Справа: № 2-а-829/10 Головуючий у 1-й інстанції: Зарічанський В.Г.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
"20" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Федотова І.В.,
суддів -Бабенко К.А. та Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області на постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ОСОБА_2 (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області (далі -відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню в частині з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.198, ч. 1 ст. 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та залишає позовну заяву без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 5).
Позивачка є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн.
На момент звернення позивачки до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачці щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити щомісячну виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2010 року.
Разом з тим, відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України в шість місяців, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, то строк коли особа мала дізнатись про порушення своїх прав наступав по закінченню кожного календарного місяця, коли їх отримувала.
Судом не враховано, що позивачка щомісяця отримувала пенсію і підвищення до неї, тобто усвідомлювала її розмір і мала можливість з'ясувати, з яких виплат вона складається. Таким чином, позивачка не знала, але повинна була і могла (мала реальну можливість) знати про порушення свого права з дати опублікування Рішень КСУ № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. Правова необізнаність особи не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними необмеженому колу осіб.
Враховуючи звернення позивача до суду лише 22 листопада 2010 року, відсутність клопотання про поновлення строку на звернення до суду з позовом, відсутність уточнень, доповнень або змін до позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був прийняти до уваги положення ст.99 КАС України і позовні вимоги що стосуються періоду з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 21 травня 2010 року, залишити без розгляду, у відповідності до вимог ст.100 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 203, 205, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області здійснити перерахунок щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 21 травня 2010 року включно -скасувати та позовні вимоги в цій частині -залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: К.А. Бабенко
В.П. Мельничук