73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"10" червня 2008 р. Справа № 4/170-АП-08
Господарський суд Херсонської області під головуванням судді Ємленінової З.І. 16 травня 2008року розглянув у відкритому судовому засіданні справу №4/170-АП-08 за позовом позивача-1 Суворовської районної у м.Херсоні ради , позивача-2 виконавчого комітету Суворовської районної у м.Херсоні ради до контрольно-ревізійного управління в Херсонській області.
Позивач-1 та позивач-2 звернулися з позовною заявою про визнання протиправними дій контрольно-ревізійного управління в Херсонській області щодо направлення Суворовській районній у м.Херсоні раді листа від 26.02.2008 року № 30 -16/844 та розпорядження від 11 березня 2008 року № 46. Крім того вони просили суд скасувати розпорядження контрольно-ревізійного управління в Херсонській області № 46 від 11 березня 2008 року про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках виконавчого комітету Суворовської районної у м.Херсоні ради, відкритих в органах Державного казначейства.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено наступне.
За результатами ревізії використання бюджетних коштів, збереження грошових коштів і матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в виконавчому комітеті Суворовської районної у м.Херсоні ради за період з 01.06.2005року по 01.11.2007року КРУ в Херсонській області складено акт від 16 січня 2008року №75, в якому відображено встановлені порушення. Серед інших порушень, в акті зазначено, що при формуванні загального фонду місцевого бюджету позивачем-2 допущено порушення статей 64, 66, 69 Бюджетного Кодексу України в частині зарахування до доходів міського бюджету адміністративних штрафів в сумі 300.129грн.60коп., накладених не лише адміністративною комісією виконавчого комітету Суворовської у м.Херсоні ради, які за висновками ревізії належать зарахуванню до Державного бюджету.
Як зазначено в акті ревізії, до такого висновку ревізор дійшов на підставі звіту про виконання місцевого бюджету за доходами (ф.412-д) за період з 01.07.2005року по 01.10.2007року по коду бюджетної класифікації 2303000 «адміністративні штрафи та інші санкції, що накладаються виконавчим органом місцевої ради»відповідно до якого до бюджету районної ради надійшло за період який перевірявся 362.126грн.60коп. Відповідно до довідки, наданої відповідачу під час перевірки адміністративною комісією позивача-2 від 12.12.2007року №543/0 за період з 01.07.2004року по 01.10.2007року адмінкомісією було накладено штрафів на загальну суму 61.997грн.00коп. Різниця між зазначеними сумами, а саме - 300.129грн.60коп., зазначена в акті як сума адміністративних штрафів, яка протиправно зарахована до місцевого бюджету, в результаті чого за висновком ревізора недоотримана Державним бюджетом, а тому підлягає зарахуванню до Державного бюджету.
На підставі акту ревізії від 16.01.2008року №75 відповідачем 31.01.2008 року за №30-16/124 надіслано голові Суворовської районної у місті Херсоні ради лист-вимогу, якою запропоновано, серед іншого, вжити заходів щодо перерахування адміністративних штрафів в сумі 300.129грн.60коп. до Державного бюджету.
В наступному, позивачем-1 28.02.2008року отримано повторно лист-вимогу, який відповідачем датовано 26.02.2007року (фактично 2008рік) за №30/16/844. Посилаючись на те, що позивач-1 є органом, який забезпечує повернення до Державного бюджету коштів, надмірно зарахованих до місцевого бюджету, відповідач пропонував в термін до 05.03.2008року забезпечити повернення до Державного бюджету України 300.129грн.60коп. та попереджував про застосування штрафних санкцій і звернення до суду в разі невиконання вимоги.
Крім того, на підставі акту ревізії від 16.01.2008року першим заступником начальника контрольно-ревізійного управління в Херсонській області 11 березня 2008року прийнято розпорядження №46 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках виконавчого комітету Суворовської районної у м.Херсоні ради на строк до 06 квітня 2008року.
