"25" липня 2011 р.
Справа № 8/17-1783-2011
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача Шаповалов Є.В.,
від відповідача Кучерук С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Компанії „Медфарком” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю „І-ГРА” про визнання факту та стягнення 1858,54 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2011 р. прийнято позовну заяву Компанії „Медфарком” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, порушено провадження у справі № 8/17-1783-2011, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 30.05.2011 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 30.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 20.06.2011 р., у судовому засіданні 20.06.2011 р. -на 11.07.2011 р., у судовому засіданні 11.07.2011 р. -на 25.07.2011 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2011 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду спору до 26.07.2011 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представника позивача.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 25.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Компанія „Медфарком” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі -Компанія „Медфарком”) звернулась в господарський суд Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „І-ГРА” (далі -ТОВ „І-ГРА”) про стягнення 1858,54 грн. заборгованості, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору від 25.01.2010 р. № 01/10 про надання послуг по розміщенню товарів на митно-ліцензійному складі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Компанія „Медфарком” посилається на положення ст.ст.526,546,549 ЦК України, умови названого договору, акти виконаних робіт, рахунки на оплату тощо.
25.07.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява про доповнення позовних вимог, згідно яких Компанія „Медфарком” просить визнати факт виконання нею своїх обов'язків за договором від 25.01.2010 р. № 01/10 та стягнути 1858,54 грн. боргу.
Відповідач подав 20.06.2011 р. письмові пояснення, в яких зазначив, що у зв'язку з неналежним виконанням Компанією „Медфарком” взятих на себе зобов'язань за договорами від 25.01.2010 р. № 01/10 про надання послуг по розміщенню товарів на митно-ліцензійному складі та № 02/10 про надання послуг із митно-брокерського обслуговування ТОВ „І-ГРА” відмовилось підписати акт прийому-передачі виконаних робіт. У засіданні суду 25.07.2011 р. представник відповідача усно визнав позовні вимоги в сумі 649,30 грн.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
25.01.2010 р. між ТОВ „І-ГРА” (Власник) та Компанією „Медфарком” (Агент) укладено договір № 01/10 (Договір), предметом якого є надання послуг з розміщення товарів Власника на митно-ліцензійному складі (митний склад) Агента. Склад знаходиться за адресою: Україна, Одеська обл., Біляївський район, територія Усатівської селищної ради, 462 км+900 м автошляху Київ-Одеса (п.2.1 Договору). Загальна сума, що сплачується Власником Агенту, визначається та сплачується згідно п.5.3 Договору (п.3.1 Договору). Агент здійснює прийом та видачу товарів на своєму складі за актом прийому-передачі товарів, який підписується уповноваженим завідувачем складу та представником Власника. Агент зобов'язується на умовах, встановлених Договором, за винагороду приймати та зберігати передані йому Власником товари і повертати їх у збереженості на підставі заявок Власника, а також надавати необхідні складські послуги (навантажувально-розвантажувальні роботи тощо), перелічені у погодженому сторонами додатку № 1 (п.4.1 Договору). Власник щомісячно, на протязі 7 днів з моменту отримання звіту про надані послуги, акта наданих послуг, підписаного сторонами, та податкової накладної за минулий місяць, сплачує послуги Агента в розмірі, на підставі тарифів, вказаних в додатку № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору... (п.5.3 Договору). Договір вступає в дію після підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р. (п.13.1 Договору).
В додатку № 1 до Договору сторони погодили тарифи.
Договір та додаток № 1 до нього підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками контрагентів.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2010 р. Агентом та Власником підписано та скріплено печатками акт здачі-прийому виконаної роботи № 1/02/і до Договору на суму 649,30 грн.
У подальшому Власником виставлено Агенту рахунки: від 26.02.2010 р. № 1/02/і на оплату послуг зберігання продукції на складі у лютому 2010 р. на суму 649,30 грн. з ПДВ; від 23.03.2010 р. № 0018-03 на оплату послуг зберігання продукції на складі у березні 2010 р. на суму 1209,24 грн. з ПДВ.
Несплата вказаних рахунків, а також відмова Власника підписати акт здачі-прийому виконаних робіт, на підставі якого виставлено рахунок від 23.03.2010 р. № 0018-03, спричинили звернення Компанією „Медфарком” до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про визнання факту виконання нею своїх обов'язків за Договором та стягнення з ТОВ „І-ГРА” 1858,54 грн. боргу.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобов'язання на підставі угоди з надання послуг, можливість укладання яких прямо закріплена в гл.63 ЦК України.
На виконання умов Договору Агентом надано послуги належної якості на загальну суму 649,30 грн., що підтверджується вантажними митними деклараціями та актом здачі-прийому виконаної роботи від 26.02.2010 р. № 1/02/і.
В свою чергу ТОВ „І-ГРА” в порушення приписів ст.ст.525,526,610, 629,901,903 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не виконано договірні зобов'язання та не сплачено 649,30 грн. вартості наданих йому послуг у лютому 2010 р., не дивлячись на те, що строк проведення оплати закінчився згідно п.5.3 Договору після спливу 7 днів з моменту отримання звіту про надані послуги, акта наданих послуг, підписаного сторонами та податкової накладної.
Таким чином, з урахуванням визнання відповідачем заборгованості позовні вимоги про стягнення 649,30 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення 1209,24 грн. вартості робіт, здійснених за посиланням позивача у березні 2010 р., то в цій частині суд відмовляє, т.я. відсутній акт здачі-прийому послуг, підписання сторонами якого відповідно до п.5.3 Договору є обов'язковою умовою для проведення оплати, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язань ТОВ „І-ГРА” з перерахування 1209,24 грн. не настав.
При цьому суд зазначає, що Компанія „Медфарком” для отримання вартості робіт за березень 2010 р. має звернутись до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання ТОВ „І-ГРА” підписати акт здачі-прийому робіт на суму 1209,24 грн., довівши фактичне виконання умов Договору у названому розмірі.
Також слід відмовити Компанії „Медфарком” у позові про визнання факту виконання нею своїх обов'язків за Договором з урахуванням такого.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст.20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
З огляду на положення зазначених норм, особа, подаючи позов, повинна обирати спосіб захисту порушеного права визначений в ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України або інший, який закріплений в законі чи договорі.
Встановлення факту не може бути окремим предметом позову в господарському суді, оскільки не призводить до поновлення порушеного права, не кореспондується зі способами його захисту.
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „І-ГРА” (65069, м. Одеса, проспект Добровольського, 98-Б; код 32404904) на користь Компанії „Медфарком” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 53; код 19197784) 649/шістсот сорок дев'ять/грн. 30 коп. заборгованості за надані послуги, 35/тридцять п'ять/грн. 63 коп. державного мита та 41/сорок одна/грн. 22 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 28.07.2011 р.
Суддя Лічман Л.В.