Справа: № 2а-10105/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"12" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменко В.В., Шурко О.І.
при секретарі -Шейко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу приватного підприємства «Шелен»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Арнсайд», приватного підприємства «Шелен»про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, -
У грудні 2010 року Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства «Шелен», товариства з обмеженою відповідальністю «Арнсайд»про стягнення на користь ПП «Шелен»з ТОВ «Арнсайд»кошти в сумі 1 095 574,84 грн. як вартість майна, отриманого за договорами на р/р 26009104741101 в КБ КФС «Експобанк»; стягнення на користь Державного бюджету України в особі Васильківської ОДПІ з ПП «Шелен»1 095 574,84грн. як вартість майна, отриманого за договорами на р/р №34120999700006.
Постановою від 20 січня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнено з ТОВ «Арнсайд»на користь ПП «Шелен»кошти в сумі 1 095 574,84 грн. як вартість майна, отриманого за договорами, укладеними між ПП «Шелен»та ТОВ «Арнсайд»та стягнено з ПП «Шелен»на користь Державного бюджету України в особі Васильківської ОДПІ кошти в сумі 1 095 574,84грн. як вартість майна, отриманого за договорами, укладеними між ПП «Шелен»та ТОВ «Арнсайд».
При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов до висновку, що Позивачем доведено правомірність своїх позовних вимог. При цьому, суд виходив з того, що обвинувальним вироком Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2009 року встановлено, що ТОВ «Арнсайд»було створено з метою прикриття незаконної діяльності. Як наслідок, ПП «Шелен»було безпідставно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 182 598,00 грн. Було також встановлено, що всі документи щодо фінансово-господарських операцій між Відповідачем1 та Відповідачем2 за період з березня по грудень 2009 року були складені всупереч волевиявленню уповноваженої особи ТОВ «Арнсайд», а тому правочини за цей період укладені всупереч положень ч. 3 ст. 203 ЦК України, що зумовлює їхню нікчемність.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ПП «Шелен»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції винесене з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначав, що судом першої інстанції неправомірно розглядалася справа у порядку письмового провадження, оскільки Відповідача1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи. Наголошував на неправильному застосуванні судом першої інстанції приписів ЦК України щодо нікчемних правочинів. Крім того, посилаючись на ст. ст. 207, 208, 250 ГК України, вказував на відсутність у Позивача права застосовувати адміністративно-господарські санкції через пропущення останнім строку, протягом якого вони можуть бути накладені.
В судовому засіданні повноважний представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав. Повноважний представник Позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, за результатом планової виїзної перевірки апелянта Васильківської ОДПІ було складено акт від 17.11.2010 р. №4760/23-112/33428376 в якому зафіксовано, що за період з березня по грудень 2009 року ПП «Шелен»перебувало у фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Арнсайд», та в цей період відповідачі виконували умови правочину, який є нікчемним, внаслідок чого в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) було неправомірно включено до податкового кредиту з ПДВ 182 598,00 грн.
Підставою для висновку Позивача про неправомірність формування податкового кредиту стала встановлена ним при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів за березень-травень, липень, грудень 2009 року виявлено розбіжність на суму 75 052,22 грн., яка виникла в результаті господарських відносин з ТОВ «Арнсайд».
Крім того, однією з підстав для висновку суду першої інстанції про нікчемність правочинів, укладених між ПП «Шелен»та ТОВ «Арнсайд»за період з березня по грудень 2009 року, став обвинувальний вирок Печерського районного суду м. Києва, яким встановлено, що Відповідача 2 було створено з метою прикриття незаконної діяльності. Крім іншого, у своїх поясненнях директор ТОВ «Арнсайд»Леонова Л.М. зазначила, що реєстраційні та установчі документи передала іншій особі, жодних документів, які б засвідчували факт фінансово-господарських відносин між відповідачами вона не видавала та не підписувала.
Відповідно до ст. 203 ЦК України чинність правочину зумовлюється у тому числі вільним волевиявленням сторін та спрямованістю на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приписи ч. 2 ст. 207 ЦК України передбачають, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та засвідчуються печаткою.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог Васильківської ОДПІ.
Посилання апелянта на необхідність врахування строків застосування адміністративно-господарських санкцій передбачених ст. 250 ГК України колегія до уваги не бере, оскільки частиною 2 зазначеної статті, доповненої Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. N 2756-VI передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта щодо невірного застосування норм матеріального та процесуального права судом 1-ї інстанції на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу приватного підприємства «Шелен»-залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 р. -без змін
Керуючись ст.ст. 182, 195, 199, 200, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Шелен»-залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Арнсайд», приватного підприємства «Шелен»про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Повний текст ухвали виготовлено 14.07.2011 р