"27" липня 2011 р.Справа № 8/17-1830-2011
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників учасників процесу:
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився,
від третьої особи ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Ланжерон” про зобов'язання виконати певні дії та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю „Грот+” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3417,50 грн., розірвання договору суборенди, виселення та вселення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2011 р. прийнято позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, порушено провадження у справі № 8/17-1830-2011, призначено її до розгляду в засіданні суду на 01.06.2011 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 01.06.2011 р. розгляд справи відкладено на 22.06.2011 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2011 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю „Грот+”, прийнято його позовну заяву та призначено її до сумісного розгляду із позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у рамках провадження у справі № 8/17-1830-2011 на 22.06.2011 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2011 р. розгляд справи відкладено на 11.07.2011 р., у судовому засіданні 11.07.2011 р. -на 27.07.2011 р.
Комунальне підприємство „Ланжерон” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Грот+” повідомлені належним чином про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представника третьої особи. При цьому Комунальне підприємство „Ланжерон” з невідомих причин жодного разу не скористалось наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судових засіданнях, у зв'язку з чим розгляд справи здійснено за відсутності представника комунального підприємства.
Ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі, прийняття позовної заяви третьої особи та відкладення розгляду справи, направлені на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка зазначена ним у позові та повністю співпадає з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись з відміткою поштової установи про те, що адресат за вказаною адресою не проживає.
З урахуванням викладеного та того, що на господарський суд обов'язок з розшуку сторін не покладено, позивач вважається належним чином повідомленим про час і місце проведення судових засідань.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2011 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням третьої особи продовжено строк розгляду спору до 27.07.2011 р.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 27.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2) звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Ланжерон” (далі -КП „Ланжерон”), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю „ГРОТ+” (далі -ТОВ „ГРОТ+”), про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням кафе „Маячок” загальною площею 77,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, шляхом звільнення та передачі позивачу в користування та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні вказаним майном.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_2 посилається на положення ст.ст.15,16,395,396,386,387,391,509,525,526,759,774 ЦК України, умови договорів оренди від 01.10.2003 р. № 11/03/Д, суборенди від 01.04.2006 р. № 9 та зазначає, що він як суборендар набув до 2052 р. право користування приміщенням кафе „Маячок” площею 77,6 кв.м, проте на теперішній час не може отримати доступ до орендованого майна, оскільки КП „Ланжерон” чинить йому в цьому перешкоди.
В процесі розгляду справи ТОВ „ГРОТ+” як третя особа, яка заявляє самостійні вимог на предмет спору, звернулось в господарський суд Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про: стягнення 3417,50 грн. заборгованості з суборендної плати; розірвання договору суборенди від 01.04.2006 р. № 9, укладеного між сторонами; виселення ФОП ОСОБА_2 з нежитлового приміщенням кафе „Маячок”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; вселення ТОВ „Грот+” в назване приміщення.
Мотивуючи власну позовну заяву, третя особа посилається на приписи ст.ст.391,526,651,782,759,774 ЦК України, ст.193 ГК України, умови договорів оренди від 01.10.2003 р. № 11/03/Д, суборенди від 01.04.2006 р. № 9, договір купівлі-продажу від 13.12.2009 р. та вказує, що ФОП ОСОБА_2 не виконує взяті на себе обов'язки по перерахуванню орендної плати, чим позбавляє суборендатора того, на що він розраховував, укладаючи правочин. Додатково ТОВ „Грот+” звертає увагу суду на те, що на теперішній час воно є власником орендованого ФОП ОСОБА_2 приміщення, що підтверджується укладеним з Одеською міською радою договором купівлі-продажу від 13.12.2009 р., посвідченим нотаріально та зареєстрованим в реєстрі за № 517.
КП „Ланжерон” відзив ані на первісний позов, ані на позов третьої особи не подало, тому розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ „Грот+”, перевіривши обґрунтованість доводів позивача та третьої особи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01.10.2003 р. між КП „Ланжерон” (Орендодавець) та ТОВ „Грот+” (Орендар) укладено договір № 11/03/Д (Договір оренди), згідно умов якого Орендодавець передає у строкове платне користування частину нежилого приміщення, розташованого на земельній ділянці площею 39,8 кв.м на території пляжу Ланжерон в м. Одесі під розміщення об'єкту громадського харчування та місць відпочинку населення... (п.1.1 Договору оренди). Строк дії Договору оренди з 01.10.2003 р. до 30.09.2052 р. (п.1.2 Договору оренди). Орендар має право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам без погодження з Орендодавцем. Суборендна плата не повинна перевищувати орендну плату (п.4.3 Договору оренди). В додатку № 1 до Договору оренди визначено розмір орендної плати, а саме в період з квітня по жовтень -71,95 грн. у місяць, у період з листопада по березень -35,97 грн.
