"22" липня 2011 р.Справа № 16/17-1265-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 на підставі довіреності б/н від 11.05.2011р., ОСОБА_3 на підставі довіреності № 5/12 від 20.07.2011р., Бондарєв О.М. /директор/ на підставі протоколу загальних зборів ПП „ВВ” № 2/09 від 24.09.2009р.
Від відповідачів:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс-Ойл”: ОСОБА_5 на підставі довіреності № 13 від 27.05.2011р.
- фізичної особи - підприємця ОСОБА_6: ОСОБА_6, паспорт серії НОМЕР_6 виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області від 05.03.97.
Від третіх осіб: не з'явились.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „ВВ” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -гр. ОСОБА_7, гр. ОСОБА_8, до товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс-Ойл”, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, про стягнення 382 167,72 грн., -
Приватне підприємство „ВВ” (надалі за текстом -ПП „ВВ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс-Ойл” (надалі за текстом -ТОВ „Ресурс-Ойл”) про витребування належного позивачу дизельного палива в кількості 64 663 л., у зв'язку із перебуванням цього майна у відповідача та відмовою останнього здійснити дії щодо його повернення.
Ухвалою суду від 16.05.2011р. було задоволено клопотання ПП „ВВ” про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на дизельне паливо у кількості 42892л., яке належить ПП „ВВ” та знаходиться у володінні ТОВ „Ресурс-Ойл” в ємностях для зберігання нафтопродуктів за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а.
30.05.2011р. позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого останнім за рахунок ПП „ВВ” дизельного палива у кількості 42 892л. в сумі 382 167,72 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України. Зазначена редакція позовних вимог, викладена у заяві від 30.05.2011р., є остаточною, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 22 ГПК України, приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній позовних вимог.
Окрім того, в той же день, керуючись ст. 66 ГПК України, позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: смт Великодолинське, вул. Мізікевича, буд. 61а, що належить на праві власності ТОВ „Ресурс-Ойл” на підставі свідоцтва про право власності від 28.01.2011р., виданого відповідно до рішення виконкому Великодолинської селищної ради від 23.12.2010р. за № 330.
В обґрунтування заявленого клопотання ПП „ВВ” посилалося на встановлений, в ході примусового виконання державною виконавчою службою Овідіопольського районного управління юстиції ухвали суду від 16.05.2011р. про вжиття заходів до забезпечення позову, факт відсутності дизельного палива в кількості 42892л., на яке судом накладено арешт. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії акту опису й арешту майна від 18.05.2011р., акту державного виконавця від 18.05.2011р. та постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 26531182 від 19.05.2011р., складених відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції, з яких вбачається, що в ємностях для зберігання нафтопродуктів № 1 та № 2, які знаходяться на території ТОВ „Ресурс-Ойл” та опломбовані ПП „ВВ”, виявлено лише 1167л. та 1888л. дизельного палива відповідно. Посилаючись на приведені документи, складені державною виконавчою службою Овідіопольського районного управління юстиції в процесі виконання ухвали суду від 16.05.2011р., позивач стверджує про наявність обставин, що можуть значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду з зазначеної справи у випадку задоволення позову, а тому вважає адекватним заходом до забезпечення позову накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ „Ресурс-Ойл”.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, як вбачається з положень ст. 67 ГПК України, позов може забезпечуватись шляхом зокрема накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
З довідки за вих. № 1299 від 26.05.2011р., виданої КП „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, вбачається, що об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: смт. Великодолинське, вул. Мізикевича, буд. 61а, зареєстрований на праві власності за ЗАТ „Ресурс-Ойл”, в той час як відповідно до рішення виконкому Великодолинської селищної ради від 23.12.2010р. за № 330, 28.01.2011р. право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна оформлено за ТОВ „Ресурс-Ойл”. Однак, як було встановлено судом, право власності ТОВ „Ресурс-Ойл” на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, станом на час розгляду справи в установленому порядку не зареєстроване.
За змістом ст. 67 ГПК України арешт накладається лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, а не третім особам, що, з урахуванням відсутності доказів реєстрації права власності за ТОВ „Ресурс-Ойл” на вищезазначене нерухоме майно, унеможливлює застосування господарським судом заявленого позивачем заходу до забезпечення позову.
У зв'язку з викладеним, господарським судом було відмовлено у задоволенні клопотання ПП „ВВ” про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а.
Ухвалою суду від 16.06.2011р. було залучено в якості іншого відповідача -фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 (надалі за текстом -ФОП ОСОБА_6).
Крім того, ухвалою суду від 06.07.2011р. до участі у справі було залучено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Відповідач -ТОВ „Ресурс-Ойл” повністю заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.
Відповідач -ФОП ОСОБА_6 в судових засіданнях своєї позиції щодо заявленого позову не висловив, письмового відзиву на позов суду не надав.
Треті особи в судове засідання не з'явились, незважаючи на належне повідомлення їх про час та місце його проведення, письмових пояснень щодо позову суду не надали.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
05.10.2009р. між ПП „ВВ” (Замовник) та ТОВ „Ресурс-Ойл” (Виконавець) було укладено договір б/н про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів (надалі за текстом -договір б/н від 05.10.2009р.), відповідно до умов п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується прийняти на зберігання належні Замовнику нафтопродукти та здійснити їх відпуск за розпорядженням Замовника.
