91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
26.07.11 Справа № 18/87/2011(15/77)
За позовом приватного підприємства «Везувій», м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-ІНТЕР+», м. Красний Луч Луганської області
про стягнення 68229,86 грн.
Суддя Корнієнко В.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 25.07.2011;
Від відповідача: не прибув.
СУТЬ СПОРУ: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 43751,81 грн. по оплаті вартості бітуму, поставленого відповідачу за договором від 22.02.2007 № 67, втрат від інфляції в сумі 20777,77 грн. та трьох процентів річних в сумі 3700,32 грн. за прострочення платежу.
Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Поясненнями від 17.12.2010, які надані суду при розгляді даної справи у перший раз, відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач не довів, що бітум поставлявся відповідачу саме за договором від 22.01.2007 № 67, а також не довів направлення відповідачу вимоги (рахунку) про оплату бітуму.
Заявою від 26.07.2011 позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 20777,77 грн. та трьох процентів річних в сумі 3700,32 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд
Згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 22.02.2007 № 67, укладеному між сторонами за позовом, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а останній прийняти та оплатити нафтопродукти відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього (п. 1.1. договору).
Додаткові угоди до вказаного договору купівлі-продажу сторонами не укладалися, однак, договір сторонами виконувався, що підтверджується письмовими поясненнями позивача та платіжними дорученнями відповідача (виписками з банківського рахунку позивача) в яких відповідач вказував підставу для оплати товару саме договір купівлі-продажу від 22.02.2007 № 67.
Строк дії договору встановлено з моменту його підписання і до 31.12.2007, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (п. 19.1. договору).
Протягом строку дії вказаного договору позивач в період з 13 червня по 17 грудня 2007 року поставив відповідачу бітум та інші нафтопродукти на суму 832074,78 грн. (всього було 10 поставок), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.01.2008, який підписано повноважними представниками сторін за договором та скріплено печатками підприємств, а також видатковими накладними позивача про які вказано в акті звірки.
Відповідач частково розраховувався з позивачем за поставлену за договором продукцію.
Станом на 30.01.2008 сальдо на користь позивача складало 153751,81 грн., що підтверджується вищевказаним актом звірення, підписаним відповідачем та скріпленим його печаткою.
За накладною від 17.12.2007 № 3574 позивач в останній раз поставив відповідачу бітум та надав автотранспортні послуги з його доставки на загалу суму 91251,25 грн., що підтверджується цією накладною, яка підписана представником відповідача.
У вищевказаному акті звірення від 30.01.2008 зазначена господарська операція також відображена сторонами за договором.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору відповідач зобов'язався здійснювати передоплату за товар на підставі виставлених позивачем рахунків.
Як пояснив позивач, і це підтверджується матеріалами справи, товар поставлявся відповідачу без передоплати. Рахунки на оплату направлялися вже після поставки товару.
Вказані факти підтверджуються вищевказаним актом звірення розрахунків між сторонами (в цьому акті йдеться спочатку про постачання товару, а потім про його оплату), виписками з банківського рахунку позивача, де підставою оплати товару відповідач вказує договір від 22.02.2007 № 67, укладений з позивачем та рахунки позивача.
Вищевказаними матеріалами справи підтверджується, що всього позивач поставив відповідачу бітум та паливо на суму 832074,78 грн. (в тому числі за накладною від 17.12.2007 № 3574 на суму 91251,25 грн.).
Відповідачем станом на 30.01.2008 оплачено позивачу 678322,97 грн. (акт звірення розрахунків від 30.01.2008).
Станом на 30.01.2008 сальдо на користь позивача складало 153751,81 грн., в тому числі борг в сумі 91251,25 грн. за поставлений бітум за накладною від 17.12.2007 № 3574 (акт звірення розрахунків від 30.01.2008).
На виконання п. 4.2. договору позивач виставив відповідачу рахунок від 03.04.2008 № СФ-0000090 на суму 153751,80 грн., тобто саме на ту суму, яка була результатом звірення розрахунків між сторонами (акт звірення від 30.01.2008), в тому числі щодо поставки бітуму за накладною від 17.12.2007 № 3574 на суму 91251,25 грн.
Відповідач одержав цей рахунок позивача, що підтверджується частковою його оплатою.
Згідно банківської виписки з рахунку позивача відповідач 04.04.2008 платіжним дорученням № 12 сплатив позивачу грошові кошти в сумі 70000 грн. за бітум нафтовий, паливо пічне згідно договору № 67 від 22.02.2007 та згідно рахунку № СФ-0000090 від 03.04.2008 (завірена копія цієї виписки залучена до матеріалів справи).
