ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області
"01" серпня 2011 р. Справа № 5013/1373/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув заяви позивача про забезпечення позову по справі
за позовом: ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ від імені та в інтересах якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Кіровоград
до відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Олександрія, Кіровоградської області
про стягнення 3624264 грн. 62 коп.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3624264 грн. 62 коп. боргу по кредиту, процентам та пені. В заявах від 29.07.11р. про забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача: в цілому адміністративні приміщення та топкову; в цілому житловий будинок; земельну ділянку, а також заборонити відповідачу виїзд за межи України до виконання своїх обов'язків перед банком.
Відповідно до ст. ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії... .
Заява позивача від 29.07.11р. про заборону відповідачу вчиняти певні дії - встановити тимчасову заборону (обмеження) ОСОБА_1 у праві виїзду за межі (кордон) України до виконання ним своїх зобов'язань перед АТ “Банк “Фінанси та Кредит” задоволенню не підлягає, так як в ст. 67 ГПК України відсутній такий захід до забезпечення позову, як заборона судом фізичній особі залишати межі України.
Заява позивача від 29.07.11р. про накладення арешту на майно відповідача задоволенню не підлягає з наступних причин.
Із змісту ст. 66 ГПК України та керуючись роз'ясненнями, викладеними в постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2009р. у справі № 19/198-07 вбачаться, що підставою для вжиття заходів щодо забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову в подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, а також, наявність даних, які б свідчили, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
В тексті заяви позивач вказує на забезпечення повернення кредитних ресурсів виданих по договору про відновлювальну кредитну лінію № МБИ17-08/6 від 26.06.08р. укладеним з відповідачем іпотечним договором № МБИ17-08/6-З від 26.06.08р. зареєстрованого в реєстрі за № № 1462, 1463, 1464, 1465 та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2. Предметом іпотечного договору є: в цілому адміністративні приміщення та топкова; в цілому житловий будинок; земельна ділянка, тобто теж нерухоме майно відповідача, на яке позивач просить накласти арешт.
Наведене дає суду підстави вважати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача невиправданими, заявлені позивачем без урахування обгрунтованості та адекватності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06.2011р. по справі № 5013/722/11 (колегія суддів Науменко І.М., Голяшкін О.В., Мороз В.Ф.) якою скасована ухвала господарського суду Кіровоградської області від 10.05.11р. (суддя Мохонько К.М.) про накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову 3110269 грн. 65 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 66, 67 ГПК України господарський суд
В задоволенні заяв позивача від 29.07.11р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача: в цілому адміністративні приміщення та топкову; в цілому житловий будинок; земельну ділянку, а також заборонити відповідачу виїзд за межи (кордон) України до виконання своїх зобов'язань перед АТ “Банк “Фінанси та Кредит” - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Примірники ухвали направити сторонам.
Суддя Мохонько К.М.