ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 9/73
02.06.08
За позовом Фізичної особи -підприємця Святненко Антоніни Іллівни
До відповідача -1 Фізичної особи -підприємця Школдова Сергія Володимировича
До відповідача -2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРСАЖ-Т»
Про стягнення 24354,67 грн.
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
від позивача: Гуменюк А.В.
від відповідача - 1: Шанюк І.В. -довіреність № б/н від 12.12.2005 р.
від відповідача -2: не з»явились.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача -1 (Фізичної особи -підприємця Школдова Сергія Володимировича) 12067,00 грн. основного боргу та 12187,67 грн. штрафу на підставі Договору - доручення № 272 від 05.12.2007 р. та про стягнення з відповідача -2 (Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРСАЖ-Т») 100,00 грн. на підставі договору поруки № 1 від 11.01.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 р. порушено провадження у справі № 9/76 та призначено її розгляд на 02.06.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2008 р. виправлена допущена в ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 р. щодо номеру справи.
Позивачем у судовому засіданні 02.06.2008 р. поданий оригінал Договору поруки № 1 від 11.01.2008 р.
Позивач в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги до відповідача -1 та до відповідача -2.
Відповідач - 1 у судовому засіданні 02.06.2008 р. подав докази свого юридичного статусу та копію платіжного доручення № 4 від 11.03.2008 р. на суму 8000,00 грн., відповідно до якого повідомив суд про часткову оплату за транспортно -експедиційні послуги згідно рахунка -фактури № 199 на підставі Договору -доручення № 272 від 05.12.2007 р.
Відзив на позов на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі відповідач -1 не подав і не надіслав, в судовому засіданні 02.06.2008 р. надав усні пояснення, відповідно до яких заперечував проти нарахування штрафних санкцій, а в іншій (несплаченій) частині основного боргу за спірним договором - позовні вимоги визнав повністю.
Відповідач - 2 в судове засідання не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 24.04.2008 р. не подав та не надіслав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача і відповідача - 1, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Поштове відправлення з ухвалою суду від 24.04.2008 р. отримане відповідачем -2 12.05.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103005527876 (знаходиться в матеріалах справи).
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача -2 в судовому засіданні 02.06.2008 р. від останнього до суду не надходило.
За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкладання розгляду справи, а рівно про можливість розгляду останньої за відсутністю відповідача - 2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
05.12.2007 р. між позивачем, визначеним як Експедитор, та відповідачем -1, визначеним як Замовник, був укладений Договір -доручення № 272 (надалі за текстом - «Договір - доручення») на організацію перевезення Перевізником (шляхом укладання з ним договору) вантажу за маршрутом м. ОроІе (Польща) -м. Вишневе (Україна).
Згідно умов вищезазначеного Договору -доручення та Заявки № 272 від 20.10.2007 р (надалі за текстом -«Заявка № 272»)., Експедитором (позивачем) був наданий Перевізнику (відповідачу - 1) автомобіль (держ. № ВС 51-17 АХ н/пр ВС 67-93 ХХ) для перевезення вантажу за маршрутом м. ОроІе (Польща) - м. Вишневе (Україна).
Відповідно до Договору -доручення, ціна, узгоджена між Замовником і Експедитором, складає 2300 дол. по курсу НБУ на день розвантаження, а також сторони зазначили: «по б/н расчету по факту доставки груза».
Умовами Договору -доручення за несвоєчасну оплату рахунків Експедитора (позивача) сторони встановили штраф у розмірі 1% від суми неотриманої оплати за кожний день прострочення платежу.
На твердження позивача, 12.12.2007 р. між ним та відповідачем - 1 був підписаний Акт приймання виконаних робіт, відповідно до якого транспортно -експедиційні послуги автомобілем держ. № ВС 51-17 АХ н/пр ВС 67-93 ХХ по маршруту м. ОроІе (Польща) -м. Вишневе (Україна) згідно заявки № 272 від 05.12.2007 р. виконані у повному обсязі та на суму 12067,00 грн. і сторони претензій одна до одної не мають.
