03 червня 2008 р.
№ 17/81
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Удовиченка О.С.
суддів :
Мамонтової О.М., Хандуріна М.І.
розглянувши касаційну скаргу
Рівненської обласної спілки споживчих товариств
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008
у справі
№ 17/81
господарського суду
Рівненської області
за позовом
ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд»
до
1. Костопільської міської ради
2. Рівненського обласного БТІ
3. СП “Хлібокомбнат»
третя особа без самостійних вимог:
ТОВ "Торговий дім "Едланд"
третя особа з самостійними вимогами:
Рівненська обласна спілка споживчих товариств
про
визнання недійсними рішень, визнання добросовісним набувачем майна, визнання права власності та зобов'язання видати свідоцтво про право власності
в судовому засіданні взяли участь представники :
Рівненської обласної спілки споживчих товариств
Грабовський В.А.
СП “Хлібокомбнат»
Миськов С.О.
ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд»
Лашутін Е.І.
ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд» (надалі ТОВ ОРТФ "Едланд) звернулося до місцевого господарського суду з позовом про скасування рішення виконавчого комітету Костопільської міської Ради №981 від 27.11.2003, яким вирішено видати СП "Хлібокомбінат" свідоцтво про право власності на будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 та про зобов'язання Рівненського ОБТІ скасувати реєстрацію права власності за СП "Хлібокомбінат" на вказану будівлю.
В подальшому позивачем були змінені вимоги. 15.12.2004 позивач подав до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог. Позивачем 12.11.2007 подано заяву, в якій він уточнив свої позовні вимоги. ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд» просило суд визнати його добросовісним набувачем будівлі універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29; визнати недійсними рішення Рівненського ОБТІ про реєстрацію права власності на будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств за №55-300 від 24.07.2004; зобов'язати Костопільську міську раду видати позивачу свідоцтво про право власності на будівлю вказаного універмагу; припинити по п.2 ст.80 ГПК України провадження за вимогою визнати за позивачем право власності на будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29, припинити по п. 1-1 ст.80 ГПК України провадження за вимогами про визнання недійсними рішення Рівненського ОБТІ від 27.11.2003 №55-300 про реєстрацію права власності на будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 за СП "Хлібокомбінат", рішення виконавчого комітету Костопільської міської Ради №981 від 27.11.2003, рішення Рівненського ОБТІ від 08.07.2004 №55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю по вул. Грушевського,29 в м. Костопіль за кооперативним підприємством "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств", зобов'язати Рівненське ОБТІ зареєструвати права власності на згадану будівлю за позивачем.
Рівненська обласна спілка споживчих товариств 14.06.2005 подала позовну заяву, в якій просила допустити її в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі універмагу №02/03 від 25.03.2003, укладений між ТОВ Торговий дім "Едланд" та позивачем.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2007 (суддя Петухов М.Г.) позов ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд» задоволено частково, визнано ТОВ "Оптово-роздрібну фірму "Едланд" (надалі позивач) добросовісним набувачем будівлі універмагу по вул. Грушевського,29 в м. Костопіль Рівненської області; відмовлено у позовній вимозі до Костопільської міської ради про зобов'язання видати позивачу свідоцтва про право власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 в м. Костопіль Рівненської області; відмовлено у задоволенні позову Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору №02/03 від 25.03.2003 кіпівлі-продажу універмагу за адресою: вул. Грушевського,29 в м. Костопіль Рівненської області; провадження у справі за вимогою позивача про визнання за ним права власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 в м. Костопіль Рівненської області припинено; за рештою позовних вимог ТОВ "Оптово-роздрібної торгової фірми "Едланд" провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору; стягнуто зі спільного підприємства "Хлібокомбінат" на користь позивача -510 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 (судді: Л.Л. Давид, Г.Т. Кордюк, Х.В. Мурська) рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2007 залишено без змін, апеляційну скаргу Рівненської обласної спілки споживчих товариств залишено без задоволення; скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.03.2005 у справі №17/81.
