01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
26.05.08 р. № 16-05/139
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Разіної Т. І
при секретарі судового засідання: Рустам'яні Е.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Бєлєнкова В.В. -представник за дов. № 1 від 04.01.08 р.;
від відповідача: Гой А.А. -представник за дов. б/н від 22.05.08 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»Потаське ХПП»на рішення господарського суду Черкаської області від 06.02.2008р.
у справі № 16-05/139 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Потаське ХПП», с. Поташ,
Маньківського району, Черкаської області;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поташ», с. Поташ,
Маньківського району, Черкаської області;
про розірвання договору.
Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»Потаське ХПП»звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поташ»про розірвання договору оренди № 5 від 25.11.1997 року (т.1 а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.03.2007 року у справі № 05/139 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди № 5 від 25.11.1997 року, укладений між Дочірнім підприємством ДАК «Хліб України»Потаське ХПП»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поташ»(т.1 а.с.77-79).
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.08.2007 року у справі № 05/139 рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2007 року залишено без змін (т.1 а.с.121-124).
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2007 року у справі № 05/139 рішення господарського суду Черкаської області від 21.03.2007 року та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.08.2007 року скасовано, справу № 05/139 направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області (т.1 а.с.144-148).
За результатами нового розгляду справи господарський суд Черкаської області прийняв рішення від 06.02.2008 року, яким у задоволенні позову Дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»Потаське ХПП»відмовлено повністю(т.2 а.с.18-19).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції посилається на ст. ст. 651, 782, 783 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до яких договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Не погодившись з даним рішенням позивач, Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»Потаське ХПП», звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 18.02.2008 року (вх. № 2-04/3/152/686 від 09.04.08 р.) на рішення господарського суду Черкаської області від 06.02.2008р. у справі № 16-05/139 в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги позивача.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що при винесені вказаного рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в спірному договорі оренди сторони не визначили строки внесення орендної плати за майно, проте договором оренди № 5 від 25.11.1997 року сторони обумовили, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця.
Зокрема, скаржник вказує, що згідно п. 13 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 25.06.2000 року № 02-5/237 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону або договором оренди.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.04.2008 року вказана апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: Жук Г.А. -головуючий по справі, судді -Агрикова О.В., Мазур Л.М.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.04.2008 року склад судової колегії змінено.
Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги позивача.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Поташ»(відповідач у справі) проти задоволення апеляційної скарги заперечив, рішення господарського суду Черкаської області від 06.02.2008р. у справі № 16-05/139 вважає законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
25.11.1997 року Потаське хлібоприймальне підприємство (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Поташ»(орендар) уклали договір № 5 оренди виробничих приміщень відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в платне користування складські та виробничі приміщення, що розташовані за адресою: с.Поташ, Маньківського району, Черкаської області для здійснення підприємницької діяльності (по будівництву виробничих потужностей, заготівлі, зберіганню, переробці сільгосппродукції та іншої не забороненої діяльності) строком до 2025 року (п. 1.2 договору)(т.1 а.с.37)
Відповідно до п. 2.1 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 305,00 грн., відповідно до методики її визначення, шляхом перерахування в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, готівкою в касу орендодавця або натуроплатою або шляхом взаємних розрахунків.
05.05.2001 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди № 5 від 25.11.1997 року відповідно до п. 1.1 якої, договір доповнено п.п. 2.2, 2.3 згідно з якими, орендна плата за користування майном визначається відповідно до Методики оцінки, затвердженої Кабінетом Міністрів України і підлягає індексації відповідно індексу цін, що визначається державними органами статистики. Орендна плата за оренду майна встановлюється у розмірі 10 % вартості майна, що передано в оренду, оцінка якого проводиться експертним шляхом. (т.1 а.с.38).
Відповідно до акта від 25.11.1997 року про оцінку вартості майна, що передається в оренду ТОВ «Поташ»і визначення орендної плати, вартість майна, переданого в оренду за спірним договором становить 73 200,00 грн. (т.1 а.с.39), отже щомісячна орендна палата згідно додаткової угоди від 05.05.2001 року становить 732,00 грн.
Як стверджує позивач та вбачається з наявних в матеріалах справи його пояснень та доданого до них розрахунку орендної плати, розмір орендної плати, яку відповідач був зобов'язаний сплатити Потаському ХПП з травня 2001 року по липень 2006 року становить 90 605,24 грн. (т.1 а.с.61-62).
