25 липня 2011 року справа № 20-11/207
За скаргою Федерального державного унітарного підприємства “13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації
на дії Відділу державної виконавчої служби
Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
щодо винесення постанови від 31.01.2011 про звільнення майна з-під арешту та постанови від 24.05.2011 про повернення виконавчого документа стягувачу, у справі
за позовом Федерального державного унітарного підприємства
“13 судноремонтний завод Чорноморського флоту”
Міністерства оборони Російської Федерації
(99004, м. Севастополь, Килен-балка)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севморсервіс-центр”
(99008, м. Севастополь, вул. Шмідта, 3, кв. 24)
про стягнення 305897,49 грн.
Суддя Головко В.О.,
Представники учасників судового процесу:
скаржник (стягувач) (Федеральне державне унітарне підприємство „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” МО РФ) -ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність № 31/7 від 18.01.2011;
орган виконання судових рішень (ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі) - ОСОБА_3, старший державний виконавець, довіреність № 19502/2/4 від 22.07.2011;
боржник (ТОВ „Севморсервіс-центр”) -ОСОБА_1, представник, довіреність б/н, від 14.12.2010.
08.06.2011 від Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо винесення постанови від 31.01.2011 про звільнення майна з-під арешту на підставі ухвали господарського суду м. Севастополя від 20.01.2011 у справі № 20-11/207, згідно з якою постанова про відкриття виконавчого провадження в частині накладання арешту на плавучий док „Равелін” визнана недійсною та підлягала скасуванню.
Також стягувач просить скасувати постанову старшого державного виконавця Єгошіної І.С. від 24.05.2011 про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Ухвалою від 20.06.2011 скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.
У засіданні суду 25.07.2011 представник скаржника (стягувача) наполягала на задоволенні вимог скарги, вважаючи дії ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі такими, що порушують права скаржника на стягнення боргу, а постанову про звільнення майна з-під арешту від 31.01.2011 та постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.05.2011 -підлягаючими скасуванню. Скаржник обґрунтовує свої доводи посиланням на частину п'яту статті 60 Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до якої арешт з майна боржника може бути знятий тільки за рішенням суду, а на даний момент, на думку стягувача, відсутній відповідний судовий акт.
Представник органу виконання судових рішень заперечувала проти вимог скарги, зазначивши, що дії відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Розглянувши надані докази, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 18.05.2007 Федеральне державне унітарне підприємство „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Севморсервіс-центр” про стягнення 305897,49 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.08.2007 позов задоволений частково: з ТОВ „Севморсервіс-центр” на користь ФДУП „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” МО РФ стягнуто 248132,20 грн /том 1, арк. с. 92-94/.
14.08.2007 на виконання вказаного судового рішення у справі № 20-11/207 виданий відповідний наказ /том 1, арк. с. 100-101/.
22.11.2010 від ТОВ „Севморсервіс-центр” надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі з приводу винесення постанови від 01.11.2010 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду міста Севастополя № 20-11/207 /том 1, арк. с. 106/.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.01.2011 у справі № 20-11/207 скаргу ТОВ „Севморсервіс-центр” на дії відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі задоволено частково: постанова старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Єгошіної І.С. від 01.11.2010 про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на плавучий док „Равелін”, що належить боржнику -ТОВ „Севморсервіс-центр” у межах суми звернення стягнення 250709,22 грн, а також в частині накладення арешту з моменту надходження постанови -визнана недійсною та скасована. В решті скаргу відхилено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду м. Севастополя від 11.05.2011, ухвалу господарського суду м. Севастополя від 20.01.2011 у справі № 20-11/207 скасовано в частині задоволення скарги, в решті ухвала залишена без змін. Резолютивна частина ухвали викладена наступним чином: „Відмовити ТОВ „Севморсервіс-центр” у задоволенні скарги на дії ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі щодо винесення постанови від 01.11.2010 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду м. Севастополя № 20-11/207”.
За результатами обговорення в судовому засіданні встановлених обставин суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Щодо оскаржуваної постанови від 31.01.2011.
За приписами частини шостої статті 59 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції Закону, що діяла з 01.01.2011) постанову про зняття арешту може бути оскаржено сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Аналогічно, згідно з частиною першою статті 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Оскаржувана постанова (про звільнення майна з-під арешту) датована 31.01.2011; отримана скаржником 03.02.2011 /том 2, арк. с. 83/. Скарга на дії державного виконавця була подана до начальника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі 14.03.2011 /том 2, арк. с. 84/, а до суду - лише 06.06.2011 /том 2, арк. с. 81/.
Тобто, скаржником пропущений строк оскарження постанови від 31.01.2011 про звільнення майна з-під арешту (03.02.2011 + 10 днів = 14.02.2011), що є підставою для відхилення скарги у відповідній частині.
Щодо постанови державного виконавця від 24.05.2011.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла з 09.03.2011) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі -рішення).
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (частина перша статті 17 Закону України „Про виконавче провадження”, в редакції, що діяла з 09.03.2011).
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі -виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частини перша, друга статті 11 Закону України „Про виконавче провадження”, в редакції, що діяла з 09.03.2011).
Як свідчать матеріали виконавчого провадження, що надані державним виконавцем та долучені у копіях до господарської справи, боржник ТОВ „Севморсервіс-центр” за адресою: м. Севастополь, вул. Шмідта, 3, кв. 24 -відсутній (акт державного виконавця від 23.05.2011); за даними Севастопольської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” від 20.12.2010, Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради від 22.12.2010, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі від 04.04.2011 -земельні ділянки, об'єкти нерухомості, автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані. За інформацією АТ „Райффайзен Банк Аваль” від 08.06.2011 грошові кошти на рахунках боржника відсутні.
Також відповідно до листа № КП-2/495 від 24.11.2010 за підписом капітана Севастопольського морського торгівельного порту плавучий док „Равелін” зареєстрований за ТОВ „Полізон-плюс”, тобто не за боржником.
Наведені відповіді запитуваних установ стали підставою для винесення державним виконавцем постанови від 24.05.2011 про повернення виконавчого документа. Цією ж постановою встановлений новий строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання -до 24.05.2012.
Тобто, підставою для винесення постанови від 24.05.2011 про повернення виконавчого документа стягувачеві, є відсутність боржника за його місцезнаходженням та відсутність у боржника будь-якого майна чи грошових кошів для погашення боргу.
Пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла з 09.03.2011) встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, постанова старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі від 24.05.2011 про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо встановлення державним виконавцем нового строку для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання як 24.05.2012, суд зазначає таке.
Порядок обчислення строків, встановлених для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання визначений, зокрема, статтею 23 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла з 09.03.2011).
Відповідно до частини третьої зазначеної статті, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Оскільки зазначену постанову повернуто стягувачеві 24.05.2011 /том 2, арк. с. 92/, визначення державним виконавцем саме такого строку для повторного пред'явлення наказу господарського суду м. Севастополя № 20-11/207 від 14.08.2007, -24.05.2012 є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.
За викладених обставин дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі щодо відмови у задоволенні скарги Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації є правомірними.
З урахуванням наведених норм та встановлених судом обставин, суд вважає доводи скаржника необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації на дії Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо винесення постанови від 31.01.2011 про звільнення майна з-під арешту та постанови від 24.05.2011 про повернення виконавчого документа стягувачеві у справі № 20-11/207, -відхилити.
Суддя підпис В.О. Головко