"18" липня 2011 р.Справа № 26/17-1546-2011
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Черновій О.В.
за участю представників сторін :
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 22.03.2011р.;
Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 16.05.2011р. №30;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом : Державного підприємства „Одеська залізниця”;
до відповідача: Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»;
про стягнення 46045,25 грн., -
Державне підприємство „Одеська залізниця” ( далі - Залізниця) звернулось із позовом до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» ( далі - ПАТ „Синтез Ойл” ) про стягнення 46045,25 грн. -боргу за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах посилаючись на наступне.
В листопаді 2010р. ПАТ „Синтез Ойл»не виконувалась середньодобова планова норма вивантаження 400 вагонів. З поданих під вивантаження 11544 вагонів , з вини відповідача не було вивантажено 4752 вагона. Зазначені обставини, підтверджуються довідкою про виконання ПАТ «Синтез Ойл»середньодобової норми вивантаження за листопад 2010 року.
Щодобове невиконання відповідачем норми вивантаження призвело до того, що не вивантажені ПАТ «Синтез Ойл»вагони за період з 11.11.2010р. по 16.11.2010р. на станції Одеса-Пересип затримано 404 вагона, які простоювали на коліях станції.
Як зазначає позивач у позові, станом на 16.11.2010р. технічну спроможність ст. Одеса-Пересип щодо накопичення вагонів з вантажем ПАТ «Ситез Ойл»було вичерпано.
Позивач у позові зазначає, що відповідно до п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999, через неможливість накопичування вагонів на ст. Одеса-Пересип, які надходили на адресу ПАТ «Синтез Ойл», Одеська залізниця була змушена видати накази про затримку вагонів, з вини вантажовласника. На підходах до станції призначення з вантажем (що перевозились у складі 6 потягів) на ст.Колосівка ст. Роздільна-Сортувальна, ст. Одеса-Східна, які були підписані заступником начальника Одеської залізниці - виконуючим обов'язки начальника служби перевезень Лазурко Є.М.
Станції затримки ст. Колосівка, ст. Роздільна-Сортувальна, ст. Одеса-Східна, одразу після одержання вищезазначених наказів на затримку вагонів, за допомогою телеграм, повідомляли станцію призначення - Одеса-Пересип про затримку вагонів, у яких зафіксовано час початку затримки вагонів на зазначених станціях.
Пунктом 10 Правил користування вагонами та контейнерами затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, передбачено що облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Облік затриманих вагонів здійснювався ст. Колосівка, ст. Роздільна-Сортувальна, ст. Одеса-Східна. Так станціями були складені відповідні акти про затримку вагонів. У зазначених актах зафіксовано час початку та закінчення затримки вагонів на зазначених станціях.
Відповідно до абз. 4 п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання: телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником.
Після одержання телеграм від станцій ст. Колосівка, ст. Роздільна-Сортувальна, ст. Одеса-Східна, станція Одеса-Пересип негайно повідомила Відповідача про затримку вагонів передав операторам дільниці ПАТ «Синтез Ойл»повідомлення під розпис.
Відповідно до абз. 5 п. 14. Договору № 6033 укладеного між Одеською залізницею та відповідачем 01.12.2007 р. (строк дії подовжено додатковою угодою від 27.08.2008 та 10.01.2011), за користування вагонами і контейнерами ПАТ «Синтез Ойл»сплачує Одеській залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами та контейнерами.
Згідно ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, плата за користування вагонами вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Відповідно до п. З Правил користування вагонами та контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за «Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)»форми ГУ-46, яка складається на підставі «Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)»форми ГУ-45, «Актів про затримку вагонів»форми ГУ-23а, «Актів загальної форми»ГУ-23.
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 та п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Пунктами 1, 3 Розділом V «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць», Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.09 № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.09 за № 340/16356 (далі - Тарифне керівництво № 1), передбачено, що при визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, а час 30 хвилин та більше враховується як повна година. Ставки плати за користування вагонами парку залізниць України залежно від часу користуванні наведені у таблиці 1 Тарифного керівництва № 1.