Пунктами 2.1.-2.3 договору б/н від 05.10.2009р. встановлено, що доставка нафтопродуктів в місце зберігання здійснюється автомобільним транспортом Замовника. Місце зберігання, вид нафтопродуктів, обсяги, строки відвантаження обумовлюються сторонами. Замовник після отримання від Виконавця повідомлення про прибуття нафтопродуктів для Замовника забезпечує приймання нафтопродуктів за кількістю та якістю. При неприбутті представника Замовника для організації приймання до подання цистерн під зливання, або за розпорядженням Замовника, Виконавець здійснює приймання нафтопродуктів за кількістю та якістю у відповідності з Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (П-6) та якості (П-7). При цьому, отримання нафтопродуктів зі зберігання Замовник здійснює за довіреністю шляхом самостійного вивезення.
Строк дії цього договору сторонами обумовлено п. 6.1. та встановлено до 05.10.2010р. При цьому, у відповідності до додаткової угоди № 3 від 05.10.2010р. до названого договору строк дії договору б/н від 05.10.2009р. продовжено до 31.12.2010р.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору б/н від 05.10.2009р. припинилися у зв'язку із закінченням строку дії вказаного договору.
Після припинення дії договору б/н від 05.10.2009р., між позивачем (Орендар) та відповідачем ТОВ „Ресурс-Ойл” (Орендодавець) 01.01.2011р. було укладено договір оренди № 01/01, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов'язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове користування ємності для зберігання нафтопродуктів в обсязі 150 куб. м., адміністративне приміщення площею 20 кв.м. (далі -об'єкт оренди). Об'єкт оренди знаходиться за адресою: Одеська область, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а. Ємності орендуються з метою зберігання нафтопродуктів ПП „ВВ” (п. 2.1. договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р.).
Відповідно до п.п. 4.1., 10.1. договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р. строк оренди встановлюється до 31.12.2011р., а сам договір оренди вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
В подальшому, сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 27.01.2011р. до договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р., з якої вбачається викладення п.п. 4.1., 5.1. договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р. в наступній редакції: цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.01.2011р.; розмір орендної плати складає 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень на місяць в т.ч. ПДВ 916,67 грн.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язання, тобто правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. При цьому, договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
В силу приписів ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як вбачається з документів, які містяться в матеріалах справи, після закінчення строку дії договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р., тобто після 31.01.2011р. позивач продовжував користуватися ємностями, розташованими за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, для зберігання належних йому нафтопродуктів на правах орендаря за договором оренди № 01/01 від 01.01.2011р.
Наведене дозволяє суду зробити висновок про продовження строку дії договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р. в силу приписів ст. 764 ЦК України на строк, який був раніше встановлений договором, через відсутність документально підтверджених заперечень відповідача ТОВ „Ресурс-Ойл” щодо продовження його дії, та, з урахуванням викладеного, та за умови відсутності заперечень з боку обох сторін на момент вирішення спору по суті, дозволяє суду зробити висновок і про продовження договірних відносин між сторонами і до нинішнього часу.
Як вбачається з документів, які містяться в матеріалах справи, протягом дії договору № б/н від 05.10.2009р. та договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р. ПП „ВВ” систематично здійснювалося придбання та доставка нафтопродуктів до ємностей, розташованих на території ТОВ „Ресурс-Ойл” за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вул. Мізікевича, буд. 61а. Наведене підтверджується наступним.
05.10.2009р. між ТОВ „БазісІнвестОіл” (Продавець) та ПП „ВВ” (Покупець) було укладено договір поставки № 01-0510/09 відповідно до п. 1.1. якого Продавець протягом строку дії цього Договору зобов'язується на замовлення Покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність (господарське відання) Покупця світлі нафтопродукти, надалі „товар”, належної якості, що відповідає державним стандартам, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору. Перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі (псування) відбувається в момент передачі товару уповноваженому представнику Покупця або перевізнику та підтверджується накладними та/або підписанням акту приймання-передачі.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов договору поставки № 01-0510/09 від 05.10.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю „БазісІнвестОіл” продало, а ПП „ВВ” придбало наступне майно: дизельне паливо ЕН-590 у кількості 37 775л. на підставі видаткової накладної № РН-0000582 від 03.12.2010р., поставлене згідно з товарно-транспортною накладною № 3/1 від 03.12.2010; дизельне паливо Л-0,2-62 у кількості 17 960л. на підставі видаткової накладної № РН-0000586 від 06.12.2010р. та дизельне паливо ЕН-590 у кількості 19 815л. на підставі видаткової накладної № РН-0000587 від 07.12.2010р., поставлене згідно з товарно-транспортною накладною № 209 від 07.12.2010р.; дизельне паливо у кількості 37 775л. на підставі видаткової накладної № РН-0000596 від 14.12.2010р., поставлене згідно з товарно-транспортною накладною № 220 від 14.12.2010р.; дизельне паливо у кількості 40 897л. на підставі видаткової накладної № РН-0000609 від 28.12.2010р., поставлене згідно з товарно-транспортною накладною № 224/1 від 28.12.2010р.
