Іменем України
21 липня 2011 року справа № 5020-882/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальність «Конарк Інтелмед»
(вул. Серпова, б.4, оф. 414, м. Харків, 61166)
до Товариства з обмеженою відповідальність «Тонус Інвест»
(пр. Ген. Острякова, б.89, кв. 19, м. Севастополь, 99029;
пр. Жовтневої революції, 38/12, м. Севастополь, 99038),
про стягнення 139 874,14 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №371 від 18.07.2011;
відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Конарк Інтелмед»(далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «Тонус Інвест»(далі - Відповідач) про стягнення 139 874,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором №К-117 від 25.08.2010 щодо оплати прийнятого товару медичного призначення.
Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач без поважних причин вимоги ухвал суду від 08.06.2011 та 30.06.2011 не виконав, у судові засідання 30.06.2011, 21.07.2011 явку уповноважених представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (поштове повідомлення від 09.06.2011 /а.с.81/, поштове повернення від 09.06.2011 /а.с. 82-85/, поштові повідомлення від 04.07.2011 /а.с.114, 116/).
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність Відповідача та його представника.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
08.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тонус Інвест» (Покупець) укладений договір №К-117 (далі -Договір), згідно з яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець оплатити та прийняти товари медичного призначення (далі - Товар) (п.1.1 Договору).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору Товар повинен бути наданий Покупцеві протягом 5-ти календарних днів з дати узгодження його замовлення на умовах і в місці, визначених при узгодженні замовлення.
Перехід права власності на Товар відбувається в момент прийняття Покупцем партії Товару в місці постачання відповідно до пункту 4.1 Договору. Доказом передачі партії Товару у власність Покупця є оформлені належним чином видаткові накладні.
Згідно з розділом 5 Договору ціна кожної партії Товару зазначається в відповідній видатковій накладній, вона є твердою і не поширюється на наступні партії.
Сплата за кожну партію наданого Товару здійснюється Покупцем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 45 календарних днів з дати його отримання.
Загальна вартість цього Договору складає сумарну вартість поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем Товару на протязі його дії.
Строк дії Договору встановлений з моменту підписання і до 31.12.2010, а в частині розрахунків -до повного виконання (пункт 10.1 Договору).
На виконання умов вказаного Договору за період з 26.08.2010 по 30.03.2011 Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 180 474,51 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними /а.с. 15-54/, які підписані представниками обох сторін без зауважень, та довіреностями на одержання матеріальних цінностей / а.с.65-70/.
Відповідач виконав свої зобов'язання лише частково, тобто сплатив за Товар частину передбаченої Договором суми, а саме, 40600,37 грн., що підтверджується банківськими виписками /а.с. 55-62/, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка станом на момент подачі позову складала 139 874,14 грн.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі -ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі -ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.
Зобов'язання, що виникають на підставі Договору є господарськими зобов'язаннями, та предметом Договору є товар, який використовується у підприємницькій діяльності. Таким чином, до спірних відносин застосовується правила статті 265 ГК України та статті 712 ЦК України, і Договір є договором поставки.
Частина перша статті 712 ЦК України встановлює, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина перша статті 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надані докази належного виконання зобов'язань за Договором, заборгованість на день прийняття рішення не погашена.
На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що заборгованість, яка виникла за період з 26.08.2010 по 30.03.2011 у розмірі 139 874,14 грн., підтверджується матеріалами справи, є доведеною та обґрунтованою, а позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Таким чином, державне мито у розмірі 1398,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 47, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Інвест»(пр. Ген. Острякова, б.89, кв. 19, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 36127301, р/р 26005219228600 у АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конарк Інтелмед»(вул. Серпова, б.4, оф. 414, м. Харків, 61166, ідентифікаційний код 25182226, р/р 26006074091401 у АТ «Сведбанк»м. Київа, МФО 300164) заборгованість у розмірі 139874,14 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 14 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1398,74 грн. (тисяча триста дев'яносто вісім грн. 74 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.М.Юріна