Плата за користування власними та орендованими вагонами нараховується відповідно до ч. 2 ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457, п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 165/3458, п. 5 Тарифного керівництв № 1, якщо вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується у розмірі 50 відсотків ставок зазначених у таблиці 1 Тарифного керівництва №1.
Як зазначає позивач у позові, плата за користування вагонами і контейнерами інших держав нараховується за ставками затвердженими рішенням 49 засідання Ради залізничного транспорту держав-учасниць СНД від 21.11.08 та введені в дію на залізницях України телеграфною вказівкою Укрзалізниці № 000372/ЦМ від 24.12.08, (копія вказівки у матеріалах справи). Таким чином, загальна сума плати за користування вагонами та контейнерами складає 8385,25 грн. (без ПДВ).
Плата за зберігання вантажів у вагонах незалежно від належності вагонів нараховується на підставі ст. 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 та п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: при затримці - з моменту затримки.
Як зазначає позивач у позові, розділом ІІІ «Зборів за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів»глави 2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування»Тарифного керівництва № 1, затверджені ставки зборів за зберігання вантажу у вагонах. Таким чином сума плати за зберігання вантажів у вагонах складає 37660 грн. (без ПДВ).
На підставі вище зазначених нормативно-правових актів були складені відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки відповідно до яких загальна плата за користування вагонами та за зберігання вантажу у вагонах складає 46045,25 грн.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 46045,25 грн., (без ПДВ) за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах.
Відповідач проти вимог позивача заперечує з підстав зазначених у відзиві на позов та у доповненнях до відзиву на позов.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2011р. продовжено строк вирішення спору по справі № 26/17-1546-2011 на 15 днів до 04 липня 2011 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2011р. продовжено строк вирішення спору по справі № 26/17-1546-2011 на 15 днів до 19 липня 2011 р.
Вислухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Тобто тягар доведення лежить на кожній стороні.
Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як випливає з матеріалів справи, приведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним доказами -телеграмами про затримку вагонів, наказами №№ 43, 40, 41, 44, 45,42, про затримання вагонів поїздів №№ 2719, 3013, 3001, 2735, 2003, 3505 у зв'язку з неприйняттям їх вантажовласником Синтез -Ойл, актами про затримку вказаних поїздів, повідомленнями про затримку вагонів, накопичувальними картками, актами загальної форми, відомостями про нарахування плати за користування вагонами.
Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на вищеприведені норми Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів, Правил користування вагонами і контейнерами, Тарифним керівництвом та іншими нормативними актами, на думку суду є правильним, оскільки саме цими нормами регулюється питання плати за зберігання вантажів у вагонах та користування вагонами .
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов та у доповненнях до відзиву, зокрема, що він не був повідомлений належним чином про факт затримки вагонів з вини підприємства, що не повідомлений про надходження на його адресу вантажу, та що відмова підприємства від прийняття вагонів нічим не підтверджується, судом до уваги не приймаються оскільки вони суперечать наявним у справі вищевказаним телеграмам, актам та повідомленнями про затримку вагонів.
Аналізуючи викладене ст. 43 ГПК України, суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивача наданими ним доказами, які не викликають у суду сумніву. Тому позов підлягає задоволенню у повному обсягу.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене і, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Державного підприємства „Одеська залізниця” -задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл»(68000,Одеська область, м.Іллічівськ, вул. Леніна, буд.33, ідентифікаційний код 14343703, р/р 26007060033609, філія Південного головного регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 328704) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська №19, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Одеській філії АК «Експресс-Банк», МФО 328801) борг за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах в сумі 46045 (сорок шість тисяч сорок п'ять) грн. 25 коп., державного мита в розмірі 460 (чотириста шістдесят) грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 22.07.2011 р.