83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.06.08 р. Справа № 44/254пн
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська соледобувна компанія" м.Київ
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк
про визнання майна таким, що не є цілісним майновим комплексом, зобов'язання внести зміни до договору оренди
за участю:
представників сторін:
від позивача Павенко Г.С. - юрисконсульт, Скиба А.О. - директор
від відповідача Лисенко Л.М. - юрисконсульт
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янська соледобувна компанія" звернулось до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання майна, переданного за договором оренди № 343/99 від 01.05.99р. таким, що не є цілісним майновим комплексом та про зобов'язання відповідача внести зміни до договору оренди, зокрема викласти в наступній редакції пункт 1.1. розділу 1: “...Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, склад якого визначено відповідно до наведеного переліку (надалі Майно), що знаходиться на балансі державного підприємства “Слов'янський солевиварювальний комбінат», вартість якого визначена згідно з додатками до договору оренди...», пункти 7.2 та 7.2.1 виключити, у тексті договору та додаткових доповненнях до договору слова “цілісний майно
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим за наступними обставинами:
- при передачі державного майна в оренду встановлюється спеціальна процедура, відповідно до якої обов'язковою умовою її дотримання є згода органу, уповноваженого управляти спірним майном, як власник цього майна;
- оскільки спірне майно віднесено до сфери управління Міністерства аграрної політики України, вважає за необхідне залучити його до участі у справі у якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача;
- вимоги позивача стосовно зміни об'єкту договору направлені на завуальовану ліквідацію державного підприємства, яке відповідно до законодавства відноситься до об'єктів загальнодержавного значення, чим порушує майнові інтереси держави;
- передача в оренду окремо визначеного майна, замість цілісного майнового комплексу, є прямим порушенням волевиявлення власника та встановленого за законом порядку передачі цього майна в оренду;
- підстави для внесення змін до договору оренди відповідно за законом відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:
Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.08р. по справі №44/254пн постанову Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 14.11.07р. по даній справі та рішення господарського суду Донецької області від 05.09.07р. скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача внести зміни до договору оренди № 343/99 від 01.05.99р., а справу було передано в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду Донецької області.
Вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції є обов'язковими відповідно до вимог ст. 111 -12 ГПК України під час нового розгляду справи.
До прийняття рішення по справі позивач використовуючи своє право передбачене ст. 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги на залишив за собою право зобов'язати відповідача внести зміни до договору оренди № 343/99 від 01.05.99р, за наступним змістом:
1. Пункт 1.1 розділу 1 "предмет договору" викласти в новій редакції: "…Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, склад якого визначено відповідно до наведеного переліку (надалі -Майно), що знаходиться на балансі державного підприємства "Слов'янський солевиварювальний комбінат", вартість якого визначена згідно з додатками до договору оренди…";
2. Пункт 7.2 та підпункт 7.2.1 розділу "Обов'язки орендодавця" виключити;
3. У тексті договору оренди № 343/99 від 01.05.1999р. та додаткових доповнень до договору слова "цілісний майновий комплекс" замінити на слова "індивідуально визначене майно".
Крім того, представник позивача надав суду пояснення відносно того, що постановою господарського суду Донецької області від 07.12.2006р. по справі № 45/193 встановлені факти, які підтверджують неможливість відділення наданого оренду майна від власного майна позивача, відтак, дане майно не є цілісним майновим комплексом; дана обставина є істотною для орендних відносин між позивачем та відповідачем, які мають бути приведені у відповідність з фактичним статусом орендованого майна; з огляду на відмову відповідача внести зміни в договір оренди майна даний спір підлягає судовому розгляду відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, статей 627, 651, 652 Цивільного кодексу України через істотну зміну обставин укладення договору оренди.
Матеріали справи свідчать про те, що 01.05.1999р. сторонами було укладено договір № 343/99, який за своїм змістом та правовою природою є договором майнового найму (оренди) та підпадає під правове регулювання статей 256-276 Цивільного кодексу Української РСР, статей 759-786 Цивільного кодексу України, положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
У відповідності до умов договору та вказаних положень законодавства відповідач - Орендодавець, зобов'язався надати, а позивач - Орендар, прийняти у платне строкове користування державне майно цілісного майнового комплексу "Слов'янський солевиварювальний завод № 2", склад та вартість якого визначені у відповідності до акту оцінки та передавального балансу станом на 01.04.1999р. в сумі 9 816 695грн.
Однак,18.12.2006р. набрала чинності у встановленому порядку постанова господарського суду Донецької області від 07.12.2007р. у справі № 45/193пд, відтак дане судове рішення є обов'язковим на всій території України, а встановлені ним факти не підлягають повторному доведенню при вирішенні даної справи , в яких беруть участь ті самі сторони згідно вимог ст.35 ГПК України.