З огляду на зазначене, позивач виставив відповідачу -1 рахунок - фактуру № 199 від 13.12.2007 р. на суму 12067,00 грн.
Позивач вважає, що оскільки за умовами Договору -доручення оплата транспортно -експедиційних послуг повинна була бути проведена по факту доставки вантажу, а з огляду на міжнародну товарно -транспортну накладу CMR № 053831, автомобіль, залучений позивачем для виконання перевезення, був розвантажений 10.12.2007 р., то строк оплати послуг відповідачем настав 13.12.2007 р.
Позивач у позові зазначив, що станом на 24.03.2008 р. відповідач - 1 транспортно -експедиційні послуги на суму 12067,00 грн. згідно рахунку - фактури № 199 від 13.12.2007 р. на підставі Договору -доручення та Заявки № 272 не оплатив (основний борг), а тому зазначені кошти підлягають до примусового стягнення з відповідача -1 у судовому порядку.
Позивач також вважає, що відповідно до умов Договору -доручення за несвоєчасну оплату рахунку Експедитора (позивача) з відповідача -1 підлягає до стягнення штраф у розмірі 1% від суми неотриманої оплати за кожний день прострочення платежу, який складає 12187,67 грн. за період з 14.12.2007 р. та за 101 день прострочення оплати.
11.01.2008 р. для забезпечення належного виконання відповідачем -1 зобов»язань за договором -дорученням між позивачем та відповідачем -2 (ТОВ «ФОРСАЖ -Т») був укладений Договір поруки № 1 (надалі за текстом -«Договір поруки»).
Відповідно до п. 1.1, 2.1 Договору поруки № 1 від 11.01.2008 р., відповідач -2 (визначений як Поручитель) зобов»язався солідарно відповідати з відповідачем -1 (визначеним як Боржник) перед позивачем (визначеним як Кредитор) за неналежне виконання відповідачем -1 зобов»язань за договором № 146 від 15.11.2007 р., № 272 від 05.12.2007 р., № 145 від 14.11.2007 р. (отже, за трьома договорами), укладених між позивачем і відповідачем -1, а саме: Поручитель відповідає за виконання Боржником зобов»язань перед Кредитором на суму 100,00 грн.
В судовому засіданні 02.06.2007 р. позивачем поданий оригінал Договору поруки № 1 від 11.01.2008 р., копію якого останній додав до позовної заяви, за текстом якого є посилання на шість договорів (№ 143 від 15.11.2007 р., № 272 від 05.12.2007 р., № 145 від 14.11.2007 р., № 156 від 14.11.2007 р., № 155 від 14.11.2007 р., № 151 від 14.11.2007 р.), укладених між позивачем та відповідачем -1 (?!)
На твердження позивача, відповідач -2 вищезазначені умови Договору поруки не виконав, а відтак з останнього підлягають до примусового стягнення у судовому порядку кошти у сумі 100,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Укладений між сторонами по справі Договір - доручення № 272 від 05.12.2007 р. визначає права та обов»язки сторін.
Договір на транспортне експедирування (глава 65 Цивільного кодексу України) є одним із видів договору про надання послуг, якому присвячено главу 63 Цивільного кодексу України. Положення останньої мають загальний характер для всіх видів договорів про надання послуг, а, отже, застосовуються і до договору на транспортне експедирування.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов»язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов»язаних з перевезенням вантажу.
Виконання договору транспортного експедирування полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов»язків, передбачених договором.
Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 538 ЦК України взаємні зобов»язання за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, звичаїв ділового обороту, договору або змісту зобов»язання.
Відповідач - 1 автомобілем позивача (держ. № ВС 51-17 АХ н/пр ВС 67-93 ХХ) здійснив перевезення за маршрутом м. ОроІе (Польща) -м. Вишневе (Україна) на виконання Договору -доручення № 272 від 05.12.2007 р. та Заявки № 272 від 20.10.2007 р та відповідно до СМR -накладної № 053831, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт від 12.12.2007 р., який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками позивача і відповідача -1.
