядєра», як постачальник зобов"язався передати, а ТОВ «Рівненські торгівельні мережі», як покупець зобов"язався прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання.
Згідно умов п.4.1. Договору поставки № Б-5 від 28 липня 2006 року, розрахунки за поставлений товар повинні здійснюватися за кожною поставленою партією протягом тридцяти календарних днів з моменту дати поставки відповідної партії товару.
На підставі вищевказаного договору ПП "Баядєра" здійснювало відповідачу поставки товарів. Однак за період з 21.11.2007р по 25.02.08 р. поставлені товари на загальну суму 51 890,6 грн. по закінченню строку платежу та станом на дату позову - 14 квітня 2008 року не оплачені відповідачем, що підтверджується Актом звірки розрахунків станом на 29.02.08р..
Так позивачем поставлені відповідачу товари по накладних №№
178062 від 21.11.07р. на суму 713,09 грн.,
179073-9 від 29.11.2007 3231, 96
179941-7 від 06.12.2007 7858,87
181758-66 від 20.12.07 6437,32
182601-7 від 27.12.2007. 5666,65
183227-35 від 03.01.08. 6244,52
184146-60 від 10.01.08. 5145,67
185114-17 від 17.01.08. 1357,39
185876-78 від 24.01.08. 2609,34
186730-32 від 31.01.08. 4558,60
188186-91 від 15.02.08. 3627,55
189330-44 від 25.02.08. 4438.83
Після звернення позивача до суду відповідач повернув позивачу товарів на суму 28671,65 грн..
Таким чином взяті на себе зобов'язання по Договору поставки з боку Відповідача в повній мірі не виконані. На звернення позивача, зокрема претензію №135 від 21.03.08, з пропозицією сплатити заборгованість, відповідач відповіді не надав і заборгованість не сплатив.
Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності з п.2 ст.193 ГК України, - кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.
Пунктом 7.2.1 Договору поставки № Б -5 від 28 липня 2006 року, передбачено, що за в разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов"язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від сумит заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, а також 10% річних від суми заборгованості.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином вимоги позивача грунтуються на договорі та законі є правомірними, а відтак підлягають частковому задоволенню.
На основі статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
1.Позов задоволити частково.
2. Стягнути з рахунку Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненські торгівельні мережі" вул.О.Теліги 2А, м.Рівне,33005 р/р 26000737000023 РОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Рівне МФО 333012 ЗКПО 33167252 на користь Приватне підприємство "Баядєра" вул. Озерянівська 2,Горлівка,Донецька область,84600, код ЄДРПОУ 13491057, 28 739,56 грн. з розрахунку: 23 218 ,95 (двадцять три тисячі двісті вісімнадцять) грн.95 коп - повернення коштів за поставлений на основі договору поставки №Б-5 від 28.07.2006 року товар, 2063,65 (дві тисячі шістдесят три ) грн.65 коп - пеня за прострочення виконання зобов'язання, 10% річних в сумі 1031,82 (одна тисяча тридцять одна) грн.82 коп. та 2425,14 (дві тисячі чотириста двадцять пять) грн.-розмір індексації від суми заборгованості за період з 21.12.2007 року по 18.04.2008 року, 574,11 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити в задоволенні позову про стягнення 28 671,65 грн..
5. Видати Приватному підприємству "Баядєра" довідку на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого мита в сумі 40 грн.89 коп..
Суддя Марач В.В.
підписано "09" червня 2008 р.