Окрім того, 01.01.2010р. ПП „ВВ” було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 0223 з ПП „Торгівельна компанія „Ньюко” (Продавець), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати в узгоджені строки, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, що іменуються надалі по тексту „товар”, найменування, кількість, ціна яких зазначається в накладних документах на товар, які формуються на кожну окрему партію товару, яка поставляється в межах цього договору, а також є невід'ємною частиною цього договору. Поставка товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін, а право власності на товар та ризик випадкової загибелі товару переходить до Покупця з дати поставки товару, що зазначена в накладних документах на товар (п.п. 2.1., 3.3. договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 0223 від 01.01.2010р.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору купівлі-продажу № 0223 від 01.01.2010р. ПП „Торгівельна компанія „Ньюко” продало, а ПП „ВВ” придбало наступне майно: дизельне паливо у кількості 19 740т. (23 347л.) на підставі накладної № 55 від 20.01.2011р., поставлене згідно з товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 55 від 20.01.2011р.
В силу приписів ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Приймаючи до уваги прийняття позивачем товарів, придбаних за договором купівлі-продажу № 0223 від 01.01.2010р. та за договором поставки № 01-0510/09 від 05.10.2009р., а саме дизельного палива у загальній кількості 177 569л., що підтверджується відмітками про прийняття товару, скріплених печаткою ПП „ВВ” на примірниках вищезазначених накладних, в силу приписів ст. 334 ЦК України, у ПП „ВВ” виникло право власності на дизельне паливо у кількості 177 569л., придбане за вищезазначеними договорами.
При цьому, враховуючи, що з вищезазначених товарно-транспортних накладних вбачається постачання придбаного ПП „ВВ” дизельного палива на адресу місцезнаходження ємностей для зберігання нафтопродуктів, належних ТОВ „Ресурс-Ойл”, господарський суд вважає доведеним факт зберігання позивачем дизельного палива в загальній кількості 177 569л., придбаного за період з 01.11.2010р по 20.01.2011р., на території ТОВ „Ресурс-Ойл” за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а.
Окрім того, позивач зазначає, що залишок дизельного палива у ємностях, які розташовані на території ТОВ „Ресурс-Ойл” та які використовувались ПП „ВВ” для зберігання нафтопродуктів, станом на 01.11.2010р. складав 9625л., що не оспорюється відповідачем.
Таким чином, за період з 01.11.2010р. по 20.01.2011р. позивач володів на праві власності дизельним паливом у загальній кількості 187 194л. (177 569л. + 9625л.), які зберігав за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, у ємностях, належних ТОВ „Ресурс-Ойл”.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Користуючись наділеними законом правомочностями щодо володіння, користування та розпорядженням своїм майном, ПП „ВВ” здійснювало роздрібний продаж належних йому нафтопродуктів, а саме дизельного палива, що зберігається за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, в підтвердження чого надано наступні документи: видаткову накладну № РН-0000142 від 17.11.2010р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 142 від 17.11.2010р. про продаж ТОВ „БК Дорсервіс” дизельного палива у кількості 2873л.; видаткову накладну № РН-000152 від 02.12.2010р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 152 від 02.12.2010р. про продаж ТОВ „БК Дорсервіс” дизельного палива у кількості 4915л.; видаткову накладну № РН-0000169 від 07.12.2010р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 169 від 07.12.2010р. про продаж ТОВ „ТК „Ньюко” дизельного палива у кількості 4827л.; видаткову накладну № РН-00128 від 10.12.2010р. та товарно-транспортну накладу на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 168 про продаж ТОВ „П'ятий елемент 777” дизельного палива у кількості 21 860л.; видаткову накладну № РН-0000172 від 17.12.2010р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів № 172 від 17.12.2010р. про продаж ТОВ „БК Дорсервіс” дизельного палива у кількості 4915л; видаткову накладну № РН-0000173 від 20.12.2010р. та товарно-транспортну накладу на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 173 від 20.12.2010р. про продаж ПП „Бізнес Інвест Груп КІМ” дизельного палива у кількості 4827л.; видаткову накладну № РН-000171 від 23.12.2010р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 171 від 23.12.2010р. про продаж ПрАТ „Дунайводбуд-124” дизельного палива у кількості 2480л.; видаткову накладну № РН-000177 від 27.12.2010р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 177 від 27.12.2010р. про продаж ТОВ „Логістик-ВМВ” дизельного палива у кількості 9505л.; видаткову накладну № РН-0000178 від 28.12.2010р. та товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 178 від 28.12.2010р. та № 178/1 від 28.12.2010р. про продаж ПП „Бізнес Інвест Груп КІМ” дизельного палива у кількості 7400л.; видаткову накладну № РН-0000001 від 12.01.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 001 від 12.01.2011р. про продаж ТОВ „БК Дорсервіс” дизельного палива у кількості 4915л.; видаткову накладну № РН-0000003 від 20.01.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 003 від 20.01.2011р. про продаж ТОВ „БК Дорсервіс” дизельного палива у кількості 4915л.; видаткову накладну № РН-0000004 від 24.01.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 004 від 24.01.2011р. про продаж ТОВ „Туран Фудс Санфлаувер Компані” дизельного палива у кількості 4915л.; видаткову накладну № РН-0000005 від 31.01.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 005 від 31.01.2011р. про продаж ТОВ „БК Дорсервіс” дизельного палива у кількості 4915л.; видаткову накладну № РН-0000006 від 31.01.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 006 від 31.01.2011р. про продаж ТОВ „БК Дорсервіс” дизельного палива у кількості 4915л.; видаткову накладну № РН-0000007 від 31.01.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 007 від 31.01.2011р. про продаж ТОВ „П'ятий елемент 777” дизельного палива у кількості 24524л.; видаткову накладну № РН-0000008 від 31.01.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 008 від 31.01.2011р. про продаж ТОВ „БК Дорсевіс” дизельного палива у кількості 4915л.; видаткову накладну № РН-0000009 від 07.02.2011р. та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 009 від 07.02.2011р. про продаж ТОВ „Туран Фудс Санфлаувер Компані” дизельного палива у кількості 4915л.
