28 травня 2008 р.
№ 48/429
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ВАТ "Агрофірма "Теплиці України"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 р.
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
ВАТ "Агрофірма "Теплиці України"
до
Садівницького товариства "Квітникар"
Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації
про
визнання недійсною та скасування державної реєстрації,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача-1: Милайленкова В.В. (дов. від 18.12.07),
відповідача-2: Якименко О.В. (дов. від 14.03.08 № 1948/14-16/01),
Рішенням від 27.12.2007 року господарського суду м. Києва позов задоволено частково. Визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Садівницького товариства "Квітникар", припинено юридичну особу Садівницького товариства "Квітникар", покладено функції з припинення Садівницького товариства "Квітникар" на ліквідатора - арбітражного керуючого Гончаренка С.К., зобов'язано ліквідатора Садівницького товариства "Квітникар" Гончаренка С.К. розмістити в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи СТ "Квітникар". З СТ "Квітникар" на користь ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" стягнуто 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн. -на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою від 04.03.08 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано частково, в позові відмовлено повністю. З ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" на користь СТ "Квітникар" стягнуто 127, 5 грн. державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.
СТ "Квітникар" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити останню без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду -без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено місцевими господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, СТ "Квітникар" створене у 1994 році і є добровільним об'єднанням робітників ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" (п. 1.1 Статуту Садівницького товариства "Квітникар").
Статутом СТ "Квітникар", зареєстрованим Ленінградським райвиконкомом м. Києва 15.04.1998 року, пердбачено, що останнє є добровільним об'єднанням громадян, які працюють або працювали в ВАТ "Агрофірма "Теплиці України".
Пунктом 1.7 статуту встановлено, що основним завданням садівницького товариства є організація колективного саду і використання його членами ділянок для вирощування фруктів, овочів, ягід та іншої сільгосппродукції, а також для культурного відпочинку, прилучаючи до праці підлітків.
Згідно довідки, виданої Головним управлінням статистики у м. Києві Садівницьке товариство "Квітникар" є юридичною особою.
Звертаючись з позовом у даній справі, ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" послалось на те, що СТ "Квітникар" тривалий час незаконно займає та користується земельною ділянкою, яка знаходиться по вул. Стеценка у Святошинському районі м. Києва та належить ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" на підставі договору оренди.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
З огляду на вказані норми права, а також той факт, що ВАТ "Агрофірма "Теплиці України" не є учасником СТ "Квітникар", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правового зв'язку між правами та охоронюваними законом інтересами позивача та обраним позивачем способом захисту цих прав. До того ж, як вірно враховано Київським апеляційним господарським судом, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи в разі порушення її права землекористування, як визнання судом недійсною державної реєстрації іншої юридичної особи.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 04.03.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі № 48/429 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.