07.07.11
Справа № 5021/140/2011.
за позовом: Дочірнього підприємства «Екосир», м. Новоселиця Чернівецької області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»
про стягнення 11 200 226 грн. 36 коп.
Суддя Лиховид Б.І.
За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт
За участю представників сторін:
від позивача: Подобна Т.М.
від відповідача: Петрищев О.О.
Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 13 586 620 грн. 55 коп., яка виникла за договором купівлі-продажу №22-1807С/824 від 18.07.2008 р. в тому числі 11 297 176 грн. 33 коп. основного боргу, 564 858 грн. 81 коп. пені, 549 692 грн. 74 коп. 3 % річних, 1192892 грн. 67 коп. інфляційних збитків.
У судове засідання 05.05.2011 року позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому уточнив розмір позовних вимог, у зв'язку з тим, що між сторонами був підписаний акт звірки станом на 04.04.2011 р. на суму основного боргу у розмірі 9 300 585 грн. 13 коп. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 11 200 226 грн. 36 коп., в тому числі 9300585,13 грн. основного боргу, 465029,26 грн. пені, 452543,54 - 3% річних, 982068,43 грн. інфляційних збитків.
Заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не було надано доказів направлення відповідачу заявки та транспортної інструкції на поставку товару, що є обов'язковим відповідно до п.п. 2.3, 2.9 договору. Крім того, виставлений рахунок-фактуру №22/30 від 18.07.2008 року на суму 27 555 220,22 грн. за продукцію Суперагро 8:24:24, вартість якої було погоджено у Специфікації № 1, позивач оплатив частково та перерахував лише 14 120 000,00 грн. Згідно з п. 5.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати, продавець не несе відповідальність за поставку неоплаченого товару.
У судове засідання 07.07.2011 р. відповідач подав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що лист від 28.07.2009 р. №22-549, на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, згідно з яким відповідач повідомляє позивачу, що не має можливості відвантажити мінеральне добриво «Суперагро» NPK=15:15:15 згідно з транспортною інструкцією № 327 від 17.07.2009 р., не стосується поставки за договором №22-1807С/824 від 18.07.2008 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
18.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та Дочірнім підприємством «Екосир» був укладений договір купівлі-продажу №22-1807С/824, відповідно до умов якого продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупцю (позивачу), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію у кількості, асортименті і цінам згідно зі Специфікацією № 1, а саме: фасоване мінеральне добриво Суперагро NPR 8:24:24, збагачене сіркою ТУ У 24.1-057766356-045-2002 загальною вартістю 27 555 220 грн. 22 коп.
Згідно з п. 3.1 загальна вартість договору становить 27 555 220 грн. 22 коп..
Згідно з п. 3.2 покупець здійснює передплату на поточний рахунок продавця у розмірі 100% загальної вартості договору в наступному порядку: платежами у розмірі 100% вартості кожної узгодженої сторонами партії товару, вказаної у рахунку-фактурі протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку. Підставою для рахунку є заявка покупця.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено рахунок-фактуру №22/30від 18.07.2008 р. на суму 27 555 220,22 грн., згідно з яким відповідач перерахував відповідачу 14 120 000,00 грн.
Згідно з п.2.3 договору строк поставки товару - липень-серпень 2008 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив зобов'язання за договором щодо поставки товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 9 300 585 грн. 13 коп.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що строком поставки товару є липень-серпень 2008 р., на підставі заявки покупця, узгодженої з продавцем, але не раніше здійснення покупцем оплати в розмірі 100% вартості узгодженої сторонами до поставки партії товару.
Згідно з п. 2.4 оплата всієї партії товару згідно зі Специфікацією № 1 повинна бути здійснена до 25.07.2008 р.
Пунктом 2.9 договору передбачено надання Покупцем транспортних інструкцій, в яких вказуються реквізити вантажоотримувача при здійсненні поставки залізничним транспортом.
Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивач в порушення вказаних положень договору не надав відповідачу заявки та транспортні інструкції на частину оплаченої ним продукції, що унеможливило її поставку, а відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, тому, враховуючи, що договором не передбачено повернення попередньої оплати, просить суд відмовити у позові у повному обсязі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на лист від 28.07.2009р. № 22-549, згідно з яким відповідач повідомляє позивачу, що не має можливості відгрузити мінеральне добриво «Суперагро» NPK=15:15:15 згідно з транспортною інструкцією № 327 від 17.07.2009 р. як на доказ не поставки товару з вини відповідача.
