11.07.11 Справа № 5021/1282/2011.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Володар», м. Харків
до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб
України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів», м. Кролевець Сумської області
про стягнення 1 338 400 грн. 00 коп.
Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 20.05.2011р.
від відповідача - не з'явився
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 1 338 400 грн. 00 коп., а також стягнути витрати, пов'язані з судовим розглядом справи.
Згідно заяви про зміну підстав позову від 29.06.2011р. (вхідний номер 9763 від 30.6.2011р.), позивач зазначає про зміну підстави позову та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 1 338 400 грн. 00 коп., а також стягнути витрати, пов'язані з судовим розглядом справи. Згідно ст. 22 ГПК України, зазначена заява прийнята судом до розгляду.
В дане судове засідання представник позивача подав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог та докази направлення її відповідачу; докази направлення відповідачу заяву про зміну підстав позову.
Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. про що свідчить поштове повідомлення № 2375 від 16.06.2011р. Ухвала про відкладення від 30.06.2011р. направлена відповідачу на поштову адресу, що зазначена у позовній заяві, до суду не повернулась.
Відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002р. (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах, а саме: ухвала про порушення провадження від 08.06.2011р. та ухвала про відкладення від 30.06.2011р., оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів відповідачу.
Таким чином, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
08.10.2010 р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю ДП ДАК «Хліб України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний Дім «Володар» був укладений договір поставки № ПЮ/0810/172 (далі по тексту -«Договір»). Згідно п.1.1. даного договору, постачальник (відповідач) зобов'язався продати, а покупець (позивач) прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у Договорі.
Відповідно до п. 1.2. Договору Поставки № ПЮ /0810/172 характеристика товару: найменування, ґатунок, кількість, і ціна товару вказується в специфікації, яка є не від'ємною частиною Договору. Проте, як зазначив представник позивача, специфікація до договору поставки № ПЮ /0810/172 сторонами підписана не була.
Пунктом 3.2. даного договору встановлено, що позивач проводить оплату товару шляхом внесення попередньої плати в розмірі 100 % вартості товару.
В судовому засіданні представником позивача було пояснено, що 11.10.2010 р. позивач, в розрахунку на те, що сторонами буде узгоджено умови про предмет та ціну договору шляхом підписання Специфікації, виходячи з орієнтованої суми закупівлі, яка передбачалася, було перераховано на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 2 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками від 11.10.2010 р. (а.с. 41-42) та платіжним дорученням № 25 від 11.10.2010 р. (а.с. 43).
В період з 14.10.2010 р. по 13.01.2011 р., відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято наступні партії товару: 1) Борошно вищого ґатунку у кількості 68 000 кг., загальною вартістю 170 000 грн. 00 коп.; 2) Борошно вищого ґатунку у кількості 22 000 кг. загальною вартістю 55 000 грн. 00 коп.; 3) Борошно вищого ґатунку у кількості 68 000 кг., загальною вартістю 170 000 грн. 00 коп.; 4) Борошно вищого ґатунку у кількості 22 000 кг., загальною вартістю 55 000 грн. 00 коп.; 5) Борошно вищого ґатунку в кількості 68 000 кг., загальною вартістю 170 000 грн.00 коп.; 6) Борошно вищого ґатунку в кількості 68 000 кг., загальною вартістю 170 000 грн.00 коп.; 7) Борошно вищого ґатунку в кількості 68 000 кг., загальною вартістю 170 000 грн.00 коп.; 8) Борошно вищого ґатунку в кількості 68 000 кг., загальною вартістю 170 000 грн.00 коп. Загальна вартість поставлених товарів становить 1 130 000 грн. 00 коп.
Факт поставки та отримання товару підтверджується видатковими накладними: № ЭЛ-0001621 від 14.10.2010 р., № ЭЛ- 0001884 від 16.11.2010р., № ЭЛ-0001912 від 17.11.2010 р., № ЭЛ-0001988 від 30.11.2010 р., № ЭЛ-0002076 від 07.12.2010 р., № ЭЛ-0002099 від 09.12.2010 р., № ЭЛ-0002242 від 27.12.2010 р., № ЭЛ-0000008 від 13.01.2011р. (а.с. 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32) та деклараціями про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання № ЭЛ-0001621 від 14.10.2010 р., № ЭЛ- 0001884 від 16.11.2010р., № ЭЛ-0001912 від 17.11.2010 р., № ЭЛ-0001988 від 30.11.2010 р., № ЭЛ-0002076 від 07.12.2010 р., № ЭЛ-0002099 від 09.12.2010 р., № ЭЛ-0002242 від 27.12.2010 р., № ЭЛ-0000008 від 13.01.2011р. (а.с. 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33). Дані накладні та декларації скріплені підписами сторін та їх печатками.