Предметом позовної заяви позивач визначив стягнення з відповідача - 1 оплати за надані транспортно -експедиційні послуги у сумі 12067,00 грн. (основний борг) та штрафних санкцій у сумі 12187,67 грн. відповідно до Договору -доручення.
Умовами Договору доручення сторони встановили, що ціна, узгоджена між Замовником і Експедитором, складає 2300 дол. по курсу НБУ на день розвантаження та зазначили, що оплата повинна здійснюватись безготівковим розрахунком по факту доставки вантажу.
Вищезазначена умова Договору -доручення вичерпна та не містить даних про порядок оплати за спірним Договором - дорученням, а рівно позивач і відповідач -1 не визначили: на протязі якого терміну часу від визначеної ними події -доставки вантажу - треба обліковувати строк для здійснення оплати за транспортно -експедиційні послуги на підставі Договору -доручення.
Отже наведене свідчить, що строк виконання обов»язку по оплаті за траспортно -експедиційні послуги спірним Договором -дорученням встановлений не був.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача -1 з претензійними вимогами про оплату заборгованості за Договором -дорученням № 272 від 05.12.2007 р. в порядку ст. 530 ЦК України, оскільки відповідні докази такого можливого звернення позивачем до позовної заяви не додані, на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.04.2008 р. в судовому засіданні 02.06.2008 р. не подані, не названі та до матеріалів справи не залучені.
Крім цього, твердження позивача про доставку вантажу 10.12.2007 р., т.як в цей день його автомобіль було розвантажено, суд не вважає підставним, оскільки СМR -накладна № 053831 не містить таких доказів: печатка з датою «10.12.2007 р.»свідчить тільки про проходження вантажу під митним контролем в цей день.
Відтак, бездоказовим визнається судом твердження позивача, що строк оплати послуг за Договором -дорученням на підставі рахунку -фактури № 199 настав 13.12.2007 р., а після 13.12.2007 р. наступило прострочення оплати за Договором -дорученням , яке, в свою чергу, є підставою для сплати штрафних санкцій відповідачем -1.
Відповідно до графи Договору - доручення штраф у розмірі 1% від суми неотриманої оплати за кожний день прострочення платежу застосовується лише за несвоєчасну оплату рахунків Експедитора (позивача).
Отже, суд прийшов до висновку, що фактично Договір -доручення не визначає порядок здійснення оплати та її строк, а в порядку ст. 530 ЦК України останній не встановлювався.
Будь-яких доказів в розуміння ст. 34 ГПК України щодо доведення суду наявності з боку відповідача -1 порушень договірних умов про своєчасну оплату позивачем не подано.
Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання чи виконання в порушення умов, визначених змістом зобов»язання.
Встановлене судом свідчить про відсутність у позивача права на позов, т.т. про відсутність підставності звернення за примусовим стягненням з відповідача -1 як основного боргу у сумі 12067,00 грн., так і штрафу у сумі 12187,67 грн. на підставі Договору -доручення № 275 від 05.12.2007 р.
При таких обставинах у задоволенні позову про стягнення з відповідача -1 коштів на загальну суму 24254,67 грн. на підставі спірного Договору -доручення, позивачу належить відмовити повністю.
А відтак, і в позові до відповідача - 2 про стягнення 100,00 грн. на підставі Договору поруки № 1 від 11.01.2008 р. за неналежне виконання відповідачем -1 зобов»язань за договором № 272 від 05.12.2007 р. позивачу належить також повністю відмовити.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 538, 610, 629, 929 ЦК України, Господарський суд міста Києва -
1. У позові до відповідача -1 відмовити повністю.
2. У позові до відповідача -2 відмовити повністю.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
С.М. Жирнов
Дата підписання рішення -06.06.2008 р.