79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.07.11 Справа № 17/17/5022-413/2011
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»за № 261 від 26.05.2011 року
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.05.2011 року
у справі № 17/17/5022-413/2011
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр», с. Васильків, Тернопільська область
про стягнення заборгованості в сумі 110 694, 48 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Гера Г.Г. - представник
від відповідача: Сьома І.Б. -представник
Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року у справі № 17/17/5022-413/2011 змінено склад колегії, замість суддів Гриців В.М. та Хабіб М.І. введено суддів Давид Л.Л. та Мурська Х.В..
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.04.2011 року у справі № 17/17/5022-413/2011 (суддя Андрусик Н.О.) за позовом ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»до ТзОВ «Мрія Центр»про стягнення заборгованості в сумі 110 694,48 грн., в частині позовних вимог про стягнення 106 980,00 грн. основного боргу провадження у справі -припинено. В задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
При винесенні рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем повністю погашено заборгованість за договором оренди № 11/0610 в сумі 106 980,00 грн., в цій частині вимог місцевим судом припинено провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України, оскільки спір між сторонами по даних вимогах саме на дату розгляду судом справи - відсутній; вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань є неправомірними, оскільки, правові наслідки, у вигляді, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди, в силу статті 611 ЦК України, настають лише у разі порушення зобов'язання, у той час, коли відповідач зобов'язань не порушив, оскільки 12.11.2010 року строк оплати не настав. Також, місцевим господарським судом в судовому рішенні зазначено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача у справі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.
ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»подано апеляційну скаргу № 261 від 26.05.2011 року, в якій просить рішення суду скасувати та змінити рішення в частині, задоволивши вимоги про стягнення пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та судових витрат. Зокрема, скаржник зазначає, судом невірно тлумачено норму ст. 254 Цивільного кодексу України, а саме, що обов'язок щомісячно сплачувати орендну плату закінчується в кінці року, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Тобто, не пізніше останнього дня місяця відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України. а тому на думку скаржника, саме норму ч. 5 ст. 762 ЦК України слід застосовувати в даному випадку, оскільки це є спеціальна норма за зобов'язаннями найму по відношенню до ст. 530 ЦК України, яка є загальною.
Представник позивача в судовому засіданні усно підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні та у поданому відзив на апеляційну скаргу №2011/07-08/1 від 08.07.2011 року, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції у даній справі без змін з підстав необґрунтованості доводів апеляційної скарги. А саме, вказує на те, що на дату подання позовної заяви у нього було наявне зобов'язання по сплаті 106 980,00 грн., однак строк його виконання не настав. Тому одержавши позовну заяву, відповідач розцінив її як вимогу про виконання зобов'язання і провів повний розрахунок двома платежами.
Покликання позивача на ст.ст. 254 та 762 ЦК України, відповідач вважає безпідставним, оскільки положення ст. 762 ЦК України визначають періодичність сплати орендної плати, а не дату виникнення зобов'язання по сплаті орендної плати, положення ст. 254 ЦК України регулюють сплив строку, що визначений місяцями, не в останній день кожного місяця, а у відповідне число останнього місяця строку, а тому місцевим господарським судом вірно застосовано ст. 530 ЦК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
16 червня 2010 року між ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»(орендодавець) та ТзОВ «Мрія Центр» (орендар) укладено договір оренди №11/0610), у відповідності до положень якого орендодавець передав, а орендар взяв у тимчасове володіння та користування автомобілі марки Mercedes-Benz, 2006 р.в. в кількості 3 одиниці (а.с. 7-11).
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, актом прийому-передачі до Договору оренди №11/0610, 13 липня 2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв у користування три автомобілі марки Mercedes-Benz, 2006 р.в., вартістю 780000,00 грн. кожен (а.с. 12).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, термін оренди складає три місяці з моменту прийняття майна, що орендується за актом прийому-передачі і може бути продовжений або скорочений за згодою сторін. Таким чином, з урахуванням наведених положень Договору оренди, термін оренди сторонами встановлено до 13.10.2010 року.
Розділом 4 Договору сторони обумовили розмір орендної плати та порядок розрахунків за Договором, а саме згідно п. 4.1. Договору орендар сплачує авансовий платіж в розмірі 186 000,00 грн. в строк до 10.07.2010 року, що становить 93 000,00 грн. -плата за перший місяць оренди та 93 000,00 грн. - плата за останній місяць оренди. Орендар сплачує місячну орендну плату в розмірі 100 200,00 грн. протягом 28 днів з дня підписання акту прийому-передачі майна (п. 4.2. Договору).