Рівненська обласна спілка споживчих товариств звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить:
1. скасувати частково рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2007 та повністю скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008, прийняти нове рішення, яким:
1) задоволити позов Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання недійсним договору №02/03 від 25.03.2003 купівлі - продажу універмагу за адресою: вул. Грушевського,29 в м. Костопіль Рівненської області, укладений між ТОВ "Торговий дім "Едланд" та ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" ;
2) припинити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у справі в частині позовних вимог ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про:
- визнання ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" добросовісним набувачем будівлі універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль;
- визнання недійсним рішення Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації від 22.07.2004 №55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль за Рівненської облспоживспілкою;
- визнання недійсним рішення Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації від 27.11.2003 №55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль за СП "Хлібокомбінат" Костопільської райспоживспілки;
- визнання недійсним рішення Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації від 08.07.2004 №55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль за КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств;
- зобов'язання КП "Рівненське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль за ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд";
2. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.12.2007 в частині припинення провадження за вимогою ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про визнання за ним права власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль та відмови в задоволенні вимоги до Костопільської міської ради про зобов'язання видати ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" свідоцтва про право власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль, залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.1, 35 ГПК України, ст. 330, 388 ЦК України. Скаржник зазначає, що при вирішенні спору не було залучено ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів", оскільки заявник вважає, що оскаржуване рішення стосується його прав і обов'язків. Крім того, заявник вважає, що розгляд справи №17/81 в частині вимог про скасування реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності повинно здійснюватись на підставі Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та ТОВ "Торговий дім "Едланд" 25.03.2003 уклали договір купівлі - продажу №02/03. За цим договором ТОВ "Торговий дім "Едланд" продав ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль. На виконання п.4.1 договору сторонами складено акт прийому-передачі будівлі універмагу від 01.04.2003 (т.1 а.с. 14) Відповідно до п.4.2 договору право власності на об'єкт продажу (будівлю) у покупця виникає з моменту передачі речі (підписання акту прийому-передач).
Відповідно до ч.1 ст.145 ЦК УРСР, який був чинним на момент укладення договору, якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що СП "Хлібокомбінат" з власної волі передав будівлю універмагу до статутного фонду ТОВ "Торговий дім "Едланд", що підтверджується установчими документами ТОВ "Торговий дім "Едланд", постановою правління Костопільської районної спілки споживчих товариств від 07.12.1998 (т.5 а.с. 60), протоколом позачергових зборів засновників ТОВ "ТД "Едланд" від 18.02.2000 (т.5 а.с. 59). Позивач придбав будівлю у ТОВ "Торговий дім "Едланд" за відплатним договором, на момент продажу будівля універмагу належала на правах власності ТОВ "Торговий дім "Едланд", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.01.1999, виданим за рішенням виконкому Костопільської міської ради та довідкою-характеристикою №3128 від 14.11.2002 (т.5 а.с. 74,75). З матеріалів справи вбачається, що лише через 7 місяців після купівлі та прийняття будівлі по акту приймання-передачі від продавця, внаслідок прийняття ряду судових рішень у справах №2П/177-А-2 та №3Р/635-М-2, ТОВ "Торговий дім "Едланд" було зобов'язано повернути будівлю універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль СП "Хлібокомбінат" і згодом згадана будівля була перереєстрована Рівненським ОБТІ за СП "Хлібокомбінат".
В силу п.4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ч.1 ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Частиною 1 статті 388 ЦК України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі №11/10-2004 за позовом ТОВ ТД “Едланд» до ТОВ ОРТФ “Едланд» у зустрічному позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.03.2003р. №02-03 ТОВ ОРТФ "Едланд» відмовлено, зобов'язано останнього виконати в повному обсязі зобов'язання взяті на себе за договором купівлі-продажу від 25.03.2003р. №02/03, оскільки з 01.04.2003р. позивач фактично набув право власності на будівлю.
Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, дійсність договору купівлі - продажу від 25.03.2003р. № 02/03 встановлена рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі № 11/10-2004 та не потребує повторного доведення у даній справі та має наслідком виникнення цивільних прав та обов'язків на його виконання.
За таких обставин, колегія вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно визнано ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд» добросовісним набувачем, оскільки, судами встановлено, що будівля універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль вибула з володіння власника з його волі і в подальшому відплатно продана позивачеві і підстав, зазначених у ст.388 ЦК України, для витребування майна від останнього немає.
Доводи скаржника відносно того, що позивача неправомірно було визнано добросовісним набувачем, оскільки під час судового розгляду позивачем не було надано будь-якого доказу проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 25.03.2003р. №02-03, спростовуються наступним.
