ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/7222.06.11
За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна”
до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА”
про стягнення 35 000, 00 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Парапан Л.П.
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”страхового відшкодування сплаченого страхувальнику у розмірі 35 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору страхування наземного транспорту СБ 2053527 від 18.02.2008 р. укладеного між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Український страховий альянс”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна“та ОСОБА_1, внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля HONDA CIVIC, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 а тому відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу “Фольксваген”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Відкритому акціонерному товаристві “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА”, а також з огляду на те, що водія “Фольксваген”визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.03.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання учасниками провадження у справі вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 22.06.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
18.02.2008 р. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Український страховий альянс”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна“ та ОСОБА_1 (далі -страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № СБ 2053527, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом -автомобілем HONDA CIVIC , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено судом, 10.07.2008 р. у місті Києві на вул. Шевченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під управлінням останнього та автомобіля HONDA CIVIC, державний реєстраційний № НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1.
При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Закритому акціонерному товаристві “Страхова компанія “Український страховий альянс”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна“ автомобіль HONDA CIVIC, державний номерний знак НОМЕР_1.
У відповідності до постанови Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення, що сталось 10.07.2008 р. у місті Києві на вул. Шевченка за участю автомобілів «Фольксваген», державний реєстраційний № НОМЕР_2 та HONDA CIVIC, державний реєстраційний № НОМЕР_1.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування»страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA CIVIC, державний реєстраційний № НОМЕР_1, становила 37 498, 00 грн., про що свідчить страховий акт № 7318/08/05/11 від 15.08.2008 р., розрахунок страхового відшкодування від 01.08.2008 р., висновок спеціаліста № 617 від 30.07.2008 р. рахунок виконавця ремонтних робіт № 4547 від 15.07.2008 р. -Спільного підприємства Закрите акціонерне товариство «Дніпро Мотор Інвест».
Відповідно до платіжного доручення № 7461 від 19.08.2008 р. Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Український страховий альянс”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна“ було перераховано на рахунок ОСОБА_1 37 498, 00 грн., у якості страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна” зазначає, що у зв'язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля HONDA CIVIC, державний реєстраційний № НОМЕР_1, позивач відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Фольксваген», державний реєстраційний № НОМЕР_2, застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», а також з огляду на те, що водія «Фольксваген»визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Як встановлено судом, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6851955 від 14.08.2007 р. Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»застраховано цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген», державний реєстраційний № НОМЕР_2 (договір ІІІ типу відповідно до ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв'язку з настанням страхового випадку -пошкодженням ОСОБА_2 автомобіля HONDA CIVIC, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, у відповідача виник обов'язок відшкодувати ОСОБА_1 витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість відновлювального ремонту автомобіля HONDA CIVIC, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 37 498, 00 грн. сплачено Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АХА Україна на підставі полісу добровільного страхування наземних транспортних засобів № СБ 2053527 від 18.02.2008 р., що підтверджується платіжним дорученням № 7461 від 18.08.2008 р.
У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля HONDA CIVIC, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку -до ОСОБА_2.
При цьому, зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля Фольксваген, державний реєстраційний № НОМЕР_2 застрахована у Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА”, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів відшкодування збитків, заподіяних внаслідок експлуатації автомобіля Фольксваген, державний реєстраційний № НОМЕР_2 не надав.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна”задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 31235110) збитки в порядку регресу у розмірі 35 000, 00 (тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) грн., 350, 00 (триста п'ятдесят грн. 00 коп.) грн. -державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Пригунова А.Б.
Повне рішення складено 29.06.2011 р.