Загальна кількість проданого ПП „ВВ” дизельного палива, що підтверджена вищезазначеними документами, складає 122 531л. При цьому, зазначені документи підтверджують навантаження проданих нафтопродуктів та їх вивезення з місця зберігання на території ТОВ „Ресурс-Ойл”, а саме за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а.
Враховуючи вищевикладені обставини, що свідчать про доведеність позивачем факту завезення для зберігання на територію ТОВ „Ресурс-Ойл” дизельного палива у загальній кількості 187 194л. та про продаж ПП „ВВ” дизельного палива в загальній кількості 122 531л., різниця між кількістю придбаного та проданого позивачем дизельного палива, яке зберігається за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, складає 64 663л.
На підставі наказу директора ПП „ВВ” від 29.12.2010р. № 29/12 „Про проведення вибіркової інвентаризації на підприємстві ПП „ВВ” було створено комісію для проведення інвентаризації та проведено інвентаризацію нафтопродуктів, що знаходяться на балансі підприємства станом на 29.12.2010р. та зберігаються у ТОВ „Ресурс-Ойл” згідно з договором про надання послуг з приймання, зберігання та відпуску нафтопродуктів від 05.10.2009р.. За результатами проведення інвентаризації призначеною комісією складено акт контрольної перевірки інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходять на зберіганні в ТОВ „Ресурс-Ойл” від 29.12.2010р. (надалі за текстом -акт інвентаризації від 29.12.2010р.), з якого вбачається виявлення недостачі дизельного палива у кількості 21 960л.
Крім того, на підставі наказу директора ПП „ВВ” від 31.01.2011р. № 29/12 „Про проведення вибіркової інвентаризації на підприємстві ПП „ВВ” було проведено інвентаризацію нафтопродуктів, що знаходяться на балансі підприємства станом на 31.01.2011р. та зберігаються у ТОВ „Ресурс-Ойл” згідно з договором оренди № 01/01 від 01.01.2011р.. За результатами проведення інвентаризації призначеною комісією складено акт контрольної перевірки інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходять на зберіганні в ТОВ „Ресурс-Ойл” від 31.01.2011р. (надалі за текстом -акт інвентаризації від 31.01.2011р.), з якого вбачається виявлення недостачі дизельного палива у кількості 21 741л.
З наданих позивачем пояснень вбачається, що точні показники щодо виявленої фактичної нестачі дизельного палива відображені саме у акті інвентаризації від 31.01.2011р. через допущені помилки щодо замірів, результати яких відображені у акті інвентаризації від 29.12.2010р.
Таким чином, виявлена в ході проведеної позивачем інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які перебувають у нього на балансі, результати якої відображені у акті інвентаризації від 31.01.2011р., нестача дизельного палива у кількості 21 741л. зумовила звернення ПП „ВВ” до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
В подальшому, у зв'язку із недопущенням транспортних засобів ПП „ВВ” до належному останньому дизельного палива, що зберігається в ємностях ТОВ „Ресурс-Ойл” за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а, представниками ПП „ВВ” було здійснення опломбування підземних ємностей ТОВ „Ресурс-Ойл”, в яких знаходилось дизельне паливо ПП „ВВ” відповідно до зроблених замірів у кількості 42 892л., пломбами позивача з зображенням латинської літери „F” в центрі і латинських літер „zaliv” колом з однієї сторони пломби та зображенням серпа та молоту з іншої сторони пломби, про що було складено акт опломбування орендованих ємностей для зберігання нафтопродуктів від 07.02.2011р. (надалі за текстом -акт опломбування від 07.02.2011р.).
Як вже зазначалось по тексту рішення вище, ухвалою суду від 16.05.2011р. було накладено арешт на дизельне паливо у кількості 42892л., яке належить ПП „ВВ” та знаходиться у володінні ТОВ „Ресурс-Ойл” в ємностях для зберігання нафтопродуктів за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізикевича, 61а.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 26531182 від 17.05.2011р. відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеної ухвали суду від 16.05.2011р. З метою накладення арешту на зазначене в ухвалі суду від 16.05.2011р. майно - дизельне паливо у кількості 42 892 л. - відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції складено акт опису й арешту майна від 18.05.2011р., з якого вбачається виявлення та накладення арешту на наступне майно, що знаходиться на території ТОВ „Ресурс-Ойл”: дизельне паливо у кількості 1167л., виявлене у ємності № 1; дизельне паливо у кількості 1888л., виявлене у ємності № 2. Зазначені резервуари були опечатані свинцевими пломбами з відмітками „5”. Таким чином, у зв'язку із фактичним виконанням вимог ухвали суду від 16.05.2011р. виконавче провадження ВП № 26531182 було закінчено на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.05.2011р.
Встановлений державною виконавчою службою Овідіопольського районного управління юстиції в ході виконання ухвали господарського суду Одеської області від 16.05.2011р. про накладення арешту на дизельне паливо у кількості 42 892л., що знаходиться у володінні ТОВ „Ресурс-Ойл”, факт відсутності вказаного дизельного палива і зумовив зміну предмету позову ПП „ВВ”, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з ТОВ „Ресурс-Ойл” вартість безпідставно набутого дизельного палива у кількості 42 892л. в порядку ст. 1212 ЦК України.
Зважаючи на доводи позивача, покладені ним в обґрунтування заявленого позову, а також враховуючи зміст заявленого позову, суд вважає за необхідне звернутися до приписів ст. 1212 глави 83 ЦК України.
Положеннями глави 83 ЦК України врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).
Положеннями ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпід ставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналізуючи наведені законодавчі положення, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному. Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, повинно мати місце набуття або збереження майна; по-друге, таке набуття або збереження майна повинно бути за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; по-третє, обов'язковою умовою виникнення даного виду зобов'язань є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
При цьому, слід зауважити, що відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи, що ТОВ „Ресурс-Ойл” в процесі розгляду справи не заперечувало факт придбання та завезення для зберігання на територію ТОВ „Ресурс-Ойл” дизельного палива у загальній кількості 187 194л., та в тому числі і факт наявності станом на 09.02.2011р. дизельного палива у кількості 40 900л., при цьому, правова позиція ТОВ „Ресурс-Ойл” базується на відсутності на його території нафтопродуктів, належних позивачу у зв'язку із вивозом дизельного палива у повному обсязі безпосередньо самим ПП „ВВ”, суд вважає за необхідне послідовно зупинитися на кожному з низки доводів, які висуваються відповідачем окремо та надати їм відповідну правову оцінку.
По перше, ТОВ „Ресурс-Ойл” стверджує, що договір оренди № 01/01 від 01.01.2011р. припинив свою дію з 01.02.2011р., виходячи з умов додаткової угоди № 1 від 27.01.2011р. до названого договору, оскільки жодним з зазначених правочинів не передбачено можливості продовження дії цього договору.
Однак наведені твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається відсутність заперечень як з боку ТОВ „Ресурс-Ойл” так і власне з боку ПП „ВВ” щодо продовження дії договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р. в місячний строк після закінчення його дії, що, з урахуванням продовження фактичного користування ПП „ВВ” об'єктом оренди, зокрема шляхом продовження використання належних ТОВ „Ресурс-Ойл” ємностей для зберігання власного дизельного палива, свідчить про систематичне поновлення строку дії договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р. у відповідності до положень ст. 764 ЦК України на той же строк.
Суд звертає увагу ТОВ „Ресурс-Ойл” на те, що жодним із наведених договорів не передбачено неможливості застосування положень ст. 764 ЦК України щодо пролонгації договору оренди № 01/01 від 01.01.2011р. за відсутності на це заперечень сторін, у зв'язку з чим, до даних правовідносин, не врегульованих на розсуд сторін, застосовуються положення чинного законодавства.
По друге, відповідач ТОВ „Ресурс-Ойл” заперечує проти даних, що відображені у актах інвентаризації від 29.12.2010р. та від 31.01.2011р., оскільки, на його думку, інвентаризація була проведена неналежним чином через відсутність представника ТОВ „Ресурс-Ойл”, на території якого зберігались зазначені нафтопродукти, працівниками ПП „ВВ”, які в даному випадку є заінтересованими особами.
Однак наведені заперечення не приймаються господарським судом до уваги, оскільки з урахуванням предмету позову, який розглядається судом, позивач просить стягнути з відповідача ТОВ „Ресурс-Ойл” вартість безпідставно набутого останнім майна -дизельного палива у кількості 42 892л. на суму 382 167,72 грн., до складу якої не входить вартість 21 741л. дизельного палива, нестача якого виявлена при проведенні інвентаризації, за результатами якої складений акт інвентаризації від 31.01.2011р., а тому встановлення правомірності або неправомірності складання позивачем зазначеного акту не охоплюється, в даному випадку, предметом судового спору, що виник між сторонами, та самий по собі акт не потребує надання судом правової оцінки.
По третє, в обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач ТОВ „Ресурс-Ойл” посилається на самостійне вивезення позивачем та/або відповідачем - ФОП ОСОБА_6 з території ТОВ „Ресурс-Ойл” дизельного палива у кількості 42 892л. На підтвердження наведених тверджень ТОВ „Ресурс-Ойл” було надано суду журнал в'їзду і виїзду транспорту ПП „ВВ”, що прошитий та скріплений печаткою та підписом директора ПП „ВВ”, записи до якого вносили працівники ТОВ „Ресурс-Ойл”, з якого вбачається, що 09.02.2011р. з території ТОВ „Ресурс-Ойл” було вивезено дизельне паливо у кількості 40 900л. автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_1.
Окрім того, відповідач ТОВ „Ресурс-Ойл” посилається на обставини, встановлені в ході слідства по кримінальній справі № 29201100066, що перебуває в провадженні Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, порушеній за фактом розкрадання належного ПП „ВВ” дизельного палива у кількості 21 741л. за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Так, з протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 по зазначеній кримінальній справі вбачається, що 09.02.2011р. під час несення свідком варти було здійснено вивезення належного ПП „ВВ” дизельного палива.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Наведенні заперечення відповідача ТОВ „Ресурс-Ойл”, що ґрунтуються на обставинах, викладених у вищезазначеному протоколі допиту свідка, не приймаються до уваги господарським судом, оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 34, ст. 35 ГПК України обставини, встановлені в ході слідства по кримінальній справі з приводу вчинення певних дій та особи, що їх вчинила, встановлюються та підтверджується вироком суду, що набрав законної сили, а тому протокол допиту свідка по кримінальній справі не є допустимим та належним доказом вчинення зазначених дій.
Що стосується журналу в'їзду і виїзду транспорту ПП „ВВ” то, як вже зазначалося по тексту рішення вище, записи до нього вносилися працівниками ТОВ „Ресурс-Ойл”, тобто заінтересованими особами. Крім того, з аналізу зроблених у вказаному журналі записів за період з 24.11.2010р. по 09.02.2011р. вбачається, що вищезазначений запис від 09.02.2011р. про вивезення дизельного палива у кількості 40 900л. є єдиним записом, який містить посилання на кількість вивезеного палива, в той час як усі інші записи фіксують лише дату, час в'їзду та виїду транспортного засобу, його реєстраційні номери, та підпис працівника ТОВ „Ресурс-Ойл”.
Окрім того, господарським судом встановлено, що вантажний сідловий тягач-Е марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого РЕВ № 2 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 25.11.2010р., та напівпричіп цистерна марки KAESSBOHRER, реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого РЕВ № 2 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 25.11.2010р. належать на праві власності ОСОБА_6.
В свою чергу, згідно зі свідоцтвом про повірку автоцистерни № 01/02-016, складеного державним підприємством „Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”, місткість напівпричіпа автоцистерни р/н НОМЕР_2 становить 40 110 літрів. За твердженням позивача, інших напівпричепів місткістю більше ніж 40 110л. для вивезення належного йому палива ПП „ВВ” не використовувало. Наведене, в установленому приписами процесуального закону порядку, не спростовано відповідачем ТОВ „Ресурс-Ойл”,
Таким чином, на думку суду, вищевикладені обставини, а саме: ведення журналу в'їзду і виїзду транспорту ПП „ВВ” заінтересованими особами -працівниками ТОВ „Ресурс-Ойл”, внесення лише до одного запису від 09.02.2011р. кількості вивезеного дизельного палива, а також неможливістю вивезення вказаної у журналі кількості палива сідловим тягачем-Е марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1, із використанням напівпричіпа автоцистерни марки KAESSBOHRER, реєстраційний номер НОМЕР_2, з огляду на меншу місткість даного автотранспортного засобу, свідчать про неналежність вказаного журналу як доказу вивезення ПП „ВВ” власного дизельного палива у кількості 40 900л. з території ТОВ „Ресурс-Ойл”.
Крім того, враховуючи посилання відповідача ТОВ „Ресурс-Ойл” на обставини, встановлені в ході слідства по кримінальній справі № 29201100066, що перебуває в провадженні Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, суд звертає увагу відповідача на протокол очної ставки від 05.07.2011р. між свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_6, з якого вбачається, що 12.02.2011р., за показаннями ОСОБА_10, який є працівником ТОВ „Ресурс-Ойл”, ОСОБА_6 на бензовозі д/н НОМЕР_3 було вивезено приблизно 5 тон дизельного палива, про що ОСОБА_10 було зроблено запис до журналу реєстрації транспорту ПП „ВВ”. Однак з копії журналу в'їзду і виїзду транспорту ПП „ВВ”, яка долучена до матеріалів справи, вбачається відсутність зазначеного запису від 12.02.2011р.
Зазначений журнал також не містить запису щодо вивезення ПП „ВВ” 07.02.2011р. дизельного палива у кількості 4915л., продаж якого на користь ТОВ „Туран Фудс Санфлауер Компані” та вивезення з території ТОВ „Ресурс-Ойл” підтверджений видатковою накладною № РН-0000009 від 07.02.2011р. та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 009 від 07.02.2011р.
Усе вищенаведені висновки суду щодо правової оцінки журналу в'їзду і виїзду транспорту ПП „ВВ” ставлять під сумнів достовірність відомостей у цьому журналі як доказу вивезення ПП „ВВ” належного йому дизельного палива у зазначені у журналі дати та кількості.
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності, зміст якого викладений у ст. 4-3 ГПК України. В силу цього принципу сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Задовольняючи заявлені сторонами в ході розгляду справи клопотання, залучаючи до участі у справі іншого відповідача та третіх осіб та долучаючи до матеріалів справи подані сторонами документи, господарський суд виходив, зокрема, з принципу змагальності сторін з метою зібрання доказів для надання їм правової оцінки, встановлення усіх обставин справи в їх сукупності та прийняття законного та обгрунтованного рішення по справі, надаючи для цього учасникам провадження необхідні умови.
Так, з огляду на твердження позивача стосовно знаходження транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 на ремонті з 07.02.2011р. до 12.02.2011р., та заперечення ТОВ „Ресурс-Ойл” з цього приводу, судом, до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача були залучені фізична особа - підприємець ОСОБА_8, яким здійснювалися ремонтні роботи зазначеного транспортного засобу та користувач цього транспортного засобу -ОСОБА_7
На підставі довіреності від 07.02.2011р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, власник вантажного сідлового тягачу-Е марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 право користування зазначеним транспортним засобом. Останній, в свою чергу, відповідно до заказу-наряду № 34/02 від 07.02.2011р. замовив у фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 виконання ремонтних робіт згідно із переліком, вказаним у названому заказі-наряду, які були закінчені 12.02.2011р., про що додатково зазначено у пояснювальній записці ОСОБА_7, копія якої долучена до матеріалів справи.
В спростування викладених обставин ТОВ „Ресурс-Ойл” було надано суду копію протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 07.07.2011р., з якого вбачається, що останнім будь-які ремонтні роботи відповідно до заказу-наряду № 34/02 від 07.02.2011р. не проводилися та він, за твердженням свідка, сфальсифікував відомості, що відображені у зазначеному заказі-наряду.
Як вже зазначалося по тексту рішення вище, ані ОСОБА_7, ані ОСОБА_8 будь-яких письмових пояснень суду надано не було, що з урахуванням вищезазначених висновків суду щодо належності та допустимості доказів та обставин, що звільнюють сторін від доказування, відповідно до ст.ст. 32-35 ГПК України, свідчить про неможливість прийняття господарським судом як доводів ТОВ „Ресурс-Ойл”, що засновані на протоколі допиту свідка по кримінальній справі так і доводів ПП „ВВ” про знаходження транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 на ремонті з 07.02.2011р. до 12.02.2011р. При цьому, господарський суд звертає увагу всіх учасників процесу, що встановлення обставин фактичного здійснення чи нездійснення ОСОБА_8 за замовленням ОСОБА_7 ремонту вантажного сідлового тягачу-Е марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до заказу-наряду № 34/02 від 07.02.2011р. не впливають на результати вирішення даної справи по суті з огляду виникнення спірних відносин між сторонами в процесі виконання укладеного між юридичними особами договору, що, в будь-якому випадку, тягне за собою необхідність доказування учасниками своїх позицій достеменними даними.
Крім того, відповідач ТОВ „Ресурс-Ойл” наголошує на фальсифікації позивачем акту опломбування від 07.02.2011р., оформленого за підписом засновника ПП „ВВ” ОСОБА_9, директора ПП „ВВ” Бондарєва О.М. та оператором по прийманню та видачі нафтопродуктів ПП „ВВ” ОСОБА_6, з якого вбачається, що зазначений акт був складений в присутності охоронця ТОВ „Ресурс-Ойл” ОСОБА_10. Свої доводи відповідач підтверджує довідкою ТОВ „Великодолинський завод залізобетонних конструкцій” № 43 від 05.07.2011р., копією журналу приймання та здачі чергувань та графіку роботи за лютий 2011р., з яких вбачається, що гр. ОСОБА_10 з 06 год. 30 хв. 07.02.2011р. по 06 год. 30 хв. 08.02.2011р. знаходився на робочому місці контролера охорони ТОВ „Великодолинський завод залізобетонних конструкцій”, що, в свою чергу, за переконанням ТОВ „Ресурс-Ойл”, свідчить про неналежність акту опломбування від 07.02.2011р. як доказу здійснення опломбування ємностей із дизельним паливом у кількості 42 892л. у час, що в даному акті зазначений.
З цього приводу господарський суд зазначає, що вищевикладені обставини дійсно свідчать про неможливість складання цього акту у присутності гр. ОСОБА_10, однак вони ніяким чином не спростовують інших обставин, у цьому акту викладених, зокрема щодо зазначення кількості палива, яке на той час знаходилось у ємностях ТОВ „Ресурс-Ойл”, та фактичного здійснення опломбування цих резервуарів саме 07.02.2011р. з використанням належного ПП „ВВ” пломбіратору. При цьому слід зазначити, що акт опломбування від 07.02.2011р. охоронцем ТОВ „Ресурс-Ойл” ОСОБА_10 і не підписувався. Посилання по тексту акту на присутність даної особи яка, як вбачається з наданих документів не могла бути присутньою, не спростовує відомості, викладені у зазначеному акті.
Твердження відповідача про не придбання позивачем пломбіратору із маркуванням „zaliv”, “F”, серп та молот відповідно до товарного чеку № 83/11 від 17.11.2009р. у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судом до уваги не приймаються з огляду на їх декларативність та недоведеність.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
При цьому, в силу положень ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Підсумовуючи висновки суду з проведеного аналізу тверджень та заперечень відповідача, заявлених в ході розгляду справи, можна зробити висновок, що позиція відповідача ТОВ „Ресурс-Ойл” ґрунтується на обставинах, викладених у протоколах допиту свідків, очної ставки свідків в ході слідства по кримінальній справі № 29201100066, що перебуває в провадженні Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, припущеннях та доказах, які не мають відношення до справи. При цьому деякі твердження та матеріали, надані на їх підтвердження, за своїм змістом містять істотні розбіжності, про які судом було зазначено. В силу вимог, встановлених до доказів у господарському процесі згідно з розділом V „Докази” ГПК України, вищевикладені заперечення та надані на їх підтвердження докази про самостійне вивезення позивачем дизельного палива у кількості 42 892л. з території ТОВ „Ресурс-Ойл” є неналежними та недопустимими, а твердження та заперечення, що на них ґрунтуються - декларативними та необґрунтованими.
