донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.07.2011 р. справа № 28/50/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівПриходько І.В. , Скакуна О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. - довір. № КМ-02/07-21 від 10.03.11,
від відповідача:ОСОБА_2. - довір. № 01-026-10/4 від 16.05.11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від12.05.2011 року
по справі№ 28/50/2011 (Семендяєва І.В.)
за позовомприватного акціонерного товариства "Керамет" м.Донецьк
допублічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ Луганської області
простягнення 204 492, 75грн.
Господарський суд Луганської області (суддя Семендяєва І.В.) рішенням від 12.05.2011р. задовольнив позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Керамет" м. Донецьк (далі - ПАТ "Керамет") та стягнув з публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ Луганської області (далі - Комбінат) заборгованість у сумі 193370,00грн., інфляційні витрати в сумі 3674,03грн., три процента річних в сумі 1207,90грн., пеню у сумі 6240,82грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2044,93грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., посилаючись на доведеність позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2011р. у справі № 28/50/2011 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність судом обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо строку виникнення зобов"язань по оплаті поставленого товару.
Відповідачем надано до апеляційної скарги витяг із статуту публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ та копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.05.2011р. про зміну організаційно-правової форми.
Позивач рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2011р. у справі № 28/50/2011 вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ЗАТ "Керамет" м. Донецьк звернулось до суду з позовом до ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ про стягнення 204492,75грн., з яких: основний борг в сумі 193370,00грн., інфляційні витрати в сумі 3674,03грн., три процента річних в сумі 1207,90грн. та пеня у сумі 6240,82грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору № КМУ-07/119-015/2335 від 31.07.2007р. щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2007р. між сторонами був укладений договір № КМУ-07/119-015/2335, за умовами якого ЗАТ "Керамет" (Продавець) продає, а ПАТ "Алчевський металургійний завод" (Покупець) купує на умовах, викладених в договорі, лом, відходи чорних металів згідно доданих специфікацій та доповнень.
Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України згідно виставленого продавцем рахунку шляхом перерахування протягом трьох банківських днів грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Додатковою угодою № 2 від 01.09.2008р. сторони у пункті 4.1 передбачили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар протягом 7 банківських днів з моменту отримання документів на оплату. Розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на поточний рахунок постачальника.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно пред"явці № 1995 від 12.09.2010р. на адресу відповідача було відвантажено брухт виду № 2, вага якого склала 64,2 тони (а.с. 25).
Відповідно до квитанції № 897 від 12.09.2010р. при зважуванні на складі відповідача партії товару, поставленої у совку № 6, вага товару склала 63,4 тони, вартість якої склала 193370,00грн.
Відповідачем товар не оплатив, у зв"язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензію № КМ-14/07-1262 від 16.12.2010р. про сплату заборгованості у сумі 193370,00грн., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 21.12.2010р. (а.с. 33).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 4.3. договору оплата металобрухту здійснюється на підставі рахунків, оформлених згідно приймально-передавальним актом (ф. № 69), а оскільки рахунки не були виставлені, строк оплати, на його думку, не настав.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки відмова відповідача підписати акт ф. № 69, що підтверджується матеріалами справи унеможливлює виконання позивачем умов п. 4.3. договору.
За таких обставин, застосування ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо визначення строку виконання відповідачем своїх зобов"язань з оплати отриманого товару не суперечить умовам договору та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відповідно до якої покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Колегія суддів також погоджується з доводами позивача, що відсутність рахунку не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач мав можливість виконати зобов"язання на підставі квитанції № 897 від 12.09.2010р., якою визначена кількість товару та умов договору (п. 2.3. в редакції додаткової угоди № 2 від 01.09.2008р., додаток до договору - специфікація, додаткова угода № 27 від 01.09.2010р. тощо).
З врахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про настання у відповідача обов"язку з оплати товару з врахуванням направленої претензії та позовних вимог.
За таких обставин, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 193370,00грн., оскільки відповідач не надав суду доказів щодо її погашення.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 3674,03грн. та три процента річних в сумі 1207,90грн., нарахованих за період з 29.12.2010р. по 14.03.2011р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню у сумі 6240,82грн. за період з 29.12.2010р. по 14.03.2011р.
Пунктом 8.2. договору сторони передбачили, що за прострочення оплати товару добросовісна сторона може стягнути з винуватої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежів від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у зазначеній сумі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2011р. у справі № 28/50/2011 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м. Алчевськ Луганської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 12.05.2011р. у справі № 28/50/2011 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді: І.В. Приходько
О.А. Скакун
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. г/с Луган. обл.