Справа: № 2-а-239/11/2322 Головуючий у 1-й інстанції: Охріменко Н.І.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"14" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Федотова І.В., Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,
У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, встановивши її розмір на рівні 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії, встановивши її розмір на рівні 50% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 26.07.2010 року по дату набрання законної сили судовим рішенням.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 року позов задоволено, визнані неправомірними дії відповідача, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком з 01 лютого 2011 року по 24 лютого 2011 року.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Також не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в резолютивній частині змінити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІІ групи -у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачував позивачу пенсії та додаткову пенсію у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними.
Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України , та є пріоритетним у застосуванні.
Також судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку пенсії та додаткової пенсії розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції також виходив з того, що право позивача на перерахунок пенсії виникло з 01 лютого 2011 року, оскільки з відповідною заявою позивач звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України 26 січня 2001 року. При цьому суд першої інстанції посилався на вимоги ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких, перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки в даному випадку позивач отримує основну та додатковою пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин, враховуючи, що позивач просить суд здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії з 26 липня 2010 року (тобто в межах позовної давності), колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 26 липня 2010 року по 24 лютого 2011 року, тобто по дату винесення рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні шляхом зазначення в резолютивній частині періоду перерахунку та виплати пенсії -з 26 липня 2010 року по 24 лютого 2011 року.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 201, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Змінити постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання протиправними дії, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії, виклавши другий абзац резолютивної частини постанови наступним чином:
«Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі протиправними і зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області здійснити на підставі ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_2, інваліду ІІІ групи, з 26 липня 2010 року по 24 лютого 2011 року, встановивши її розмір не менше 6 мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: І.В. Федотов
Суддя: В.П. Мельничук