При надісланні оспорюваного листа-вимоги та прийнятті розпорядження №46 від 11.03.2008року відповідач відповідно до статті 19 Конституції України та статті 2 КАСУ повинен діяти в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено в спірному листі та розпорядженні від 11.03.2008року вони прийняті відповідачем на підставі акту ревізії від 16.01.2008року яким встановлено, що при формуванні загального фонду місцевого бюджету виконавчим комітетом, тобто позивачем-2, допущено порушення статті 64 Бюджетного Кодексу України в частині зарахування доходів до районного бюджету адміністративних штрафів, накладених не лише утвореною позивачем адміністративною комісією. Підставою прийняття листа щодо повернення коштів до Державного бюджету та розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами також зазначено ст.116, ч.2 ст. 118, ст.120 Бюджетного Кодексу України.
При цьому, відповідач в засіданні суду стверджував, що позивачами допущено бюджетне правопорушення при виконанні бюджету, оскільки не здійснювалося належного контролю за зарахуванням адміністративних штрафів.
Відповідно до статті 116 Бюджетного Кодексу України бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету, чи звіту про виконання бюджету.
Лише у разі виявлення зазначених в статі 116 Бюджетного Кодексу України бюджетних правопорушень, відповідно до ч.1 статті 118 Бюджетного Кодексу України відповідач, в межах своїх повноважень, може вчинити дії щодо розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування, в тому числі і зупиняти операції з бюджетними коштами.
Зупинення операцій з бюджетними коштами відповідно до статті 120 Бюджетного Кодексу України полягає у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з коштами визначається Кабінетом Міністрів України, а саме, Постановою Кабінету Міністрів України №1627 від 28.10.2002року, яка прийнята з метою реалізації статті 120 Бюджетного Кодексу України та встановлює? що у разі виявлення уповноваженими органами, визначеними частиною 1 ст.118 Бюджетного Кодексу України бюджетного правопорушення до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів застосовується механізм зупинення операцій з бюджетними коштами у порядку, встановленому наказом Державного Казначейства України №213 від 18.11.2002року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.12.2002року за №938/7226.
Доказів, які б свідчили про здійснення позивачами бюджетного правопорушення та недотримання ними виконання бюджету, відповідач суду не надав. Його посилання на те, що недотримання виконання бюджету полягає в відсутності з боку позивачів контролю зарахування до місцевого бюджету адміністративних штрафів та неповернення помилково чи надлишково зарахованих коштів до Державного бюджету, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме частині 2 статті 78 Бюджетного Кодексу України якою встановлено, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України, яке веде облік всіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів стягнення, погоджених з відповідними фінансовими органами, здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до місцевого бюджету.
В засіданнях суду встановлено, що згідно статті 50 Бюджетного Кодексу України виконання Державного бюджету України та контроль за доходами покладено на органи стягнення. Загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, а також координацію діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету відповідно до ст. 78 зазначеного Кодексу покладено на місцеві фінансові органи.
При цьому, статтею 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», як і відповідними статтями зазначеного закону на 2005-2006роки, встановлено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюють органи, які повинні забезпечувати їх надходження згідно з додатком №8 до цього закону. Відповідно до вищевказаного додатку контроль за справлянням адміністративних штрафів покладено на Державну податкову адміністрацію України та Міністерство юстиції України.
Із аналізу зазначених норм права вбачається, що на позивачів не покладено обов'язок здійснення контролю за надходженням та поверненням помилково або надлишково сплачених адміністративних штрафів. Контроль та повернення зазначених платежів мають право здійснювати виключно органи Державного казначейства України на підставі висновків вищезазначених органів стягнення, погоджених з фінансовими органами.