10 жовтня 2010 року сторони уклали додаткову угоду до Договору оренди №11/0610 від 16.10.2010 року, згідно якої продовжили термін дії договору до 30 листопада 2010 року та внесли зміни до п. 3 договору, а саме: встановили орендну плату за період з 13.11.2010 року по 30.11.2010 року в сумі 56 780,00 грн. (а.с. 13).
01 грудня 2010 року, автомобілі марки Mercedes-Benz, 2006 р.в. в кількості 3 одиниці повернуто з оренди ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім», про що сторонами складено відповідні Акти прийому передачі від 01.12.2010 року (а.с. 14, 15).
Однак, орендарем порушено умови договору в частині сплати орендної плати за договором оренди № 11/0610 від 16.06.2010 року, внаслідок чого станом на 23.02.2011 року заборгованість ТзОВ «Мрія Центр»становить 106 980,00 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся з вимогою про відновлення порушеного права ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім».
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід змінити, виходячи з наступного:
Припиняючи провадження у справі в частині стягнення з відповідача 106 980,00 грн. боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що дана сума боргу сплачена відповідачем після заявлення позивачем позову, тому на дату розгляду судом справи, спір між сторонами відсутній (п. 1-1 ст. 80 ГПК України). При цьому держмито в цій частині вимог віднесено на позивача, оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями ТзОВ Компанія «Лізинговий дім».
Відповідно до п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі підлягає припиненню, коли спір врегульовано самими сторонами, в тому числі, шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання. А саме, на момент подання позовної заяви, спір про право існував між сторонами, а після звернення з позовом такий відсутній.
Як вбачається із позовної заяви, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 106 980,00 грн. заборгованості згідно договору оренди № 11/0610 від 16.06.2010 року, яка на момент подання позову існувала і підтверджена розрахунком позивача та не заперечувалась відповідачем. Однак, відповідач сплатив борг в сумі 106 980,00 грн., після заявлення позову, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 29.03.2011 року та 01.04.2011 року.
Таким чином, заявлена до стягнення сума боргу 106 980,00 грн. існувала на момент подання позову, а тому позов в цій частині вимог заявлено позивачем правомірно, і тому апеляційний господарський суд вважає, що застосування місцевим господарським судом ч. 2 ст. 49 ГПК України щодо віднесення на позивача судових витрат від суми 106 980 грн. боргу є неправомірне, оскільки спір в цій частині вимог доведено до суду з вини відповідача, який повинен нести відповідальність в частині відшкодування судових витрат.
В іншій частині позовних вимог, а саме в стягненні пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних та віднесення в цій частині вимог судових витрат на позивача, апеляційна інстанція вважає висновок місцевого господарського суду правомірним, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат здійснюється за прострочення виконання грошового зобов'язання боржником.
Боржник є таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Строк сплати орендних платежів сторони визначили пунктом 4.1 договору оренди, а саме до 10.07.2011 року -186 000 грн., - 93 000 грн. -платіж за перший місяць оренди та 93 000 грн. -за останній місяць оренди. Наступний місячний платіж в сумі 100 200 грн., орендар сплачує через 28 днів з дня підписання акту прийняття-передачі. Строк сплати орендних платежів за інші місяці оренди, сторони в договорі не визначили.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк виконання зобов'язання договором не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про відсутність з боку боржника прострочення виконання грошового зобов'язання і застосування до нього відповідальності у вигляді пені встановленої договором, річних та інфляційних встановлених ст. 625 ЦК України.
Апеляційна інстанція погоджується із висновком місцевого господарського суду та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що строк сплати орендної плати встановлений ч. 5 ст. 762 ЦК України, а тому орендар повинен сплачувати орендну плату до 31 числа кожного місяця, відповідно до норм ч. 3 ст. 254 ЦК України.
Дана норма статті 762 ЦК України регулює питання плати за користування майном, а не терміну виконання зобов'язання, правила якого встановлені ст. 530 ЦК України. Положення ч. 3 ст. 254 ЦК України регулюють сплив строку, що визначений місяцями, не в останній день кожного місяця, а у відповідне число останнього місяця строку.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково та рішення господарського суду змінити.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 17.05.2011 року змінити та доповнити рішення пунктом наступного змісту:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Центр»(вул. Незалежності, 68а, с. Васильків, Густинський район, Тернопільська область, 48257; р/р 23002001312980 у ЗАТ «ОТП Банк»МФО 300528: ЄДРПОУ 14040434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057; п/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ «Кредобанк»МФО 325365; ЄДРПОУ 31730064) 1069,80 грн. державного мита, 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
3. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
4. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..
суддя Давид Л.Л.
суддя Мурська Х.В.