"29" липня 2011 р.Справа № 9/17-1695-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС";
До відповідача: Добровільного пожежного товариства "Одеське спецпідприємство "ПОЖТЕХНІКА";
про стягнення 39099,46 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);
СУТЬ СПОРУ: 04.05.2011р. за вх. №2409/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Добровільного пожежного товариства "Одеське спецпідприємство "ПОЖТЕХНІКА" (далі -Відповідач) в сумі 39 099,46 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судових засіданнях проти позовних вимог заперечував, відповідно до письмового відзиву, наданого суду 08.06.2011 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
01.11.2000р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал” та Одеським спецпідприємством "ПОЖТЕХНІКА" був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4282/3 (далі договір).
Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради №2038-ХХ1V від 17.12.2003р. та договору оренди цілі сного майнового комплексу, Комунальне підприємство „Одесводоканал” реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС".
Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Комунального підприємства „Одесводоканал” (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п. 1.1 його Статуту.
Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія "Інфоксводоканал", що діє на підставі Положення про філію.
У відповідності з п. 2.1 договору, позивач та відповідач зобов'язуються керуватися "Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та іншими нормативними актами, прийняти ми у встановленому порядку.
У відповідності з п.3.2 договору, оплата послуг водокористування та водовідведення проводиться до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу.
З позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" випливає, що станом на квітень 2011р. у відповідача з'явилась заборгованість за послуги водовід ведення ливневих стоків у сумі 39 099,46 грн.
Розрахунок скиду ливневих стоків проводиться згідно з довідками Гідрометеорологі чного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та від повідно до актів № 724-ти від 12.04.2002р.. №866-ти від 17.04.2003р. про територію боржни ка. У даних актів закріплена площа застройки - 0,4 га, площа удосконаленого покриття - 0,2 га, характер Каналізації -загальносплавна.
Згідно з п. 3.9 договору (3.7. додаткової угоди №1/524 від 17.09.2010р.), об'єми стоків, що відводяться від Абонента, відводяться рівними об'ємами витраченої води або визначаю ться по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п. 21 „Правил водокористування”.
Об'єм, скинутих Абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 „Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року № 65 (далі Правил), 15.9. - додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприє мство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідро метеослужби.
З жовтня 2008р. діють нові „Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008р. № 190, що закріплюють п. 4.10 такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.
Позивач зазначає, що тариф на водовідведення у розмірі 4,48 грн. встановлений Рішенням виконкому Одеської міської ради № 95 від 14.02.2008 р.
Тобто, Розрахунок скиду ливневих стоків Одеського спецпідприємство "ПОЖТЕХНІКА" на суму 39 099,46 грн. виконаний позивачем на підставі Довідок Гідрометеорологічного центру, актів № 724-ти від 12.04.2002р., №866-ти від 17.04.2003р. про складову території та застосування тарифу.
У відповідності з п.2.3.13 договору та п. 2.4 Правил приймання стоків відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному об'ємі сплачувати послуги водопостачання та водовід ведення, в тому числі платежі за скидання ненормативно-очищених стоків.
Відповідачем були отримані повідомлення № 33038 від 19.02.2009р., № 37857 від 17.02.2010р. про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення.
Також до відповідача були надіслані досудові попередження № 41065 від 21.10.2010р., № 41715 від 11.01.2011р.
Отже, суму позовних вимог складає - заборгованість за послуги водовідведення ли вневих стоків у сумі 39 099,46 грн.
У зв'язку з вищенаведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 39 099,46 грн.
08.06.2011 року за вх. №18616/2011 відповідач надав до суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" не погоджується у повному обсязі.
14.07.2011 року за вх. №22593/2011 позивач до суду направив заперечення на відзив Добровільного пожежного товариства "Одеське спецпідприємство "ПОЖТЕХНІКА", з доводами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" не погоджується.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на надання послуг водопостачання та водовідведення № 4282/3, згідно з яким, позивач -Водоканал надає послуги по подачі питної води на об'єкти відповідача - Абонента, а також по прийому стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності до дислокації об'єктів, а відповідач, в свою чергу, своєчасно оплачує надані йому послуги, експлуатує та забезпечує водопровідні та каналізаційні зв'язки, прилади та обладнання на них в належному порядку у відповідності до „Правил”, перерахованими в п.2.1. вищенаведеного договору та діючого законодавства.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Позивач стверджує, що станом на 01.04.2011р. у відповідача з'явилась заборгованість за послуги водовідведе ння ливневих стоків у сумі 39 099,46 грн.
Пунктом 4.10 Правил від 27.06.2008 р. встановлено вимоги щодо визначення об'єму стічних вод, а саме: "Додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби; б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Суд встановив, що на неодноразові листи та претензії до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" про перевірку роботи каналізації, позивач постійно відмовлявся, посилаючись на те, що ливнева каналізація на балансі Міськаналізації філії „Інфоксводоканал” не знаходиться та на території загально сплавна система каналізації.
Відповідно до п. 2.2 Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій у систему каналізації м. Одеси Водоканал зобов'язаний: крім іншого, здійснювати нагляд за технічним станом систем каналізації м. Одеси.
Однак, судом досліджено, що на території відповідача загальносплавної системи каналізації немає, а з моменту засновництва підприємства існує роздільна система водовідведення, зливові стоки з території підприємства через систему дощоприймачів потрапляють в зливовий колектор, який знаходиться на балансі Комунального підприємства „Міські дороги” і не має виходу в загально сплавну систему міста, згідно листа директора Комунального підприємства „Міські дороги” № 550.
01.06.2011 р. представником філії „Інфоксводоканал” було проведено обстеження системи водопостачання об'єкта відповідача, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Літакова, 43, згідно даного обстеження представником філії „Інфоксводоканал” було підтверджено, що система водовідведення підприємства роздільна та ливнева каналізація знаходиться у неробочому стані, однак акту обстеження підприємству не надали.
Отже, суд доходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" невірно розраховує скид ненормативно-очищених стоків.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1269 „Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства»сучасний стан водопровідно-каналізаційного господарства (далі - ВКГ) характеризується дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для належної експлуатації та обслуговування систем водопостачання та водовідведення, незадовільним технічним станом споруд, обладнання, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного і ефективного функціонування.
Отже, технічний стан підприємств водопровіднотканалізащйного господарства є незадовільний. На момент прийняття рішення, в аварійному стані перебуває 29,3 тис. км або 25% від загальної довжини мереж. У четвертої частини (у вартісному виразі) водопровідних очисних споруд і мереж і у кожної п'ятої насосної станції закінчився термін амортизації, 40% насосних агрегатів потребує заміни.
Через незадовільний технічний стан обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі, зменшення пропускної спроможності водопровідно-каналізаційних мереж.
Позивач зазначив, що на підставі листа вх. №16941 від 23.12.1997 р., актів № 724-ти від 12.04.2002р., № 866-ти від 17.04.2003р. на території Добровільного пожежного товариства "Одеське спецпідприємство "ПОЖТЕХНІКА" загальносплавна система каналізації, а це означає, що всі стоки в кінцевому підсумку над ходять до міського загальнославного колектору. Споживачі оплачують філії „Інфоксводоканал” послуги перекачування на очисні споруди та очищення перед скиданням у море розрахункового додаткового обсягу поверхневих стоків. Однак дані твердження позивача не приймаються судом до уваги, так як не підтверджені належними доказами, що містилися б в матеріалах справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, як не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" до Добровільного пожежного товариства "Одеське спецпідприємство "ПОЖТЕХНІКА" про стягнення 39099,46 грн. -відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 01 серпня 2011 року.