Крім того, позивач у заяві про зміну підстави позову вважає, що оскільки відповідачем була поставлена, а позивачем прийнята наведена вище продукція, можна дійти до висновку, що сторони досягли згоди щодо предмету та ціни Договору у видаткових накладних, в яких міститься посилання на Договір № ПЮ/0810/172 від 08.10.2010р., а саме: предмет договору (характеристика товару: найменування, ґатунок, кількість) становить поставлена відповідачем та зазначена у видаткових накладних продукція, а ціною договору є загальна вартість фактично поставленої продукції.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ними зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 5.1. Договору строк дії договору встановлюється з дня його підписання Сторонами і до 31 грудня 2010 року, а у випадку несвоєчасного виконанням сторонами своїх договірних обов'язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.
Отже, позивач свої зобов'язання по договору поставки № ПЮ/0810/172 від 08.10.2010р. виконав повністю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на рахунок відповідача було перераховано 2 500 00 грн. 00 коп., з яких вартість поставленого товару згідно видаткових накладних та декларацій про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджене державне регулювання становить 1 130 000 грн. 00 коп., а грошові кошти у розмірі 1 370 000 грн. 00 коп. були перераховані позивачем на рахунок відповідача помилково та без достатньої правової підстави.
У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Також, згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Крім того, між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання послуг № ОУ/1210/147 від 12.10.2010 р., відповідно до п. 1.1. якого, замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов'язаний надати замовнику комплексні послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів замовника, а замовник зобов'язаний вчасно оплачувати надані виконавцем послуги.
Відповідачем на виконання умов договору № ОУ/1210/147 від 12.10.2010 р. були надані, а позивачем прийняті послуги з організації перевезення вантажів, що підтверджується наступними Актами приймання-передачі послуг: № ЭЛ-0000500 від 17.11.2010 р., № ЭЛ-0000505 від 07.12.2010 р., № ЭЛ-0000510 від 09.12.2010 р., № ЭЛ-0000540 від 28.12.2010 р., № ЭЛ-0000010 від 11.01.2011 р., № ЭЛ-0000457 від 14.10.2010р. (а.с. 34-38).
Загальна вартість послуг згідно вищезазначених актів становить 37 520 грн. 00 коп.
За надання відповідачем послуг з організації перевезень, позивачем було сплачено 5 920 грн.00 коп., тому його борг складає 31 400 грн. 00 коп..
Позивач у своїй заяві про зміну підстав позову зазначає, що у обох сторін є зустрічні грошові зобов'язання, а саме: у відповідача зобов'язання щодо повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 1 370 000 грн., у позивача зобов'язання щодо оплати вартості послуг у розмірі 31 600 грн.
Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що можливе їх часткове зарахування.
Так, зобов'язання позивача щодо оплати вартості послуг поставлених відповідачем зараховується в повному обсязі, а зобов'язання відповідача щодо повернення безпідставно перерахованих позивачем грошових коштів, зараховується частково, в частині вартості поставлених ним товарів та послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена заява про залік зустрічних однорідних вимог б/н від 20.05.2011р. (а.с. 70-71), в якій позивач повідомляє відповідача про проведення ним одностороннього заліку однорідних грошових вимог.
Також, між сторонами був підписаний та скріплений їх печатками акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 44), відповідно до якого сальдо на 17.02.2011р. на користь ТОВ «Торгівельний дім «Володар» становить 1 338 400 грн. 00 коп.
В свою чергу, позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату коштів. Доказами направлення такої вимоги є поштове повідомлення від 12.05.2011р. (а.с. 45), фіскальний чек № 1205 від 29.04.2011р. (а.с. 46), опис вкладення у цінний лист від 29.04.2011р. (а.с. 48-50).
Таким чином, станом на 23.05.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 1 338 400 грн. 00 коп.
Відповідно ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі1 338 400 грн. 00 коп. чи письмових аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 1 338 400 грн. 00 коп., у зв'язку з чим вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Кролевецький комбінат хлібопродуктів» (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Андріївська, 10, код 00955911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Володар» (61157, м. Харків, вул. Бакуніна, б. 8-А, код 23749781) грошові кошти у розмірі 1 338 400 грн. 00 коп., 13 384 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ
Повне рішення складене 12.07.2011р.