Зі змісту вказаного листа відповідача, адресованого позивачу вбачається, що у ньому мова йде про неможливість поставки мінерального добрива «Суперагро» NPK=15:15:15, тоді як за договором №22-1807С/824 від 18.07.2008 р. відповідно до специфікації № 1 мало поставлятись мінеральне добриво Суперагро NPR 8:24:24.
Таким чином, господарський суд вважає, що вказаний документ не може підтверджувати надання відповідачу транспортної інструкції на виконання вимог саме договору №22-1807С/824 від 18.07.2008 р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивач не подав доказів надання відповідачеві заявок та транспортних інструкцій на виконання п.п. 2.3 та 2.9 договору.
Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що готовий виконати умови укладеного договору і поставити мінеральні добрива позивачу після одержання від нього заявок та транспортних інструкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
У судове засідання 16.06.2011 року позивачем було надано до суду докази надсилання відповідачеві заявки №357 від 09.06.2011 р. на відвантаження 1664 т «Суперагро» 8:24:24 згідно з договором купівлі-продажу №22-1807С/824 від 18.07.2008р. з проханням надати відповідь щодо узгодження даної поставки протягом 3 календарних днів з дати отримання заявки.
У судовому засіданні 07.07.2011 р. позивач зазначив, що відповіді на дану заявку не надходило.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Фактично, моментом пред'явлення позивачем вимоги про повернення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу №22-1807С/824 від 18.07.2008р. є дата звернення до суду з позовом, оскільки, як свідчать матеріали справи, раніше позивач із заявами до відповідача про відмову від виконання зобов'язання за договором і вимогою повернути сплачені кошти, не звертався.
У матеріалах справи міститься претензія від 29.01.2010 р., в якій позивач просить відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість у сумі 10 502 179,33 грн., однак вказана претензія не містить ні посилання на спірний договір, ні на відмову від його виконання та відшкодування у зв'язку з цим завданих збитків.
Відповідач відповіді на заявку № 357 від 09.06.2011 р., у встановлений у ній строк не надав, тому у позивача виникло право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків на підставі ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України.
Сума боргу у розмірі 9 300 585 грн. 13 коп. підтверджується, в тому числі актом звірки станом на 04.04.2011 р., підписаним сторонами (а.с. 125).
Відповідач доказів поставки товару на суму 9 300 585 грн. 13 коп. не подав, тому господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 9300585 грн. 13 коп. передплати за товар згідно з договором правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем на підставі п.5.1 договору, відповідно до якого у випадку прострочки поставки товару (партії товару) за договором продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товару (партії товару) за кожний день прострочки, але не більше 5% вартості товару, поставленого з прострочкою, позивачем нарахована пеня у розмірі 465029,26 грн. за період з 09.04.2009 р. (день, наступний за днем останньої поставки) по 22.11.2010 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто, пунктом 5.1 договору купівлі-продажу №22-1807С/824 від 18.07.2008 р. передбачено механізм нарахування пені, який не відповідає частині 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, а саме - нарахування пені на суму несвоєчасно виконаного негрошового зобов'язання.
Крім того, враховуючи, що позов у даній справі заявлено на підставі ст. 612 Цивільного кодексу України, яка передбачає право кредитора відмовитися від прийняття виконання боржником і вимагати відшкодування збитків, нарахування пені на суму неповернутої попередньої оплати господарський суд вважає безпідставним.
Водночас вимоги про стягнення з відповідача нарахованих на суму боргу у розмірі 9 300 585 грн. 13 коп. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 452543,54 грн. - 3 % річних та 982068,43 грн. інфляційних збитків за період з 09.04.2009 р. по 22.11.2010 р. є неправомірними, оскільки, як встановлено судом, зобов'язання відповідача повернути суму попередньої оплати у розмірі 9 300 585 грн. 13 коп. та право позивача вимагати її повернення пов'язане з моментом звернення до суду з позовом, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 21 175 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 195 грн. 97 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Дочірнього підприємства «Екосир» (60300, Чернівецька область, м. Новоселиця, вул.. Леніна, 101, код 31966513) 9 300 585 грн. 13 коп. основного боргу, витрати по державному миту в сумі 21 175 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 195 грн. 97 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині у позові - відмовити.
СУДДЯ (підпис) Б.І.ЛИХОВИД
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене 11.07.11 р.