Запорізької області
06.07.11 Справа № 13/5009/3537/11
Суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Енергогрупп-ЗП”, м. Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя
про стягнення 2 941 грн. 41 коп.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 06.07.2011 р.
Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 18-143 від 26.04.2011 р.
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ”Енергогрупп-ЗП”, м. Запоріжжя про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя 2 579 грн. 50 коп. основного боргу, 219 грн. 25 коп. пені в розмірі подвійної ставки НБУ, 77 грн. 39 коп. 3 % річних, 65 грн. 27 коп. втрат від інфляції.
06.07.2011 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просить суд стягнути з відповідача 2 579 грн. 50 коп. основного боргу, 219 грн. 25 коп. пені в розмірі подвійної ставки НБУ, 77 грн. 39 коп. 3 % річних, 65 грн. 27 коп. втрат від інфляції.
Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,
23.12.2009 року між ТОВ ”Енергогрупп-ЗП” (продавець) та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” (покупець) укладено договір № 983.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію (товар), в асортименті та по цінам, зазначеним в специфікаціях або додаткових угодах до даного договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 2.1 договору покупець оплачує продавцю вартість товару по узгодженій сторонами договірній ціні, яка зазначена в специфікаціях до договору, відповідно до виставлених рахунків.
Відповідно до п. 2.2 договору загальна сума договору на момент його укладення складає 9 455 грн. 50 коп. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до договору за видатковою накладною № 9 від 20.02.2010 р. відповідач отримав товар -зварювальні електроди на суму 2 579 грн. 50 коп.
Товар було отримано представником відповідача -інженером Олейником К.О., за відповідною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару на склад покупця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару.
Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином та здійснив продаж товару.
Відповідач, в порушення умов договору, прийняв товар, але не оплатив його вартість у строки встановлені договором № 983, в результаті чого заборгованість ВАТ “Запорізький завод феросплавів” перед ТОВ ”Енергогрупп-ЗП” склала 2 579 грн. 50 коп.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
На день розгляду справи, відповідач не сплатив 2 579 грн. 50 коп. заборгованості за договором № 983.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 579 грн. 50 коп. основного боргу обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 65 грн. 27 коп. втрат від інфляції та 77 грн. 39 коп. 3 % річних.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Позивач просить суд сягнути з відповідача 219 грн. 25 коп. пені за несвоєчасну оплату отриманого товару.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.
Відповідно до договору пеня у розмірі 219 грн. 25 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача не взяті судом до уваги, так як не відповідають умовам договору та обставинам справи.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення ВАТ “Запорізький завод феросплавів” 2 579 грн. 50 коп. основного боргу, 219 грн. 25 коп. пені в розмірі подвійної ставки НБУ, 77 грн. 39 коп. 3 % річних, 65 грн. 27 коп. втрат від інфляції обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 ПАО КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Енергогрупп-ЗП” (69104, м. Запоріжжя, вул. Комарова, 1/4, код ЄДРПОУ 33820713, р/р 26004055883271 в Запорізькому РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 313399) 2 579 (дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 50 коп. основного боргу, 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 25 коп. пені, 77 (сімдесят сім) грн. 39 коп. 3 % річних, 65 (шістдесят п'ять) грн. 27 коп. втрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 06.07.2011р.Згідно з оригіналом