Того ж дня підписано акт приймання-передачі майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення площею 39,8 кв.м.
01.04.2006 р. між ТОВ „Грот+” (Суборендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Суборендар) укладено договір № 9 (Договір суборенди), відповідно до якого Суборендодавець передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення кафе „Маячок”, розташоване на земельній ділянці площею 77,6 кв.м на території пляжу Ланжерон в м. Одесі (п.1.1 Договору суборенди). Суборендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі суборенди, але не раніше дати підписання сторонами Договору суборенди та акту приймання-передачі майна (п.2.1 Договору суборенди). Суборендна плата за кожний рік суборенди дорівнює орендній платі, яка сплачується Орендарем Орендодавцю (п.3.1 Договору суборенди). Договір суборенди укладено строком з 01.04.2006 р. по 01.04.2052 р. (п.9.1 Договору).
Договори та акт приймання-передачі підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.
Пунктом 1 ч.1 ст.83 ГПК України надано господарському суду право, приймаючи рішення, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
В ч.1 ст.215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частиною 1 ст.283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до п.6 даної статті до відносин оренди застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Визначення суборенди, під якою слід розуміти угоду про передачу орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі, наведено в наказі Міністерства фінансів України „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 „Оренда” від 28.07.2000 р. № 181, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 р. за № 487/4708.
Отже, згідно діючого законодавства в суборенду (піднайм) Орендар може передати тільки об'єкт оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, за Договором оренди в користування передано майно, яке знаходиться на земельній ділянці площею 39,8 кв.м, у той час як за Договором суборенди -майно, розташоване на земельній ділянці 78,6 кв.м.
За таких обставин, Суборендар отримав у оренду майно площею більшою, ніж Суборендодавець набув у користування за орендною угодою, що свідчить про невідповідність Договору суборенди актам цивільного законодавства України.
Враховуючи наведене та той факт, що на виконання ухвал господарського суду від 16.05.2011 р., 01.06.2011 р., 22.06.2011 р., 11.07.2011 р. позивачем не надано доказів правомірності передачі в суборенду нерухомого майна площею 77,6 кв.м, господарський суд вважає за необхідне визнати з власної ініціативи недійсним Договір суборенди за правилами ч.1 ст.215 ЦК України.
З огляду на те, що єдиним обґрунтуванням права ФОП ОСОБА_2 користуватись спірним приміщенням є суборендний договір, який визнано недійсним, суд відмовляє ФОП ОСОБА_2 у позові про зобов'язання КП „Ланжерон” усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням кафе „Маячок” загальною площею 77,6 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні вказаним майном.
Також господарський суд відмовляє у задоволенні позову третьої особи, оскільки:
- визнання Договору суборенди недійсним унеможливлює його розірвання та стягнення 3417,50 грн. заборгованості з орендної плати за ним;
- документально не доведено перебування ФОП ОСОБА_2 у нежилому приміщенні кафе „Маячок”, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та неможливість ТОВ „Грот+” потрапити у це приміщення, що являється обов'язковою передумовою для задоволення вимог про виселення першого та вселення другого. При цьому представлений третьою особою акт обстеження від 09.07.2011 р. не приймається до уваги, тому що його складено за участі лише працівників ТОВ „Грот+”, у зв'язку з чим виникають сумніви щодо об'єктивності викладеної інформації. До того ж оформлення 09.07.2011 р. акту обстеження не може підтверджувати порушення прав на момент подачі позовної заяви до суду, тобто станом на 06.06.2011 р.
Керуючись ст.ст.33,34,43,82-85 ГПК України, вирішив:
У позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Грот+” відмовити.
Визнати недійсним договір суборенди нежилого приміщення від 01.04.2006 р. № 9, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Грот+”.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повний текст рішення підписано 01.08.2011 р.
Суддя Лічман Л.В.