16.08.2006 року Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»Потаське ХПП»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поташ»з пропозицією № 231 про розірвання договору оренди № 5 від 25.11.1997 року в якій пропонує розірвати договір оренди в зв'язку з тим, що відповідач порушує передбачені договором та додатковою угодою обов'язки по своєчасній і повній оплаті орендної плати (т.1 а.с.6).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поташ»в судовому засідання та листі № 35 від 05.09.2006 року заперечує заборгованості по орендній платі перед позивачем (т.1 а.с.9) стверджує, що сплачував орендну плату вчасно в розмірі відповідно до виставлених позивачем рахунків.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ЦК України.
Згідно з ч.3 ст.291 ГК України, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо застосування до спірних правовідносин положень ЦК України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди, згідно якого, в силу ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»від 10.04.1992 року № 2269-XII (з послідуючими змінами та доповненнями) наймодавець (орендодавець) передає наймачеві (орендарю) майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі ст.773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
По переконанню колегії суддів ст. 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»від 10.04.1992 року та ст. 651 ЦК України є загальними нормами, які встановлюють право на розірвання договору, проте не встановлюють обставини при наявності яких їх можна застосувати.
Щодо позовної вимоги позивача щодо розірвання спірного договору, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно умов пункту 3.1.3 договору оренди № 5 від 25.11.1997 року сторони передбачили право орендодавця «достроково розірвати договір оренди у разі не внесення орендарем орендної плати на протязі шести місяців».
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Стаття 783 ЦК України передбачає що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Згідно заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач постійно порушує обов'язок по своєчасній та повній сплаті орендної плати, що відповідно до вимог ст. ст. 610, 611 ЦК України є підставою розірвання договору оренди за вимогою позивача.
При цьому, позивач в поясненні від 05.03.2007 року пояснив, що систематичним невиконанням обов'язку сплати орендної плати з боку орендаря є порушення останнім пунктів 12, 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМ України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями) оскільки відповідач при визначенні розміру орендної плати не проводив коригування орендних платежів на відповідні індекси інфляції. З огляду на наведене позивач розрахував суму орендної плати, яку відповідач був зобов'язаний сплатити та не сплатив з травня 2001 року по липень 2006 року в сумі 90 605,24 грн. (т. 1, а.с. 61-62)
Проте, колегією суддів апеляційного господарського суду було встановлено, що відповідач своєчасно вносив орендну плату за користування орендованими приміщеннями в сумі 732,00 грн., що відповідає розміру визначеному в договорі та додатковій угоді до договору, а також відповідає розміру орендної плати визначеній самим позивачем в рахунках на оплату орендної плати.
Копії рахунків позивача на сплату орендної плати в розмірі 732, 00 грн. та платіжних доручень відповідача про перерахування орендної плати в зазначеному розмірі знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с.44-46). Отже, даний факт підтверджено матеріалами справи, не заперечено сторонами в судовому засіданні.
Крім того, в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги позивач підтвердив, що до звернення до суду з вимогою про дострокове розірвання договору, він не звертався до орендаря з вимогою чи претензією про сплату інфляційних втрат.
Таким чином, позивач невиконанням зобов'язання по оплаті орендної плати з боку орендаря визначив не порушення орендарем строку оплати, не заборгованість орендаря по оплаті, а не проведення індексації розміру платежу, що враховуючи умови договору оренди № 5 від 25.11.1997 року (п.п. 2.1, 3.1.3. ) та не застосування індексації розміру платежу самим орендодавцем при виставленні рахунків на оплату, не можна визнати підставою для дострокового розірвання договору оренди у розумінні статті 782 ЦК України та статті 26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна».
За даних обставин, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не довів належними засобами доказування, що мало місце істотне порушення відповідачем умов договору оренди від 25.11.1997 року, які можуть бути підставою дострокового розірвання договору, вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 06.02.2008р. у справі № 16-05/139 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Потаське ХПП»на рішення господарського суду Черкаської області від 06.02.2008р. у справі № 16-05/139 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 06.02.2008р. у справі № 16-05/139 - залишити без змін.
3. Справу № 16-05/139 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Агрикова О.В.
Разіна Т. І
Дата відправки 11.06.08