Справа: № 2а-3869/10 Головуючий у 1-й інстанції: Лєдньов Д.М.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"12" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменко В.В., Шурко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Лугинського районного суду Житомирської від 17.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач 01.12.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання Відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 17.12.2010 року позов задоволено: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Луганської районної державної адміністрації Житомирської області та зобов'язано Відповідача провести Позивачу перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у відповідності до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постійно проживає чи проживав у зонах гарантованого добровільного відселення (посвідчення серії НОМЕР_1) та отримує у Відповідача щомісячну грошову допомогу, призначену у відповідності до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Згідно до абз. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення має право на щомісячну грошову допомогу у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Розрахунок зазначеної грошової допомоги, здійснено не згідно ст. 37 Закону № 796, а згідно постанов КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 26.07.1996 № 836 та від 03.01.2002 № 1, в зв'язку з чим Позивачу вони були виплачені у менших розмірах.
У 2009-2010 роках дія положень статті 37 Закону № 796 не зупинялась, а тому враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розмірів спірних доплати та грошової допомоги, передбачених зазначеним Законом, суд першої інстанції вірно виходив із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі Житомирської області -залишити без задоволення.
Постанову Лугинського районного суду Житомирської від 17.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Луганської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч.10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко