Іменем України
19 липня 2011 року справа № 5020-554/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю “Марс ЛТД”
(вул. Нефедова, буд. 78-а, м. Севастополь, 99011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Культурний центр “Мис Хрустальний”
(вул. Радянська, б. 51, кв. 11, м. Севастополь, 99011)
про стягнення 3 732 821,55 грн.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 09.08.2010;
відповідача - ОСОБА_2., довіреність № б/н від 19.01.2011.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю “Марс ЛТД” (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Культурний центр “Мис Хрустальний” (далі -Відповідач) про стягнення 3 737 865,00 грн., у тому числі: 3 553 171,00 грн. заборгованості, 147 897,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 36 797,00 грн.
11.05.2011 Позивачем подана заява про збільшення позовних вимог /а.с.55 т.1/, відповідно до якої він просив суд стягнути 3 795 616,00 грн., у тому числі: 3 553 171,00 грн. заборгованості, 196 011,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 46 434,00 грн.
07.06.2011 Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Ленінським районним судом міста Севастополя кримінальної справи №1-505/10 стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням його у злочині, що передбачений частиною п'ятою статті 191 КК України, та набранням вироком законної сили.
Згідно з частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Таким чином, зазначена стаття встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі, в разі неможливості розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи, в тому числі, внаслідок обмеженості предметом позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що господарський суд не обмежений у встановленні обставин, що мають значення для даної справи, та має можливість самостійно їх встановити, у зв'язку з чим, необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком у кримінальній справі №1-505/10 відсутня.
11.07.2011 Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої визначив їх правову природу як повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні на підставі статті 1212 ЦК України, та відповідно до частини другої статті 1214 ЦК України просив стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 165 863,55 грн, відмовившись від стягнення 147 897,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 36 797,00 грн. /а.с.18-20 т.2/.
Керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв цю заяву Позивача до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.06.2010 у справі №5020-5/087 договір інвестицій про пайову участь у будівництві №14 від 03.09.2007 розірваний, але до теперішнього часу грошові кошти, перераховані Відповідачу на виконання цього договору, йому не повернуті.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, зокрема, з підстав, викладених у відзиві від 07.06.2011, а саме, посилаючись на те, що за Позивачем зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, який був предметом договору інвестицій про пайову участь у будівництві №14 від 03.09.2007, тобто, вважає, що зобов'язання за цим договором ним виконані /а.с.116-117 т.1/.
Крім того, Позивачем заявлено клопотання в порядку пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України про вихід за межі позовних вимог по цієї справі, а саме, просив стягнути суму грошових коштів, сплачених Позивачем Відповідачу за розірваним договором, із розрахунку коефіцієнта зміни (збільшення) курсу долара США до української гривни станом на дату ухвалення судового рішення по даній справі /а.с.21 т.2/.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.06.2010 у справі №5020-5/087 за позовом ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” до ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД” про розірвання договору /а.с. 18-22 т.1/, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 /а.с.148-154 т.1/, встановлено наступне.
03.09.2007 між ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” (Забудовник) та ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД” (Пайовик) укладений договір інвестицій №14 про пайову участь в будівництві (далі -Договір) /а.с.10-15 т.1/.
Предметом Договору є будівництво ізольованих нежитлових приміщень на цокольному, першому та другому поверхах спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу з вбудованими приміщеннями (вісь 15-26, Д-Ж робочого проекту), попередньою площею 500 м2. Загальна площа приміщення повинна бути уточнена після проведення обмірів БТІ (розділ 1 Договору).
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що не пізніш 20 червня 2008 року Забудовник зобов'язується довести приміщення до стану, вказаного у Додатку № 2, та надати приміщення Пайовику.
Згідно з пунктом 4.2 Договору, якщо площа приміщення, яка визначається за внутрішнім контуром зовнішніх стін, крім площі капітальних перегородок, з'явиться меншою, чи більшою ніж та, що вказана в Договорі, то розмір фінансування, який здійснює Пайовик, підлягає відповідному перерахуванню в бік зменшення, чи збільшення.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України згідно з графіком платежів (Додаток №1) після підписання Договору шляхом перерахування Пайовиком коштів Забудовнику.
Відповідно до Додатку №1 сума договору складала 2 525 000,00 грн., вартість одного м2 - 5050 грн., що на час укладання Договору було еквівалентно 1000,00 доларів США.
При цьому грошові зобов'язання Пайовик повинен був виконати на користь Забудовника за наступним графіком:
- 20.09.2007 -420000,00 грн.;
- 20.12.2007 -500000,00 грн.;
- 20.02.2008 -500000,00 грн.;
- 20.04.2008 -500000,00 грн.;
- 20.06.2008 -605000,00 грн.
30.05.2008 між ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” та ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" укладено додаткову угоду №1 до договору інвестицій №14 від 03.09.2007 про пайову участь в будівництві (далі -Додаткова угода).
Згідно з Додатковою угодою підставою для її укладання стало проведення сумісного обміру приміщення, а також непідготовленість приміщення до передачі відповідно до Додатку №2 Договору.
Вказаною додатковою угодою сума договору була зменшена до 2 260 000,00 грн., а попередня площа приміщень збільшена до 685 кв.м. При цьому змінений графік платежів, а саме, дати внесення пайових внесків змінені на дати фактично проведених внесків.
30.05.2008 ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" здійснило внесення пайових внесків на суму 2 260 000,00 грн., після чого подальше внесення пайових внесків ним не проводилось.
Відповідно до пункту 7.2 Договору його дія припиняється з моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених умовами даного договору та державної реєстрації права власності Пайовика на приміщення згідно з умовами даного договору та проведення повного розрахунку сторонами.
05.10.2009 ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 30.05.2008 до договору інвестицій №14 від 03.09.2007.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 по справі №5020-9/449 позовні вимоги ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” задоволені в повному обсязі. При цьому суд звернув увагу на те, що спірна додаткова угода не відповідає вимогам статті 238 Цивільного кодексу України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суд від 22.12.2009 та постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 24.11.2009 по справі № 5020-9/449 залишено без змін.
Згідно з частиною другою статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В силу приписів статті 35 ГПК України факти, встановлені зазначеними судовими актами не підлягають доведенню при вирішенні спору у справі №5020-554/2011.
Рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №5020-5/087 за позовом ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” до ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД”, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 /а.с.148-154 т.1/ та набрало законної сили 03.09.2010, Договір розірваний /а.с.18-22 т.1/.
Грошові кошти, перераховані Відповідачу на виконання Договору, станом на 19.07.2011 Позивачу не повернуті.
Крім того, рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.09.2008 у справі №5020-5/409 за позовом ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" до ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” визнано право власності на незавершене будівництвом нерухоме майно -ізольоване нежитлове приміщення бару та бутика, яке складається із цокольного поверху -технічні приміщення та кухні, першого поверху -бар та бутик, другого поверху -бар, загальною площею 685 кв.м., вбудовані у будинок літ. „Д”, розташоване в м. Севастополі, набережна Клокачова, 25 /а.с.76-77 т.1/.
Проте, рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.02.2010 у справі №5020-5/409-5/009 /а.с.78-80 т.1/, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 /а.с.81-86 т.1/, заява ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №5020-5/409 за позовом ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" до ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” про визнання права власності задоволена, рішення у цій справі скасовано, у позові ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" до ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” про визнання права власності відмовлено.
Постановою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2010 у справі №2а-3162/10/2770 за позовом ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання відмови протиправною та спонукання вчинити певні дії позов задоволений частково, визнана протиправною відмова Фонда комунального майна Севастопольської міської Ради Товариству з обмеженою відповідальністю „КЦ „Мис Хрустальний” в видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, в тому числі, на спірний об'єкт, зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради розглянути питання щодо видачі свідоцтва /а.с.87-91 т.1/.
Згідно з листом-відповіддю Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради від 17.06.2011 за вих.№5368 за рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.09.2008 у справі №5020-5/409 зареєстровано право власності Позивача на спірний об'єкт, 06.10.2009 на цей об'єкт прокуратурою міста Севастополя накладний арешт та заборона вчинення будь-яких дій /а.с.155 т.1/.
Викладені обставини з'явилися підставою для звернення Позивача з вимогою до Відповідача про повернення йому грошових коштів (лист б/н від 17.12.2010 /а.с.47-48 т.1/), а у подальшому до суду із позовом про повернення виконаного ним за Договором та стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 165 863,55 грн.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку з припиненням зобов'язань за Договором через його розірвання в судовому порядку, у зв'язку з чим вони підлягають врегулюванню положеннями глави 83 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі -ЦК України).
Частиною першою статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини другої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Необхідність повернення виконаного однією із сторін договору виникає, в тому числі, і у разі розірвання договору в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на виконання Договору сплачені Відповідачеві грошові кошти в розмірі 2 260 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1000 від 05.09.2007, №9 від 18.01.2009, №10 від 29.01.2008, №21 від 22.02.2008, №22 від 29.02.2008, №23 від 03.03.2008, №24 від 06.03.2008, №25 від 06.03.2008, №36 від 17.03.2008, №37 від 25.03.2008, №38 від 02.04.2008, №39 від 04.04.2008 /а.с.23-28 т.1/, а також довідкою Відповідача за вих.№61 від 07.07.2011 /а.с.13 т.2/.
Проте, Позивач не набув права власності на об'єкт нерухомості, як це передбачено Договором. Це підтверджується рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.02.2010 у справі №5020-5/409-5/009 /а.с.78-80 т.1/ (залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 /а.с.81-86 т.1/), яким скасовано рішення господарського суду міста Севастополя від 24.09.2008 у справі №5020-5/409 за позовом ТОВ „ТП ТОВ „Марс ЛТД" до ТОВ „КЦ „Мис Хрустальний” про визнання права власності на незавершене будівництвом нерухоме майно -ізольоване нежитлове приміщення бару та бутика, яке складається із цокольного поверху -технічні приміщення та кухні, першого поверху -бар та бутик, другого поверху -бар, загальною площею 685 кв.м., вбудовані у будинок літ. „Д”, розташоване в м. Севастополі, набережна Клокачова, 25 /а.с.76-77 т.1/.
Доводи Відповідача щодо реєстрації Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради права власності на спірний об'єкт за Позивачем не приймаються судом, оскільки спростовуються зазначеним вище рішенням господарського суду міста Севастополя, яке набрало законної сили, та в силу приписів статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Так, судом встановлено, що Позивачем сплачено Відповідачу на виконання Договору грошові кошти в розмірі 2 260 000,00 грн, що еквівалентно 447 524,75 доларам США за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на дати здійснення платежів: 05.09.2007, 18.01.2009, 29.01.2008, 22.02.2008, 29.02.2008, 03.03.2008, 06.03.2008, 06.03.2008, 17.03.2008, 25.03.2008, 02.04.2008, 04.04.2008 (курс 505,00 грн за 100 доларів США /а.с. 28-39 т.2/).
Відповідно до Договору сторони домовились, що вартість одного м2 складає 5050 грн., що на час укладання Договору було еквівалентно 1000,00 доларів США, а у разі зміни курсу долара США, встановленого НБУ, розмір платежів підлягає перерахунку шляхом помноження на відповідний коефіцієнт.
З огляду на зазначене, на підставі пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що поверненню Позивачу підлягає сума грошових коштів, що еквівалентна 447 524,75 доларам США за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 19.07.2011 /а.с.40 т.2/, а саме, 3 567 264,53 грн.
За правилами статті 1214 ЦК України за користування безпідставно отриманими (збереженими) грошами нараховуються проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що Договором не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, але відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Проценти за користування Відповідачем чужими грошовими коштами за період з 04.12.2010 по 10.07.2011 складають 165 877,79 грн. (447 524,75 доларів США *219 днів (з 04.12.2010 по 10.07.2011) * 7,7500 % (розмір облікової ставки НБУ) / 365 днів = 20 809,90 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 19.07.2011, 165 877,79 грн), тобто, більш ніж заявлено Позивачем до стягнення.
Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Проте, такого клопотання Позивачем не заявлено, отже, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами за період з 04.12.2010 по 10.07.2011 в розмірі 165 863,55 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджуються підстави для повернення Відповідачем виконаного за Договором, через що вимоги Позивача про стягнення грошових коштів, сплачених за Договором, та процентів за користування ними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 47, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Культурний центр “Мис Хрустальний” (вул. Радянська, б. 51, кв. 11, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 31430231, р/р 26000945037591 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю “Марс ЛТД” (вул. Нефедова, буд. 78-а, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 19001321, р/р 26004202987 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) 3 733 128,08 грн (три мільйона сімсот тридцять три тисячі сто двадцять вісім грн. 08 коп.), з яких: 3 567 264,53 грн -виконане за договором інвестицій №14 від 03.09.2007, 165863,55 грн -процентами за користування грошовими коштами, а також державне мито у розмірі 25500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.М. Юріна
Рішення оформлено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 25.07.2011