83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.04.08 р. Справа № 39/49пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» м. Донецьк
до відповідачів:
Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк
Донецької міської ради м. Донецьк
про визнання права набуття земельної ділянки в оренду та зобов'язання укласти договір
За участю представників сторін:
від позивача: Лаврін А.В. - за довіреністю;
від відповідача: Плужник О.О. - за довіреністю;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк, про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» права набуття земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського, площею 0,2950 га.; та зобов'язання виконавчого комітету Донецької міської ради, на виконання п. 4.1 рішення від 19.12.2007 р. № 826/6 “Про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування в Кіровському районі», укласти з ТОВ “Рекорд-7» договір оренди земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського площею 0,2950 га в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент прийняття рішення від 19.12.2007 р. № 826/6.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 826/6 від 19.12.2007 р., довідку ГУ земельних ресурсів у Донецькій області № Ю-27428/2008 від 23.01.2008 р., лист від 15.02.2008 р., лист № 134/2 від 13.03.2008 р.
Відповідач1 надав відзив на позов, зазначив, що, у зв'язку з прийняттям Донецької міською радою рішення “Про відміну рішення міської ради від 24.06.2005р. № 20/16» від 28.03.2008р. №18/12 повноваження виконавчого комітету Донецької міської ради по укладенню договорів оренди земельної ділянки були вилучені та передані Донецькій міській раді.
Ухвалою суду від 07.04.2008 р., судом відповідно до ст. 24 ГПК України в якості другого відповідача залучено Донецьку міську раду м. Донецьк.
Відповідач2 проти позовних вимог заперечив, у зв'язку з тим, що, згідно внесених Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до земельного законодавства - визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, додатково вказував на невизначеність порядку організації та проведення аукціону на набуття права оренди землі.
Позивач відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги, змінив предмет позову та просив суд визнати за ним права набуття земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського, площею 0,2950 га, зобов'язати Донецьку міську раду, на виконання п. 4.1 рішення від 19.12.2007 р. № 826/6 “Про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування в Кіровському районі», укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» договір оренди земельної ділянки строком на 5 років для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського площею 0,2950 га в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент прийняття рішення від 19.12.2007 р. № 826/6.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
Позивач, звернувся до господарського суду з позовом про визнання за ним права набуття земельної ділянки в оренду та зобов'язання відповідача укласти договір оренди спірної земельної ділянки, обґрунтовуючи позовні вимоги відмовою органу місцевого самоврядування від передачі спірної земельної ділянки на умовах, визначених ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент винесення рішення № 826/6 від 19.12.2007 р.).
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі», ст.ст. 792-797 ЦК України, а також іншими нормативно-правовими актами прийнятими на їх виконання.
Приписи ст. ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
У відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Зазначена норма Земельного кодексу України кореспондується з вимогами ч. 3 ст. 16 Закону України “Про оренду землі», відповідно до якої необхідною передумовою укладення договору оренди землі визначено згоду орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Рішенням виконавчого комітету № 20/16 від 24.06.2005 р. Донецька міська рада делегувала виконавчому комітету Донецької міської ради повноваження в галузі земельних правовідносин, зокрема, щодо розпорядження землями комунальної власності.
На підставі положень наведених вище норм позивач звернувся до органу місцевого самоуправління з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки площею 0, 2950 га для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського у Кіровському районі та представив на затвердження проект землеустрою щодо відведення означеної земельної ділянки.
19.12.2007 р., виконавчим комітетом Донецької міської ради, за наслідками розгляду клопотання позивача щодо надання в оренду земельної ділянки, ухвалене рішення № 826/6, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» м. Донецьк
- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2950 га для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського у Кіровському районі;
- передано земельну ділянку (кадастровий номер 1410137100000300321) площею 0, 2950 га (у тому числі 0,0758 га в межах червоних ліній) в оренду строком на 5 років для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування із земель житлової та громадської забудови міської ради по вул. Петровського у Кіровському районі.
Підпунктом 4.1 пункту 4 означеного Рішення ТОВ “Рекорд-7» зобов'язано в місячний термін з дня прийняття Рішення укласти з виконавчим комітетом договір оренди земельної ділянки та здійснити його державну реєстрацію в установленому порядку.
На виконання положень наведеного вище пункту позивач, звернувся до Виконавчого комітету Донецької міської ради з пропозицією укласти договір, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
15.02.2008 р. позивач повторно звернувся до виконавчого комітету Донецької міської ради з листом щодо виконання п. 4.1 Рішення № 826/6 від 19.12.2007 р. та укладання договору оренди земельної ділянки.
Виконавчий комітет Донецької міської ради листом № 134/2 від 13.03.2008 р. повідомив ТОВ “Рекорд-7», що у зв'язку з внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі», передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на конкурсних засадах .
При звернення до суду з позовом позивач виходив з того, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін до земельного законодавства, скасовано, встановлений ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення №826/6 від 19.12.2007 р.) порядок надання земель комунальної власності в оренду, що може завадити реалізації його переважного права на оренду спірної земельної ділянки.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права набуття земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського, площею 0,2950 га - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16 ЦК України, 20 ГК України та закріпленого ст. 152 Земельного кодексу України.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України “Про оренду землі».