Таким чином, з 18.12.06 року обставини, якими керувалися Орендар та Орендодавець при укладенні договору, зокрема, обставини, які стосуються предмету угоди найму -цілісного майнового комплексу - істотно змінилися, причому у ситуації, що склалася, є наявними всі необхідні передумови для внесення змін до договору за рішенням суду, передбачені частиною 2 статті 652 ЦК України - в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин, як втрата майна статусу цілісного майнового комплексу не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, подальше виконання договору в існуючій редакції порушить співвідношення майнових інтересів сторін, а також із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Листом № 74 від 18.06.07 року та листом № 93 від 03.08.07 року Орендар запропонував Орендодавцю внести до договору зміни, які б відображали існуючий на цей час стан справ з юридичним статусом цілісного майнового комплексу, причому до листа № 93 від 03.08.07 року, прийнятого Орендодавцем 09.08.07 року, було додано проект додаткової угоди № 9 до договору та перелік індивідуально визначеного майна із 351 одиниці, який має бути предметом договору станом на 01.08.07 року залишковою інвентарною вартістю 269 242 грн.38 коп.
Орендодавець листом 06.02-8199 надав негативну відповідь на лист Орендаря за № 74 від 18.06.07 року, в якому зазначив, що майно є цілісним майновим комплексом, наразі позивачем не дотримано порядку в частині необхідності проведення обов'язкової інвентаризації цього комплексу.
За данними Орендодавця відповіді на пропозицію Орендаря № 93 від 03.08.07 року станом на 05.09.07 року не надано, тому суд вважає, що позивач був вправі звертатися 03.09.07 року до суду з позовними вимогами до відповідача щодо зміни умов договору в порядку частини 4 статті 188 ГК України.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Водночас згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів у односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; при цьому зацікавлена у зміні договору сторона повинна надіслати відповідні пропозиції іній стороні, а інша сторона, одержавши пропозицію про зміну договору, у двадцяти денний строк повідомляє другу сторону про результати розгляду цієї пропозиції.
Якщо сторони не досягли згоди, або відповіді у встановлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) не одержано, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та у разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність зі істотно зміненими обставинами, договір може бути розірваний, а з підстав, передбачених частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Тобто, заінтересована сторона повинна довести належними та допустимими доказами, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, відсутня вина заінтересованої сторони у неможливості усунення причин, що призвели до зміни обставин.
Водночас обов'язковою умовою прийняття судового рішення про зміну (а не про розірвання договору) з огляду на істотну зміну обставин є також наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України: зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам, або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 11.03.08р. судом на час прийняття рішення враховані вказівки, які містяться у даній постанові відносно вимог частини 4 статті 652 ЦК України, та доводи сторін з цього приводу, а саме:
- розірвання договору оренди суперечить суспільним інтересам, оскільки позивач є єдиними виробником солі “ Екстра» на Україні;
- враховуючи, що державне майно складає 6,4 відсотка від загальної вартості майна задіяного у виробництві солі, при розірванні договору оренди та відокремлені власного майна позивача, здійснення виробництва лише на базі державного майна буде неможливим, тобто буде призупинено виробництво вкрай важливої для населення продукції як сіль “ Екстра»;
- до того ж, позивачу належить сировинна база (розсолопромисел), без якої не можливо виробництво такого продукту як сіль, під»їздні залізничні колії, що входять на головну залізничну магістраль, лінії енергопостачання, а саме - головне системи випарювання солі, які складають стержень виробництва;
- у разі розірвання договору оренди близько 500 працюючих, які знаходяться у трудових відносинах з підприємством позивача залишаться без роботи та заробітної плати;
- розірвання договору оренди призведе до порушення суспільних інтересів, а тому відповідно до вимог частини 4 статті 652 ЦК України є наявними умови за якими суд має всі необхідні підстави для внесення змін до договору оренди;
- зазначене державне майно функціонує майже 30 років в умовах агресивного середовища ( висока температура, соляний розчин), більшість обладнання та будівель прийшло у незадовільний стан і ТОВ “ Слов'янська солевидобувна компанія» було вкладено занадто грошових коштів по відновленню стану цього обладнання та здійснення невід'ємних поліпшень з метою забезпечення роботи підприємства на постійної та регулярній основі;
- згідно статті 4 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92р. за № 2269 , цілісний майновий комплекс - є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання;
- відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства ( бухгалтерська довідка позивача від 23.08.08р. за № 36) первісна балансова вартість орендованого державного майна складає 3 247 501 грн. 31 коп., а його залишкова вартість дорівнює 2 648 339 грн. 01 коп., у той час первісна балансова вартість майна Орендаря, задіяного у виробництві складає 47 283 427 грн. 03 коп., а залишкова - 35 781 983 грн. 90 коп., що було визначено комісією за участю: працівників регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області, Міністерства аграрної політики України, Донецької обласної державної адміністрації та ТОВ “Слов'янська соледобувна компанія» при обстеженні у грудні 2007р.;
- у той же час фактичний стан потужностей та будівель підприємства позивача станом на 1 листопада 2007р. складається із 392 одиниць основних засобів переданих до оренди, з котрих 40 одиниць відчужено за згодою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області у зв'язку з непридатністю для подальшого використання їх у виробництві;179 одиниць не використовується та знаходяться на відповідальному зберіганні, як непридатні для виробничого процесу, і навіть тільки 173 одиниці фактично зайняті в виробництві. Слід звернути увагу на те, що більшість державних основних засобів мають 100 відсотковий знос;
- таким чином істотна зміна обставин та необхідність приведення договору у відповідність з обставинами та вимог законодавства полягає у тому, що постанова господарського суду Донецької області у справі №45/193пд від 07.12.06р. (яка набрала законної сили та висновок будівельно-технічної експертизи встановлюють факт, що не потребує доказуванню відповідно до вимог ст.35 ГПК України, а саме те, що майно передане позивачу за договором оренди від 01.05.99р. за № 343/99 не є цілісним майновим комплексом.
Відповідно до вимог частини другої статті 652 ЦК України передбачені обов'язкові умови , за наявності яких договір може бути змінений за рішенням суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, зокрема:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Позивач при укладенні договору мав намір орендувати саме цілісний майновий комплекс, проте при виділенні від всього майнового комплексу власного майна позивача, господарська діяльність на постійній та регулярній основі на базі орендованого майна неможлива;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не мав можливості усунути після їх виникнення (орендоване майно, було введено до експлуатації у 1972 році,) крім цього сіль відноситься до корозійної активної речовини, яка спричиняє негативні наслідки на конструктивні частині обладнання. Тому з огляду на зношення практично усього орендного майна, яке з 1972 р. постійно працювало у вкрай агресивному середовищі (ропа), частина обладнання непридатна для використання по випуску солі. Позивач постійно звертався до відповідача з проханням дати згоду на проведення ремонту застарілого обладнання, списання обладнання, яке не підлягає відновленню. Тільки у листопаді 2007р. відповідач надав згоду на здійснення поліпшень орендованого державного майна за рахунок власних коштів Орендаря;
3) відмова відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди, призводить до того, що порушуються інтереси позивача (орендна плата здійснюється щомісячно за цілісний майновий комплекс, а не за фактично орендоване майно);
4) із положень договору оренди не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.
З урахуванням порівняльного аналізу наданих сторонами доказів в обґрунтуванні своїх доводів та заперечень, судом досліджено, що відбулася істотна зміна обставин в моменту укладення договору, встановлено зміну в характеристиках орендованого майна на момент укладення договору у порівнянні з характеристиками згідно судового экспертного висновку, даних бухгалтерського обліку підприємства позивача. Судом досліджено статус орендованого майна, яке відповідає поняттю цілісного майнового комплексу на момент укладення договору оренди.
Приймаючи до уваги уточнення позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо внесення зміни до договору оренди обґрунтовані. Позивач обставинами справи та доказами на їх підтвердження довів суду, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Також ним доведено, що його вина в неусуненні причин, які привели до зміни обставин відсутня.
На підставі викладено, позов підлягає задоволенню, у зв'язку з чим слід:
Зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецької області внести зміни до договору оренди № 343/99 від 01.05.99р, у наступної редакції:
1. Пункт 1.1 розділу 1 "предмет договору" викласти в новій редакції: "…Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, склад якого визначено відповідно до наведеного переліку (надалі -Майно), що знаходиться на балансі державного підприємства "Слов'янський солевиварювальний комбінат", вартість якого визначена згідно з додатками до договору оренди…";
2. Пункт 7.2 та підпункт 7.2.1 розділу "Обов'язки орендодавця" виключити;
3. У тексті договору оренди № 343/99 від 01.05.1999р. та додаткових доповнень до договору слова "цілісний майновий комплекс" замінити на слова "індивідуально визначене майно".
Державне мито та збір на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.
Витрати по державному миту за подання скарги про перегляд рішення у касаційному порядку не вирішується, оскільки підприємство відповідача звільнено від сплати державного миту у встановленому законом порядку.
У задоволені клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики України слід відмовити, на тих підставах, що рішення суду може вплинути на її подальші правовідносини з позивачем та відповідачем.
У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну а резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 627, 638, 759-786 ЦК України 2003р. ст. ст. 180, 181 ГК України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 69, 82, 84, ч.2 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецької області внести зміни до договору оренди № 343/99 від 01.05.99р, у наступної редакції:
1. Пункт 1.1 розділу 1 "предмет договору" викласти в новій редакції: "…Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, склад якого визначено відповідно до наведеного переліку (надалі -Майно), що знаходиться на балансі державного підприємства "Слов'янський солевиварювальний комбінат", вартість якого визначена згідно з додатками до договору оренди…";
2. Пункт 7.2 та підпункт 7.2.1 розділу "Обов'язки орендодавця" виключити;
3. У тексті договору оренди № 343/99 від 01.05.1999р. та додаткових доповнень до договору слова "цілісний майновий комплекс" замінити на слова "індивідуально визначене майно".
3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по донецької областіі, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю »Слов'янська солевидобувна компанія» держане мито в сумі 42 грн. 50 коп., збір на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59 грн. 00 коп., видавши наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Підченко Ю.О.
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 10.06.08р.