донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.06.2008 р. справа №20/332
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Стойка О.В.
суддів
Діброви Г.І. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
МануйленкоО.В. за довіреністю,
від відповідача1
від відповідача 2
від третьої особи
нез*явився
Долженко Д.О. не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" м.Горлівка
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
20.03.2008 року
по справі
№20/332 (Донець О.Є.)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка
до
1. Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, м.Донецьк
2. Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка
Донецької області
Державне підприємство “Горлівський хімічний завод», м.Горлівка Донецької області
про
стягнення 275062,40 грн.
У жовтні 2007 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області (позивач) із позовом до Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, м.Донецьк (відповідач 1) та Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області (відповідач 2)за участю третьої особи - Державного підприємства “Горлівський хімічний завод», м.Горлівка Донецької області про стягнення 275062,40 грн. в рахунок спожитої та не сплаченої третьою особою електроенергії, в межах встановленої екологічної броні.
В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів 277479,78грн.
Рішенням Донецького господарського суду від 20.03.2008р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв»язку з безпідставністю заявлених вимог.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якої просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування заявленої скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідач 2 вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.
Представники відповідача 1 та третьої особи до судового засідання не з»явились, про причини не явки судову колегію не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та дату слухання справи, через що судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з»явившихся осіб та прийняти рішення по справі.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та третьою особою було укладено Договір на постачання електричної енергії №43 від 11.03.03р. за умовами якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору та додатками до нього, а третя особа своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на неналежне виконання третьою особою договірних зобов»язань щодо повної та своєчасної сплати спожитої електричної енергії у зв»язку з чим за нею виникла заборгованість за період з січня по грудень 2005 року, квітень, червень 2007 року. Оскільки третя особа є державним підприємством відносно устаткування якого встановлена екологічна броня електроспоживання, позивач вимагає стягнути частину заборгованості на рівні екологічної броні за рахунок державного бюджету України.
На підставі вищезазначеного позивач вимагає стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 277479,78грн., яка склалася у зв»язку з несплатою третьою особою вартості спожитої електричної енергії за 2005р. у сумі -275062,40 грн., за квітень 2007 р. у сумі -86,21 грн, за червень 2007 р. у сумі 2331,16 грн, посилаючись при цьому на ст.24 Закону України «Про електроенергетику». Будь-якого іншого правового обґрунтування спірної суми в частині обов»язку відповідачів відповідати за боргами третьої особи позивач не наводить.
За приписами ст. 1 Закону України «Про електроенергетику»екологічна броня електропостачання споживача це мінімальний рівень споживання електричної енергії споживачем (крім населення), який забезпечує передумови для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Визначення величин екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача здійснюється відповідно до Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.01.2004 N 26, відповідно до якої обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до даних складеного акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача.
Згідно Акту екологічної, аварійної та технологічної броні електроспоживання від 19.05.04 р., третій особі встановлена величина екологічної броні: потужність 341 кВт, добове споживання екологічної броні -3,922 тис. кВт/год. Акт затверджено начальником інспекції Держенергонагляду в Донецькій області 26.11.04 р.
За приписами ч.4 ст. 24 Закону України «Про електропостачання» енергопостачальники мають право на відшкодування несплаченої споживачем частини вартості електричної енергії, що постачається йому на рівні екологічної броні електропостачання, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Вказана норма Закону не передбачає випадку відшкодування частини вартості електроенергії, що дорівнює вартості заброньованого обсягу електроенергії (що фактично вимагає позивач).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, у спірний період електрична енергія постачалася третій особі на повному рівні, обмеження постачання електричної енергії до рівня екологічної броні не було здійснено.
Отже постачання електричної енергії саме на рівні екологічної броні третій особі не виконувалось, тому вимоги позивача про стягнення частини заборгованості електроенергії, що поставлена за Договором за рахунок Держбюджету - не засновано на законі. Для захисту порушеного права позивача на отримання заборгованості за Договором існує загальний судовий порядок стягнення спірної суми саме з контрагента за Договором, що був використаний позивачем в межах справи за №20/297, рішенням господарського суду від 21.08.2007 року по якій спірна сума за 2005 рік була стягнута з третьої особи на користь позивача.
За встановлених обставин висновок господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, наведені доводи апеляційної скарги не засновані на законі та висновку господарського суду не спростовують.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 20.03.08року у справі №20/332 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процессуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м.Горлівка залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 20.03.08року у справі №20/332 - без змін.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС