01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.05.2008 № 32/109
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Сергієнко А.Ю. - юр.
від відповідача - Немирська І.А. - юр.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.03.2008
у справі № 32/109
за позовом Акціонерне товариство фірма "Укргазбуд"
до Українське державне підприємство "Укрхімтрансаміак"
про стягнення 209765,26 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.03.2008р. у справі № 32/109 позовні вимоги позивача було задоволено повністю. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню основного боргу - 11844 грн. 40 коп.; інфляційних нарахувань - 37496 грн. 37 коп.; три відсотки річних - 8907 грн. 99 коп.; пені - 21557 грн. 90 коп., а також 1864 грн. 11 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати в частині стягнення 37496,37 грн. інфляційних витрат, 8907,99 грн. - три відсотки річних та 21557,90 грн. пені, оскільки вважає, що воно було прийнято в цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:
07.04.2005 між Будівельним управлінням №4 АТФ “Укргазбуд»(позивач, - підрядник за договором) та УДП “Укрхімтрансаміак»(відповідач, - замовник за договором) укладено Договір підряду №04/05, згідно якого Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботи по поточному ремонту трубної обв'язки шарового крану на постах секціонування в кількості 16 шт. та зворотних клапанів в кількості 4 шт. по лінійним дільницям № 10 Придніпровського управління магістрального аміакопроводу УДП “Укрхімтрансаміак».
Замовник, в свою чергу, згідно з п. 1.1. договору, зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити обумовлену Договором вартість робіт, яка відповідно до п. 3.1. Договору дорівнює 181463,00 грн.
Відповідно до п. 3.4. Договору оплата вартості за виконані роботи здійснюється лише по факту виконання робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання належним чином оформлених Актів приймання виконаних робіт.
Згідно вказаного Договору позивачем були повністю виконані роботи на загальну суму 181462,80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт i довідками про вартість виконаних підрядних робіт за квітень, травень та червень 2005 року.
Разом з тим, акт виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2005 року замовником підписані не були. Докази своєчасного направлення позивачем та отримання відповідачем належним чином оформленого акту виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2005 року наявні в матеріалах справи.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає iз cyтi зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Факт виконання робіт Будівельним управлінням №4 АТФ “Укргазбуд» по Договору №04/05 від 07.04.2005 вартістю 181462,80 грн. відповідачем не заперечується. Однак, в порушення умов договору та вищевказаних норм законодавства вартість виконаних робіт відповідачем сплачена частково - лише в сумі 63014,40 грн. Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 118448,40 грн.
Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її i в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Доказів про допущення позивачем, як підрядником, у роботі відступів від умов Договору № 04/05 або інших недоліків, виявлених замовником, відповідачем до справи надано не було.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визнання вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 118 448,40 грн. за виконані, але не оплачені роботи за Договором №04/05 від 07.04.2005р., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
У Господарському кодексі України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України). Пунктом 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено обов'язок виплати пені у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності.
Пунктом 6.3 договору №04/05 від 07.04.2005 сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Оскільки відповідач відступів від умов договору чи інших недоліків не виявив, то відповідно до положень ст. 853 Цивільного кодексу України він був зобов'язаний прийняти виконані роботи, підписати акт приймання виконаних робіт та оплати вартість цих робіт в строки, передбачені договором.
Акт, підписаний однією стороною, як передбачено ст. 882 Цивільного кодексу України, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таких мотивів відповідач суду не навів, доказів на їх підтвердження не надав.
У зв'язку з цим акт приймання виконаних підрядних робіт, направлений позивачем відповідачу 08.08.2005, є дійсним, і відповідно до п. 3.4 договору вартість підрядних робіт відповідач мав оплатити протягом 10 банківських днів з моменту отримання вказаного акта, тобто до 19.08.2005.
Оскільки відповідачем не виконав належним чином зобов'язання, то це є підставою для застосування по відношенню до відповідача господарських санкцій.
Представлений у заяві про уточнення позовних вимог розрахунок пені суд вважає таким, що відповідає вимогам договору та діючому законодавству, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 21557,90 грн. пені також підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Індекси інфляції визначаються Державним комітетом статистики України та публікуються в газеті “Урядовий кур'єр» щомісяця.
За таких обставин, розрахунки інфляційних платежів, а також 3% річних, наведені в заяві про уточнення позовних вимог, відповідають вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині є обґрунтованим та відповідає чинному законодавству.
Враховуючи викладене колегія приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі є обґрунтованим, доведеним та підтверджується матеріалами справи.
У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідач також зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача просив суд врахувати тяжкий фінансовий стан відповідача та відповідно зменшити розмір нарахованої неустойки, інфляційних витрат та трьох процентів річних, проте в рішенні суду в порушення вимог ст.84 ГПК України не було зазначено доводів, за якими суд не врахував дане клопотання відповідача.
За таких обставин, відповідач вважає рішення суду в частині стягнення з нього штрафних санкцій в розмірі 67 926,26 грн. таким, що порушує принципи господарського судочинства, та може призвести до збиткової діяльності відповідача.
Такі заперечення відповідача колегія не може прийняти до уваги, оскільки стаття 83 ГПК України передбачає право, а не обов'язок господарського суду зменшувати розмір штрафних санкцій, та лише у виняткових випадках.
З наведених у апеляційній скарзі відповідача доводів колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 67 926,26 грн. або підстав для відповідного зменшення їх розміру.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 13.03.2008р. є обґрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи, а отже підстав для задоволення апеляційних скарг немає.
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2008 р. у справі№ 32/109 залишити без змін, а апеляційну скаргу Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» - без задоволення.
2. Матеріали справи №32/109 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді