33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 липня 2011 року Справа № 13/67/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Гулова А.Г. ,судді Петухов М.Г.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Вінницької області від 04.05.11 р.
у справі № 13/67/2011/5003 (суддя Тісецький С.С. )
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про повернення майна відповідно договору відповідального зберігання від 21.09.2009 р.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.05.2011 р. задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення майна, переданого на зберігання згідно з договором відповідального зберігання від 21.09.2009 р.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач підприємець ОСОБА_2., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 04.05.2011 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові підприємцю ОСОБА_1 відмовити. Вважає, рішення суду протизаконним, оскільки суд надав перевагу доводам позивача, тоді як доказам відповідача не надав належної оцінки та здійснив на власний розсуд експертний аналіз підпису, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає, що відповідно до п.2 ст.207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами), тоді як викладена у рішенні суду обставина щодо власноручного підпису є недоведеною, хоча у рішенні суду вона визнана встановленою, спираючись на те, що примірник договору відповідального зберігання, який був наданий підприємцем ОСОБА_1 як доказ договірних відносин містить факсимільний підпис ОСОБА_2 Скаржник заперечує даний підпис, оскільки кліше факсимільного підпису у нього відсутнє. З тексту угоди про відповідальне зберігання від 21.09.2009 р. вбачається, що будь-яке посилання у тексті договору про використання ОСОБА_2 факсимільного підпису відсутнє. Відсутній також і окремий документ із зразком відбитку факсимільного підпису, що є єдиною правовою підставою для його застосування. Отже, заміна особистого підпису є допустимою лише у випадках, встановленим законом або з письмового дозволу сторін, у якому повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Відповідач, вважає, що суд безпідставно не приняв до уваги складання позивачем видаткової накладної №17/0015098 від 18.09.2009 р. раніше договору відповідального зберігання. Зокрема, відповідач просить суд звернути увагу на те, що видаткові накладні виписуються на продаж товару, про що зазначено в самих видаткових накладних.
Також важливою обставиною є те, що судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_2 на дату підписання договору був у відрядженні.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав і явку представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи /а.с.86-87,102-103/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін - за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
При прийнятті нового рішення Рівненським апеляційним господарським судом встановлено слідуюче.
Відповідно до норм ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно з ч.1 ст.937 ЦК України письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене документом, підписаним зберігачем.
21.09.2009 р. сторонами підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір відповідального зберігання, за умовами якого позивач/поклажодавець передає, а відповідач (зберігач) зобов'язаний прийняти на відповідальне зберігання майно, найменування, асортимент, кількість, якість, технічні характеристики та ціна кожної одиниці якого майна зазначені в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, та забезпечити зберігання за наступною адресою: м.Вінниця, вул.600 річчя, 6.11.
За умовами п.п.1.3, 2.1 договору передача майна здійснюється на підставі накладних, які підписуються уповноваженим представником зберігача, і строк зберігання починається з моменту передачі майна зберігачеві по накладній.
На підтвердження виконання договору позивачем надані суду видаткові накладні № 17/0015098 від 18.09.2009 р. та № 17/0015547 від 13.10.2009 р. Відповідно до цих накладних позивачем підприємцем ОСОБА_1 передано відповідачеві підприємцю ОСОБА_2 товари на суми відповідно 8920,98 грн. та 4538,96 грн., всього - на суму 13459,94 грн./а.с.11-13/.
Колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що ці первинні документи є доказом передачі матеріальних цінностей на виконання договору зберігання.
Так, колегія суддів звертає увагу, що накладна № 17/0015098 оформлена 18.09.2009 р. - до укладення договору відповідального зберігання 21.09.2009 р., і у договорі відсутнє посилання на цю накладну (п.1.1) або про передачу товарів, зазначених у накладній № 17/0015098 від 18.09.2009 р., на зберігання на умовах цього договору.
Згідно з ч.7 ст.180 ГК України на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Враховуючи наведені обставини та норми ст.180 ГК України відсутні підстави для висновку про те, що передача позивачем відповідачеві матеріальних цінностей по накладній № 17/0015098 від 18.09.2009 р. відбулась на виконання умов договору відповідального зберігання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити як найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис тощо. Залежно від характеру операції до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити, в т.ч. - підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. При цьому документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Надані позивачем накладні № 17/0015098 від 18.09.2009 р. та № 17/0015547 від 13.10.2009 р. містять такі реквізити як 'постачальник'(а не поклажодавець) СПД ОСОБА_1 і 'одержувач'(а не зберігач) ОСОБА_2; накладні не містять посилання на договір відповідального зберігання як на підставу для здійснення операції; накладна № 17/0015098, оформлена 18.09.2009 р., містить, крім іншого умову про строк відстрочення платежа до 18.09.09 р., тоді як платіж не є умовою цивільно-правового договору зберігання.
Таким чином, надані позивачем первинні облікові документи з урахуванням змісту їх реквізитів не можуть слугувати допустимими доказами того, що відбулась господарська операція з передачі на зберігання матеріальних цінностей, зазначених у накладних.
Враховуючи ці обставини, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про повернення майна. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, тому рішення господарського суду Вінницької області підлягає скасуванню згідно з п.3 ч.1 ст.104 ГПК України. Інші доводи скаржника не мають значення у спорі з урахуванням наведеного.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відповідача задоволити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 04.05.2011р. у справі №13/67/2011/5003 скасувати.
Прийняти нове рішення. Відмовити підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Стягнути з позивача підприємця ОСОБА_1 на користь відповідача підприємця ОСОБА_2 67,3 грн. витрат на державне мито за розгляд апеляційної скарги. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови.
Матеріали справи №13/67/2011/5003 повернути господарському суду Вінницької області
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Петухов М.Г.