Таким чином, зазначення відповідачем у своєму платіжному документі у якості призначення платежу вищевказаних договору та рахунку позивача, свідчить, що відповідач одержував цей рахунок позивача, а також, що цей рахунок виставлявся позивачем на підставі зазначеного договору.
Часткова оплата відповідачем рахунку позивача від 03.04.2008 № СФ-0000090 свідчить про те, що відповідачем виконувався саме договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 22.02.2007 № 67, в рамках якого була здійснена поставка за накладною від 17.12.2007 № 3574 на суму 91251,25 грн., так як вказана сума увійшла до складу бору в сумі 153751,81 грн. на яку і був виписаний цей рахунок.
За таких обставин, доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що є недоведеним постачання позивачем бітуму саме за договором від 22.01.2007 № 67, та є недоведеним направлення відповідачу рахунку про оплату бітуму) не приймаються судом до уваги, так як ці доводи спростовуються вищевказаними матеріалами справи.
Позивач письмово пояснив (пояснення від 25.07.2011 № 7/616), що крім вказаного договору купівлі-продажу він з відповідачем ніяких інших договорів не укладав.
Посилання в тексті акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.12.2007 № ОУ-0000063 на договір № ДГ-0000440 від 15.06.2007 є технічною помилкою при друкуванні акта, такого договору ніколи не існувало (пояснення позивача від 25.07.2011 № 7/616).
Відповідач не повідомив суд про укладення інших договорів з позивачем та не подав суду доказів, які б спростовували вищевказані доводи позивача (ухвалами від 30.05.2011 та від 14.06.2011 суд зобов'язував відповідача подати письмові пояснення з питання укладення з позивачем інших ніж вказаний договорів та відповідні докази).
Враховуючи вказані обставини, які підтверджуються матеріалами справи, суд дійшов висновку, що крім вищевказаного договору ніяких інших договорів між сторонами за позовом не укладалося, і сторони, не зважаючи на відсутність додаткових угод до договору, виконували його умови.
Таким чином, господарським судом при розгляді даної справи виконані вказівки Вищого господарського суду України, які містяться в постанові від 17.05.2011 по даній справі.
Як було вказано вище, станом на 30.01.2008 сальдо на користь позивача складало 153751,81 грн., в тому числі борг в сумі 91251,25 грн. за поставлений бітум за накладною від 17.12.2007 № 3574 (акт звірення розрахунків від 30.01.2008).
04.04.2008 відповідач сплатив позивачу за поставлені за договором бітум та паливо 70000 грн., а 30.04.2008 ще сплатив 40000 грн. (що підтверджується банківськими виписками позивача завірені копії яких залучені до матеріалів справи).
Оплата в сумі 40000 грн. (як вказано у призначенні платежу) здійснена відповідачем на підставі рахунку позивача від 11.12.2007 № 937 на суму 112500,55 грн.
Вказана сума -112500,55 грн. повторно була включена позивачем до свого рахунку від 03.04.2008 № СФ-0000090 (про який зазначено вище), що підтверджується актом звірення розрахунків від 30.01.2008 (про який також зазначено вище).
Таким чином, після звірення розрахунків станом на 30.01.2008 відповідач сплатив позивачу 110000 грн. (70000 + 40000), що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.
Відповідно, борг відповідача за поставлений йому бітум (накладна від 17.12.2007 № 3574) складає 43751,81 грн. (153751,81 -110000).
Строк виконання відповідачем обов'язку сплатити вартість поставленого товару договором не встановлений.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Позивач пред'явив відповідачу вимогу -рахунок від 03.04.2008 № СФ-0000090 про оплату поставленого за договором товару на суму 153751,80 грн., в тому числі про оплату поставки бітуму за накладною від 17.12.2007 № 3574 на суму 91251,25 грн., яка є складовою суми 153751,80 грн.
Відповідач лише частково оплатив цей рахунок, його борг складає 43751,81 грн., що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.
За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 43751,81 грн. підлягають задоволенню.
Заявою від 26.07.2011 позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 20777,77 грн. та трьох процентів річних в сумі 3700,32 грн.
Відмова від позову у цій частині прийнята судом. Позивачу в судовому засіданні роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії.
За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 20777,77 грн. та трьох процентів річних в сумі 3700,32 грн., підлягає припиненню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 437,52 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 151,32 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕЛД-ІНТЕР+», м. Красний Луч Луганської області, вул. Чапаєва, буд. 4, офіс 6, ідентифікаційний код 32292819, на користь приватного підприємства «Везувій», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 70, ідентифікаційний код 14211657, борг в сумі 43751,81 грн., витрати на державне мито в сумі 437,52 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 151,32 грн.; наказ видати.
3. В решті позову провадження у справі припинити.
26 липня 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01 серпня 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко