10 червня 2008 р.
№ 53/247-07
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пєнтакл", м. Харків (далі -ТОВ "Пєнтакл")
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2008
зі справи № 53/247-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспрінг", м. Київ (далі -ТОВ "Євроспрінг")
до ТОВ "Пєнтакл"
про стягнення 330 605,02 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Євроспрінг" -Савчук І.А.,
ТОВ "Пєнтакл" -Яхна І.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ТОВ "Євроспрінг" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Пєнтакл" 330 605, 02 грн. заборгованості за товар, поставлений згідно з агентським договором від 16.10.2006.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.10.2007 (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування рішення зазначено про те, що договір від 16.10.2006 є неукладеним внаслідок недосягнення сторонами згоди щодо істотних його умов, а тому немає підстав і для стягнення з відповідача заборгованості за передану продукцію.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 (колегія суддів у складі: суддя Афанасьєв В.В. -головуючий, судді Бухан А.І., Шевель О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено: з ТОВ "Пєнтакл" стягнуто 330 605,02 грн. боргу і на відповідача віднесено судові витрати зі справи. Постанову мотивовано зокрема тим, що договір від 16.10.2007 дійсно є неукладеним, проте сума заборгованості підлягає стягненню з ТОВ "Пєнтакл" на підставі статей 526 і 530 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) внаслідок невиконання зобов'язання.
ТОВ "Пєнтакл" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скаргу мотивовано тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено передбачені Господарським процесуальним кодексом України (далі -ГПК України) правила оцінки доказів.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 16.10.2006 ТОВ "Євроспрінг" (принципал) і ТОВ "Пєнтакл" (агент) укладено агентський договір, згідно з пунктом 1.1 якого агент зобов'язується вчиняти від свого імені, але за рахунок принципала за винагороду такі дії:
укладення угод на поставку продукції принципала;
проведення маркетингових досліджень;
- умовами договору від 16.10.2006 не визначено розмір винагороди агенту та не встановлено санкції за порушення сторонами умов договору;
- 05.07.2007 позивачем на адресу відповідача надіслано листа з вимогою перерахувати 330 605, 02 грн. за товар, поставлений згідно з:
актом приймання-передачі продукції від 19.12.2006 № 10 та видатковою накладною від 19.12.2006 № 10 на суму 61 386, 69 грн.;
актом приймання-передачі продукції від 26.12.2006 та видатковою накладною від 26.12.2006 № 11/26/12/06 на суму 91 655,13 грн.;
актом приймання-передачі продукції від 29.12.2006 № 12 та видатковою накладною від 29.12.2006 № 12/29/12/06 на суму 98 515,43 грн.;
актом приймання-передачі продукції від 02.01.2007 № 13 та видатковою накладною від 02.01.2007 № 13/02/01/07 на суму 79 047,77 грн.;
- ТОВ "Пєнтакл" не виконав вимоги ТОВ "Євроспрінг" з оплати товару;
- ТОВ "Пєнтакл" не повертав товар позивачеві.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача 330 605,02 грн.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Угода, від правової оцінки якої залежить результат вирішення спору, може бути визнана судом неукладеною, і про це зазначається у мотивувальній частині судового рішення як про обставину справи, встановлену господарським судом (пункт 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").
Попередні судові інстанції на підставі аналізу змісту Договору та фактичних взаємовідносин сторін дійшли обґрунтованого висновку про те, що узгодження істотних умов Договору не мало місця, а відтак договір є неукладеним.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обґрунтовуючи наведену в оскаржуваній постанові правову позицію щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми боргу, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
позивачем належним чином підтверджено факт передачі відповідачеві товару на суму 330 605, 02 грн., факт відсутності відповідачем оплати цього товару або ж його повернення ТОВ "Євроспрінг";
ТОВ "Пєнтакл" не подало доказів на підтвердження того, що названим товариством як посередником отриманий від позивача товар передано контрагентам ТОВ "Євроспрінг".
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність залишення без змін постанови господарського суду апеляційної інстанції з цієї справи.
Керуючись статтями 1119 -11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 зі справи № 53/247-07 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пєнтакл" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов