Іменем України
27 липня 2011 року справа № 5020-902/2011
За позовом Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 1, ідентифікаційний код 14308457)
До Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, ідентифікаційний номер 14312370)
про стягнення 101023,00 грн.,
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 -представник, довіреність № 8-1-240 від 05.07.2010;
відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 02/02 від 10.01.2011.
встановив:
Державне підприємство “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” про стягнення 101023,00 грн. заборгованості, яка утворилась за надані відповідачеві послуги в рамках договору № 21-2007 від 24.12.2007 по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 за заявками відповідача.
Ухвалою від 08.06.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Відповідач у судовому засіданні 23.06.2011 надав відзив на позов, в якому не заперечував проти отримання від позивача послуг в рамках договору № 21-2007 від 24.12.2007, однак заявив про закінчення позовної давності та просив суд з цих підстав відмовити у задоволені позову. Також відповідач звернув увагу суду на той факт, що 04.04.2008 між сторонами у справі було укладено інший договір - № 06-2008, яким було змінено порядок використання проектної документації. На думку відповідача мала місце новація. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення заборгвоаності на підставі листа замовлення від 07.07.2008 № 019/107-08, оскільки факт надання послуг на підставі такого замовлення позовачем не доведено.
17.07.2011 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 69636,59 грн. заборгованості, 27163,59 грн. інфляційних втрат, 6482,42 грн. -3 % річних та судові витрати.
Представникам сторін у судових засіданнях роз'яснювались їхні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
24.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський морський завод” - Замовник, та Державним підприємством “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” -Виконавець, було укладено договір № 21-2007, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботу по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 за заявками Замовника.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що робота, передбачена даним договором, виконується у відповідності з заявками Замовника.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору № 21-2007, строк виконання передбачених договором робіт встановлюється в 1,5 місяці з дня набрання договором чинності. Строк виконання робіт по кожній заявці -3 дні, при обсязі заявки до 50 м.кв. При обсязі заявки більше 50 кв.м. строк виконання збільшується пропорційно обсягу.
Відповідно до пунктів 3.4, 3.5 договору № 21-2007, виконання робіт по договору оформлюється двостороннім, затвердженим Замовником та виконавцем, актом прийому-передачі робіт, складеним протягом 2-х днів після виконання робіт по останній заявці у відповідності з пунктом 3.2. Акт прийому-передачі робіт, пред'явлений виконавцем, затверджується Замовником не пізніше 3-денного строку з дня пред'явлення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було виконано роботи, які оформлені наступними документами:
- Акт прийому-передачі № 7-2008 від 31.01.2008 по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 на суму 12102,67 грн. На оплату вказаного акту прийому-передачі відповідачеві було виставлено рахунок № 29 від 31.01.2008, який оплачено 20.02.2008 в повному обсязі (а.с.17, 48-49);
- Акт прийому-передачі № 13-2008 від 29.02.2008 по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 на суму 58005,23 грн. На оплату вказаного акту прийому-передачі відповідачеві було виставлено рахунок № 51 від 29.02.2008 на суму 58005,20 грн., який оплачено частково 06.06.2008 в сумі 14725,33 грн. (а.с.19, 50-51);
- Акт прийому-передачі № 16-2008 від 31.03.2008 по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 на суму 15547,86 грн. На оплату вказаного акту прийому-передачі відповідачеві було виставлено рахунок № 69 від 31.03.2008 на суму 15547,86 грн. (а.с.21, 52);
- Акт прийому-передачі № 24-2008 від 30.04.2008 по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 на суму 7863,29 грн. На оплату вказаного акту прийому-передачі відповідачеві було виставлено рахунок № 90 від 30.04.2008 на суму 7863,26 грн. (а.с. 23, 53).
- Акт прийому-передачі № 31-2008 від 30.05.2008 по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 на суму 733,92 грн.На оплату вказаного акту прийому-передачі відповідачеві було виставлено рахунок № 106 від 30.05.2008 на суму 733,92 грн. (а.с.25, 54)
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розділом 4 договору № 21-2007 оговорено вартість робіт та порядок розрахунку.
Так, згідно з пунктами 4.2-4.4 договору, тверда розрахункова вартіссть робіт по підбору, комплектації та виготовленню копій проектно-кошторисної документації у забезпечення ремонту КСН «Славутич»проекту 12884 встановлюється про закінченню робіт, на підставі акту прийому-передачі, виходячи з фактичного обсягу документації переданого Замовнику по його заявках.
Оплата по договору здійснюється на умовах 70 % передплати. Перерахування здійснюється Замовником не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору обома сторонами.
Остаточний розрахунок по твердій договірній ціні здійснюється по рахунку Виконавця з додатком акту прийому-передачі робіт протягом 5-ти днів після отримання рахунку Виконавця.
Судом встановлено, що наведені вище акти прийому-передачі підпсиані та затверджені печаткою як позивача, так і відповідача, сам відповідач не спростовує факт виконання позивачем робіт, також не спростовує факти своєчасного отримання рахунків по всіх Актах прийому-передачі.
З матеріалів справи вбачається, що всього послуги в рамках договору № 21-2007 від 24.12.2007 надані відповідачу на підставі наведених вище документів на суму 94252,97 грн., з яких відповідачем оплачено 26828,00 грн., у зв'язку з чим, розмір заборгованості складає 67424,97 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 67424,97 грн. являються обгрунтованими.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач, посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, також просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3 % річних, доданий до заяви від 17.07.2011 про уточнення позовних вимог, суд, з урахуванням Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р «Рекомендації відносно застосування індексів інфляції про розгляді судових справ», вважає такі розрахунки вірними та обґрунтовано заявленими.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Згідно з частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Стаття 266 Цивільного кодексу України також передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Судом встановлено, що позивачем були підписані Акти прийому-передачі, направлені на адресу відповідача рахунки на їх оплату. Тому, початком перебігу позовної давності по зобов'язаннях по оплаті виставлених рахунків є дата їх отримання відповідачем.
У відзиві на позов від 23.06.2011 відповідач заявив про сплив позовної давності, зробив заяву про її застосування та просив суд відмовити у задоволенні позову з цих підстав.
Дослідивши обставини справи, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача про те, що 05.04.2011 сплив строк позовної давності по стягненню в судовому порядку заборгованості за послуги, надані по Акту прийому-передачі № 16-2008 від 31.03.2008; 10.05.2011 сплив строк позовної давності по стягненню в судовому порядку заборгованості за послуги, надані по Акту прийому-передачі № 24-2008 від 05.05.2008.
У зв'язку з цим, суд встановивши в процесі розгляду справи обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості по Актах прийому-передачі № 16-2008 від 31.03.2008 та № 24-2008 від 05.05.2008, відмовляє у задоволенні позову в цій частині (як по основній заборгованості, так і по стягненню інфляційних втрат та 3 % річних) у зв'язку із спливом позовної давності та наявністю заяви сторони про її застосування.
Що стосується стягнення заборгованості по Акту № 13-2008 від 29.02.2008, то суд не може погодитись з доводами відповідача про сплив 09.03.2011 строку позовної давності по стягненню в судовому порядку заборгованості за послуги по вказаному акту.
Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як зазначалось, відповідачу на оплату Акту прийому-передачі № 13-2008 від 29.02.2008 було виставлено рахунок № 51 від 29.02.2008 на суму 58005,20 грн., який оплачено частково 06.06.2008 в сумі 14725,33 грн. (а.с.19, 50-51).
Частиною 3 статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Таким чином, позовна давність по Акту прийому-передачі № 13-2008 починається заново -з 07.06.2008 та закінчується 07.06.2011.
Що стосується стягнення заборгованості по Акту прийому-передачі № 31-2008 від 30.05.2008 на суму 733,92 грн., то позовна давність по даному акту також спливає 07.06.2011.
Відповідно до частини 4 статті 51 Господарського процесуального кодексу України, процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.
Суд приймає до уваги той факт, що позовну заяву було здано позивачем на пошту 06.07.2011. Таким чином, позовна давність по Актам прийому-передачі № 13-2008 від 29.02.2008 та № 31-2008 від 30.05.2008 не сплила та позовні вимоги про стягнення основної заборгованості всього в сумі 44013,79 грн., 16901,29 грн. інфляційних втрат та 3958,59 грн. -3 % річних підлягають задоволенню.
Посилання відповідача у відзиві на позов на укладення сторонами 04.04.2008 договору № 06-2008 на взаємне використання Центральним конструкторським бюро «Чорноморець»та заводом проектної документації, яка зберігається в архівах Конструкторського бюро та Заводу та, таким чином, існування новації, суд вважає безпідставними.
Судом приймається до уваги те, що всі наявні у справі Акти прийому-передачі містять конкретне посилання на виконання робіт в рамках договору № 21-2007 від 24.12.2007, визначають обсяг переданої документації та містять дані про погоджену сторонами ціну. У зв'язку з цим, відсутні підстави для посилань на інший договір - № 06-2008 від 04.04.2008.
Надаючи оцінку доводам позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані послуги на підставі листа відповідача № 019/107-08 від 07.07.2008 з питання підключення фонаря шлюпочного вистрілу замовлення КСН «Славутич», суд вважає такі вимоги безпідставними.
Як зазначалось, відповідно до пунктів 3.4,.35 договору № 21-2007, виконання робіт по договору оформлюється двостороннім, затвердженим Замовником та виконавцем актом прийому-передачі робіт, складеним протягом 2-х днів після виконання робіт по останній заявці у відповідності з пунктом 3.2. Акт прийому-передачі робіт, пред'явлений виконавцем, затверджується Замовником не пізніше 3-денного строку з дня пред'явлення.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В даному випадку позивач не надав суду доказів оформлення двостороннього акту прийому-передачі робіт на підставі листа № 019/107-08 від 07.07.2008, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги в цій частині не доведеними та саме з цих підстав відмовляє в їх задоволенні.
Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, ідентифікаційний номер 14312370) на користь Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 1, ідентифікаційний код 14308457) 44013,79 грн. основної заборгованості, 11901,29 грн. -інфляційних втрат, 3958,59 грн. - 3 % річних.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13, ідентифікаційний номер 14312370) на користь Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 1, ідентифікаційний код 14308457) витрати на оплату державного мита у розмірі 648,74 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 151,56 грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Погребняк
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 Господарського
процесуального кодексу України 28.07.2011