В силу ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення № 826/6 від 19.12.2007 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем здійснено комплекс дій, пов'язаних з реалізацією наданого права на оренду спірної земельної ділянки.
Наведений вище порядок набуття позивачем в оренду спірної земельної ділянки визначений Законом України «Про планування і забудову» та рішенням Донецької міської ради від 16.12.2005 р. № 23/21 «Про затвердження порядку відведення земельних ділянок в оренду і надання у постійне користування» та не суперечить приписам ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України “Про оренду землі».
Прийняття Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України, та визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не є підставою, що позбавляє позивача пріоритетного права на укладання договору оренди визначеної та погодженої з органом місцевого самоврядування земельної ділянки, оскільки згідно встановленого ст. 5 ЦК України загальноправового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Таким чином, з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, ст. 16 Закону України “Про оренду землі», ст. 124 Земельного кодексу України, позивач має право на проведення дій, пов'язаних з переданням в оренду спірної земельної ділянки на засадах, встановлених у вищевказаних актах в редакції, яка діяла на момент прийняття виконавчим комітетом Донецької міської ради рішення № 826/6 від 19.12.2007 р.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність захисту цивільного права позивача у заявлений ним спосіб, визнавши за ним право набуття земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського, площею 0,2950 га., як превентивні міри захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про зобов'язання виконавчого комітету Донецької міської ради, на виконання п. 4.1 рішення від 19.12.2007 р. № 826/6 “Про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування в Кіровському районі», укласти з ТОВ “Рекорд-7» договір оренди земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського площею 0,2950 га в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент прийняття рішення від 19.12.2007 р. № 826/6.
Згідно ст. 626 ч.1 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України, нормами якої передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до згаданого порядку, на виконання приписів п. 4.1 рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 826/6 від 19.12.2007 р., позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти спірний договір оренди земельної ділянки, проте відповідач у встановленому порядку проект договору не підписав, мотивуючи відмову від укладання договору скасуванням встановленого ст. 124 ЗК України, ст. 16 Закону України “Про оренду землі» порядку, та визначення виключно конкурсних засад передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.
Проте, як зазначалося вище, такі висновки відповідача є помилковими та не позбавляють позивача пріоритетного права на укладання договору оренди визначеної та погодженої з органом місцевого самоврядування земельної ділянки.
У відповідності до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, яка регламентує порядок укладання господарських договорів за рішенням суду, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Предметом договору, який позивач просить укласти за рішенням суду, є надання в оренду земельної ділянки, що є комунальною власністю.
Як зазначалося вище, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст. 124 ЗК України, 16 Закону України “Про оренду землі»).
Рішенням виконавчого комітету № 20/16 від 24.06.2005 р. Донецька міська рада делегувала виконавчому комітету Донецької міської ради повноваження в галузі земельних правовідносин, зокрема, щодо розпорядження землями комунальної власності.
Отже, виконавчий комітет Донецької міської ради, в силу наведених вище норм, є уповноваженим органом, який в межах наданої компетенції вправі розпоряджатися землями, що перебувають у комунальній власності.
19.12.2007 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, ухвалене рішення № 826/6, яким повивачеві передано земельну ділянку (кадастровий номер 1410137100000300321) площею 0, 2950 га (у тому числі 0,0758 га в межах червоних ліній) в оренду строком на 5 років для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування із земель житлової та громадської забудови міської ради по вул. Петровського у Кіровському районі.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Право позивача на набуття в оренду земельної ділянки у встановленому ст. 124 ЗК України, 16 Закону України “Про оренду землі» (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення № 826/6 від 19.12.2007 р.) порядку, як зазначалося судом вище, випливає з положень ст. 5 ЦК України, ст. 58 Конституції України.
Отже укладення спірного договору відповідно до закону є обов'язковим.
Згідно положень ч. 2 ст. 20 ГК України, яка визначає способи (шляхи) захисту прав суб'єктів господарювання, кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені фактичні обставини укладення договору, суд вважає, що позивач правомірно та в установленому порядку звернувся до суду з позовом про укладення договору за рішенням суду.
За таких обставин, уточнені вимоги позивача в частині зобов'язання Донецької міської ради, на виконання п. 4.1 рішення від 19.12.2007 р. № 826/6 “Про передачу земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування в Кіровському районі», укласти з ТОВ “Рекорд-7» договір оренди земельної ділянки строком на 5 років для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського площею 0,2950 га в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент прийняття рішення від 19.12.2007 р. № 826/6, суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на укладання договору оренди земельної ділянки.
Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу укладення спірного договору оренди, носять договірний характер, при цьому, виконавчий комітет Донецької міської ради, виступає як власник спірної земельної ділянки, який, в силу свого статусу та наданих повноважень має право розпоряджатись нею в установленому порядку.
Відповідно, відповідач2, у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин.
Судові витрати за клопотанням позивача підлягають віднесенню на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» м. Донецьк - задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» м. Донецьк право набуття земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського, площею 0,2950 га.
Зобов'язати Донецьку міську раду м. Донецьк укласти з товариством з обмеженою відповідальністю “Рекорд-7» договір оренди земельної ділянки строком на 5 років для будівництва та подальшої експлуатації будівлі станції технічного обслуговування по вул. Петровського площею 0,2950 га в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі» в редакції, що діяла на момент прийняття рішення від 19.12.2007 р. № 826/6.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя