про відмову у прийнятті позовної заяви
01.08.2011
Справа № 5013/1346/11
Cуддя господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши матеріали
за позовом Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих, Кіровоградська область, м. Олександрія
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, Кіровоградська область, м. Олександрія
за участю третьої особи Головного управління державного казначейства в Кіровоградській області, м. Кіровоград
про визнання протиправними дій податкового органу та відшкодування бюджетної заборгованості
Олександрійське учбово-виробниче підприємство Українське товариство сліпих звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, за участю третьої особи Головного управління державного казначейства в Кіровоградській області, із вимогою про визнання протиправними дії Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції по ненаданню висновку Головному Управлінню Державного казначейства України в Кіровоградській області щодо відшкодування Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих бюджетної заборгованості за листопад 2009 року в сумі 2387,00 грн, за грудень 2009 року в сумі 2598,00 грн, за січень 2010 року в сумі 1599,00 грн, за лютий 2010 року в сумі 5469,00 грн та стягнення з державного бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі 2387,00 грн, за грудень 2009 року в сумі 2598,00 грн, за січень 2010 року в сумі 1599,00 грн, за лютий 2010 року в сумі 5469,00 грн.
Господарським судом враховано наступне.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
В пункті 1 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).
У пунктах 2-3 вказаних Рекомендацій зазначено, що з огляду на приписи частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимог статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Під господарською діяльністю, згідно ст. 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, які справи підвідомчі господарським судам.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем подано позов до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції по визнанню її дій по ненаданню Головному Управлінню Державного казначейства України в Кіровоградській області висновку щодо відшкодування бюджетної заборгованості - протиправними та стягнення з державного бюджету відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до вимог пунктів 200.12, 200.13 та 200.18 статті 200 Податкового кодексу України органи державної податкової служби після закінчення перевірки надають органам Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню. Органи Державного казначейства України на підставі отриманого висновку перераховують на поточний рахунок платника у банку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 14.1.18. Податкового кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Таким чином, в даному випадку Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція здійснює свої повноваження у відповідності до норм Податкового кодексу і не виступає як суб'єкт цивільних чи господарських відносин, а відносини, що склалися між сторонами, не є господарськими.
Згідно пунктів 1, 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Отже, виходячи зі змісту пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України та норм Податкового кодексу, якими врегульовано порядок бюджетного відшкодування, державна податкова інспекція як орган державної влади, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.
Відповідно спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами, і тому відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчий господарським судам, і повинен розглядатися адміністративним судом за Кодексом адміністративного судочинства України.
За даних обставин суддя відмовляє в прийнятті поданої заявником позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 1, 21, пунктом 1 частини першої статті 62, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
В прийнятті позовної заяви Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих відмовити.
Позовну заяву від 25.07.2011 № 152 (вх. № 02-15/1346/11 від 27.07.2011) та додані до неї документи, а також поштовий конверт повернути заявникові.
Копію ухвали направити сторонам.
Суддя В.Г. Кабакова