З матеріалів справи вбачається, що порядок розрахунків між покупцем та продавцем було врегульовано вищезазначеним договором, зокрема п.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що будівля універмагу по вул. Грушевського,29 м. Костопіль за відплатним договором придбане ТОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд».
Доводи скаржника, що існування вказаного договору порушувало його права та законні інтереси, як власника будівлі універмагу, а отже, є підстави для визнання його недійсним, спростовуються наступним.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 у справі №10/270 визнано право власності на будівлю універмагу за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств. Це рішення було прийнято із врахуванням ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 у справі №10/257, якою було затверджено мирову угоду між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств та СП "Хлібокомбінат".
Отже, оскільки договір купівлі - продажу №02/03 від 25.03.2003 укладено раніше, ніж винесено рішення у справі №10/270, то на момент його укладання він не міг порушувати прав і обов'язків Рівненської обласної спілки споживчих товариств, яка не є його стороною і не мала ніякого відношення до будівлі універмагу.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
В силу ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Отже, законом передбачено, що моментом виникнення права власності на нерухомість є державна реєстрації права власності органом реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що на момент винесення оскаржуваного рішення постановою господарського суду Рівненської області від 07.08.2007 у справі №12/337 скасовано запис від 22.07.2004 про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№55-300 в книзі 1) права власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського, 29 м. Костопіль за Рівненської обласною спілкою споживчих товариств. Тому у місцевого господарського суду під час винесення оскаржуваного рішення не було підстав для визнання договору купівлі - продажу від 25.03.2003р. № 02/03 недійсним з тих підстав, що Рівненська обласна спілка споживчих товариств посилалась на порушення цим договором своїх прав як власника будівлі.
В касаційній скарзі скаржником зазначено, що судами попередніх інстанцій не було залучено ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" як власника будівлі універмагу, за яким 27.11.2007 КП "Рівненське ОБТІ" зареєстровано право власності на будівлю універмагу за адресою вул. Грушевського, 29 м. Костопіль на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2007 між ним та ТОВ ОРТФ "Едланд».
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З матеріалів справи вбачається, що до предмету спору не відносилося визначення власника будівлі універмагу за адресою вул. Грушевського, 29 м. Костопіль на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, твердження скаржника, що оскаржуваним рішенням порушено права ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" на будівлю універмагу за адресою вул. Грушевського, 29 м. Костопіль, є безпідставними.
Доводи скаржника, що господарським судам непідвідомчі спори про визнання недійсними рішень органів, що здійснюють реєстрацію прав, а судом першої інстанції припинено провадження у справі в частині вимог позивача щодо визнання недійсними рішень Рівненьської ОБТІ та зобов'язання КП "Рівненське ОБТІ" зареєструвати право власності на будівлю універмагу з порушенням вимог процесуального права, не приймаються колегією виходячи з наступного.
Статтею 12 ГПК України визначено підвідомчість справ господарським судам.
Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
Судом першої інстанції не було порушено привила підвідомчості справ, встановлених ст.12 ГПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Постановою господарського суду Рівненської області від 07.08.2007 у справі №12/377 встановлено факт неправомірності реєстрації прав власності Рівненським ОБТІ за Рівненською облспоживспілкою, внаслідок чого скасовано запис від 22.07.2004 про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: будівлю універмагу за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 за Рівненською облспоживспілкою.
З матеріалів справи вбачається, що в Реєстр прав власності на нерухоме майно від 18.10.2007 в запис під №55-300 в книзі 1 Рівненським ОБТІ внесено відомості про те, що на будівлю по вул. Грушевського,29 м. Костопіль зареєстровано право власності за позивачем, про що останньому видано витяг від 18.10.2007 (т.4 а.с. 133).
Отже судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в частині вимог позивача щодо визнання недійсними рішення Рівненського ОБТІ від 27.11.2003 №55-300 про реєстрацію права власності на будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 за СП "Хлібокомбінат", рішення виконавчого комітету Костопільської міської Ради №981 від 27.11.2003, рішення Рівненського ОБТІ від 08.07.2004 №55-300 про реєстрацію прав власності на будівлю по вул. Грушевського,29 в м. Костопіль за кооперативним підприємством "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств", зобов'язання Рівненського ОБТІ зареєструвати права власності на згадану будівлю за позивачем.
За таких обставин, колегія дійшла висновку, що підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Рівненської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.М. Мамонтова
М.І. Хандурін