Крім того, з метою реалізації статті 120 Бюджетного Кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28.10.2002року №1627 «Про механізм зупинення операцій з бюджетними коштами», відповідно до якої лише у разі виявлення уповноваженими органами, визначеного ч.1 ст. 118 Бюджетного Кодексу України бюджетного правопорушення, до розпорядників або одержувачів бюджетних коштів застосовується механізм зупинення операцій з бюджетними коштами у порядку, встановленому Державним казначейством. Такий порядок затверджено наказом Державного казначейства України №213 від 18.11.2002року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.12.2002року за №938/7226. Згідно з пунктами 2, 3 зазначеного Порядку також встановлено, що він поширюється на операції з бюджетними коштами розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, в яких відповідними уповноваженими органами виявлено бюджетні правопорушення. Лише у разі виявлення бюджетного правопорушення приймається рішення у формі розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Крім того, чинним законодавством не передбачено повторне надіслання листа-вимоги про повернення коштів до Державного бюджету, однак матеріали справи свідчать про те, що на момент отримання позивачем-1 листа-вимоги від 26.02.2007року (фактично 2008рік) №30/16/844, позивачу -1 уже надсилався відповідачем лист-вимога від 31.01.2008року №30-16/124 з аналогічними вимогами, в тому числі і щодо перерахування до Державного бюджету адміністративного штрафу в сумі 300129грн.60коп.
Судом також констатується той факт, що при надісланні листа-вимоги №30/16/844 відповідачем допущено помилку при зазначені дати листа та вказана дата виготовлення документа 26.02.2007року, в той час як на цю дату акту ревізії від 16.01.2008року ще не існувало, а значить і не було підстав стягнення коштів до Державного бюджету.
До того ж, відповідно до матеріалів справи ревізія здійснена відповідачем у виконавчому комітеті Суворовської в м.Херсоні ради, але незрозуміло на якій підставі лист вимога від 26.02.2008року, як і попередня вимога, надіслані Суворовській районній в м.Херсоні раді. Крім того, приймаючи розпорядження №46 від 11.03.2008року відповідач зазначає, що це розпорядження прийнято на підставі акту ревізії проведеної в Суворовській районній раді, в той час як планова ревізія проведена в виконавчому комітеті Суворовської районної у м.Херсоні ради.
Надати обґрунтовані пояснення щодо зазначених розбіжностей представники відповідача в засіданнях суду не змогли.
За нормами частини 2 статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позовних вимог, представники відповідача не довели в засіданнях суду, що позивачами здійснено передбачене законом бюджетне правопорушення, не надали і доказів, якими б підтверджувалося в чому саме полягає це правопорушення, незважаючи на те, що за їх клопотанням судом неодноразово оголошувалися перерви.
Всупереч вимогам пункту 16 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006року та розділу 1У Методики оформлення органами контрольно-ревізійної служби результатів ревізії, затвердженої наказом ГоловКРУ України №358 від 27.10.2006року відповідач при проведенні ревізії не здійснив документальної перевірки фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів позивача, не зазначив виду платежів, які він вважає помилково зарахованими до місцевого бюджету та кола осіб, якими ці платежі були перераховані а також переліку платіжних документів на підтвердження факту сплати штрафів, чим не підтвердив дійсної суми штрафів, які підлягають поверненню до Державного бюджету відповідно до встановленого законом механізму. Не звернувся відповідач і з відповідними пропозиціями до органів стягнення та не провів з ними зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду штрафів, переліку платіжних документів, обсягу операцій та повноти відображення в обліку відповідних розрахунків, як того вимагає пункт 26 Порядку. Висновки за актом ревізії здійснені лише на підставі звітності відповідача-2 та його довідки.
Таким чином, при прийнятті спірних листа-вимоги та розпорядження відповідач допустив порушення вимог закону, а саме - статей 78, 116, п.2 ч.1 ст. 118, ст.120 Бюджетного Кодексу України, вимагаючи від позивача-1 повернення до Державного бюджету 300.129грн.60коп. та зупинив операції на рахунках позивача-2, не довівши, що останніми здійснено встановлене законом бюджетне правопорушення.
З урахуванням викладеного, з метою усунення зазначених недоліків керуючись статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
1.Надіслати окрему ухвалу начальнику контрольно-ревізійного управління в Херсонській області.
2.Про прийняті заходи щодо усунення зазначених недоліків прошу повідомити господарський суд Херсонської області в місячний термін.
Суддя З.І. Ємленінова