Господарський суд зауважує, що факти, встановлені в ході слідства по кримінальній справі № 29201100066, яка перебуває в провадженні Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, за умови їх відображення у вироку суду, що набрав законної сили, можуть бути обов'язковими для господарського суду лише у випадках, коли предметом спору є цивільно-правові наслідки певних дій.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем ТОВ „Ресурс-Ойл”, в порушення вимог ст. ст. 32-35 ГПК України, не доведено суду належними та допустимими доказами факт вивезення позивачем належного йому дизельного палива у кількості 42 892л. з території ТОВ „Ресурс-Ойл”, що, з урахуванням фактичних обставин справи та заявлених позовних вимог, свідчить про безпідставне набуття ТОВ „Ресурс-Ойл” зазначеного дизельного палива без достатньої на це правової підстави, оскільки відсутність цього майна була виявлена саме на території, належній ТОВ „Ресурс-Ойл”, за відсутності доказів набуття вказаного майна іншими особами, зокрема шляхом вивезення його позивачем.
Заперечення ТОВ „Ресурс-Ойл” щодо відсутності підстав для його матеріальної відповідальності за збереженість дизельного палива, належного позивачу, у зв'язку із припиненням дії договору б/№ від 05.10.2009р. господарським судом не приймаються, оскільки виходячи зі змісту позовних вимог, підстав їх пред'явлення та висновків господарського суду у ТОВ „Ресурс-Ойл” виникли зобов'язання відшкодувати вартість безпідставно набутого ним майна, що ніяким чином не пов'язане із припиненням дії зазначеного договору та відповідальністю ТОВ „Ресурс-Ойл” як зберігача за збереження дизельного палива.
Зібрані відповідачем ТОВ „Ресурс-Ойл” докази та заперечення, незважаючи на їх недопустимість та неналежність, ніяким чином не спростовують висновків суду щодо обов'язку ТОВ „Ресурс-Ойл” повернути позивачу безпідставно набуте майно -дизельне паливо у кількості 42 892л.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як неодноразово зазначалось по тексту рішення вище, відділом державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції в ході опису арештованого майна виявлено відсутність дизельного палива у кількості 42 892л., належного ПП „ВВ”, що свідчить про неможливість його повернення в натурі позивачу відповідачем ТОВ „Ресурс-Ойл” як набувачем цього майно майна. Висуваючи вимоги про відшкодування вартості безпідставно набутого дизельного палива позивач виходив із середньої ціни дрібного опту дизельного палива за 1 л., яка, відповідно до довідки про ціну на товар на внутрішньому ринку України за вих. № Our ref. СИО-в № 000621 від 27.05.2011р., складеної Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, складає 8,91 грн. В свою чергу, відповідачем ТОВ „Ресурс-Ойл” будь-яких заперечень щодо ринкової ціни дизельного палива не висувалось та власного розрахунку такої ціни суду надано не було.
За таких обставин, враховуючи неможливість повернення позивачу відповідачем ТОВ „Ресурс-Ойл” безпідставно набутого дизельного палива у кількості 42 892л. та заявлену вимогу щодо відшкодування його вартості згідно розрахунку, господарський суд дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог ПП „ВВ” щодо стягнення з ТОВ „Ресурс-Ойл” вартості безпідставно набутого дизельного палива на суму 382 167,72 грн. відповідно до ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.
Як було встановлено в процесі розгляду справи ФОП ОСОБА_6, якому належить транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 та яким даний засіб був переданий в управління ОСОБА_7 не несе відповідальності за заявленим ПП „ВВ” вимогам, що свідчить про відсутність предмету спору між ПП „ВВ” та ФОП ОСОБА_6 в межах заявлених позовних вимог.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність між ПП „ВВ” та ФОП ОСОБА_6 предмету спору щодо вимог про відшкодування вартості безпідставно набутого дизельного палива у кількості 42 892л. на суму 382 167,72 грн., у зв'язку з чим, провадження у даній справі в частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_6 підлягає припиненню відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог ПП „ВВ” до ТОВ „Ресурс-Ойл”, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову та стягнення з ТОВ „Ресурс-Ойл” вартості безпідставно набутого дизельного палива у сумі 382 167,72 грн. відповідно до ст.ст. 11, 319, 328, 334, 509, 526, 628, 655, 712, 759, 764, 1212, 1213 ЦК України. При цьому, провадження у справі в частині позовних вимог ПП „ВВ” до ФОП ОСОБА_6 про стягнення вартості безпідставно набутого дизельного палива на суму 382 167,72 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 319, 328, 334, 509, 526, 628, 655, 712, 759, 764, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 4-3, 32-35, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі в частині стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь приватного підприємства „ВВ” вартості дизельного палива в сумі 382 167,72 грн. -припинити.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурс-Ойл” /67832, Одеська область, Овідіопольсокий район, смт Великодолинське, вул. Новоселів, буд. 13, код ЄДРПОУ 21030399, р/р 26005513571 в ВАТ МТБ Іллічівськ, МФО 388498/ на користь приватного підприємства „ВВ” /67600, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Учительська, буд. 8, код ЄДРПОУ 30484595, р/р 26000242312500 в АКБ „Укрсіббанк” в м. Харків, МФО 351005/ вартість дизельного палива в сумі 382 167,72 грн. /триста вісімдесят дві тисячі сто шістдесят сім грн. 72 коп./, витрати з сплати державного мита в сумі 3821,67 грн. /три тисячі вісімсот двадцять одна грн. 67 коп./, витрати з оплати ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК
України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення підписане 27.07.2011р.
Суддя Желєзна С.П.