донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2011 р. справа №39/34
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
Донця О.Є.,
Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання
Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей”, м.Горлівка
на рішення господарського суду
Донецької області
від
30.05.2011 р.
по справі
№ 39/34 (суддя Морщагіна Н.С.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрфудальянс”, м.Харків
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей”, м.Горлівка
про
стягнення 43134,74 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрфудальянс”, м.Харків, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей”, м.Горлівка, про стягнення заборгованості в сумі 43134,74 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.05.2011 р. (суддя Морщагіна Н.С.) позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрфудальянс”, м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей”, м.Горлівка, задоволені.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.05.11 р. по справі № 39/34 та відмовити у задоволенні позову.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що господарським судом Донецької області невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Також у своїй скарзі відповідач посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що поставка товару за видатковими накладними, які додані до позову, здійснена на виконання договору, а наявні документи спростовують висновки суду.
Позивач у судове засідання 11.07.11 р. свого представника не направив, причин нез'явлення до судового засідання та невиконання вимог апеляційного суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання 11.07.11 р. свого представника не направив, причин нез'явлення до судового засідання та невиконання вимог апеляційного суду не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрфудальянс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей (Покупець) було укладено договір постачання № 2/10-РИ (далі-Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та своєчасно оплачує попередньо узгоджену продукцію в асортименті, кількості та по цінах, що будуть зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що доказом передачі партії продукції у власність Покупцю є підписані уповноваженими представниками сторін та завірені печатками видаткові накладні, які є невід'ємними частинами Договору.
Згідно із п.5.2 Договору, оплата за кожну партію наданої продукції проводиться Покупцем у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше ніж у строк 30 календарних днів з моменту переходу права власності на продукцію, що підтверджується оформленими видатковими накладними.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору, позивач відповідно до накладних № 232 від 13.10.10 р., № 235 від 18.10.10 р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 43134,74 грн.
Відповідач, в порушення умов Договору, належним чином не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 43134,74 грн.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця.
Згідно із ст.690 зазначеного кодексу, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.
Товар згідно із наданими видатковими накладними відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується підписами представників останнього на зазначених видаткових накладних, скріплених печаткою товариства, повноваження яких на отримання товару підтверджується кільцевою довіреністю № 77 від 13.10.10 р.
В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо належного виконання позивачем прийнятих на себе згідно із Договором зобов'язань, не надано доказів відмови від товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві продукції на суму 43134,74 грн., тобто обов'язок відповідача вважається виконаним відповідно до норм ст.664 Цивільного кодексу України та умов договору постачання № 2/10-РИ від 13.10.10 р.
Докази сплати відповідачем боргу на користь позивача в сумі 43143,74 грн. в матеріалах справи відсутні.
Отже, господарський суд Донецької області дійшов правильного висновку про те, що вищезазначена сума підтверджена матеріалами справи, у зв'язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрфудальянс”, м.Харків, є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Так, під час розгляду справи судом першої інстанції та в апеляційній скарзі, відповідач стверджував про те, що договір постачання № 2/10-РИ від 13.10.10 р. є недійсним, у зв'язку із тим, що він підписаний особами без зазначення прізвищ та ініціалів.
Відповідно до ст.179 Господарського процесуального кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ст.638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 зазначеного кодексу передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Як вбачається із преамбули Договору, договір укладений Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрфудальянс” в особі директора Розумової Віри Василівни, яка діє на підставі статуту, з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей” в особі директора Фількіна Н.Л., який діє на підставі статуту.
Договір постачання № 2/10-РИ від 13.10.10 р. підписаний обома сторонами, та скріплений печатками товариств.
Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що договір постачання визнаний недійсним в судовому порядку або є нікчемним в силу закону.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей”, м.Горлівка, не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 30.05.11 р. по справі № 39/34 слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей”, м.Горлівка.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Золотий Скарабей”, м.Горлівка, на рішення господарського суду Донецької області від 30.05.11 р. по справі № 39/34 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.05.11 р. по справі № 39/34 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
Суддя О.А. Скакун