ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/11521.06.11
За позовом: Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України (позивач 1);
Національного університету оборони України (позивач 2);
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»;
про: стягнення 1 179 093,67 грн.;
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від прокуратури: Шекшеєва В.С., прокурор відділу, довіреність б/н від 10.02.2011 р.;
Від позивача 1: ОСОБА_1, представник, довіреність №220/670/д
від 30.12.2010 р.;
Від позивача 2: ОСОБА_1, представник, довіреність №182/385 від 27.01.2011 р.;
Від відповідача: не з'явились;
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. порушено провадження у справі №18/115, справа призначена слуханням на 31.05.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 р. слухання справи було відкладене до 21.06.2011 р.
Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 927 009,08 грн. заборгованості по орендній платі, 50 257,30 грн. заборгованості по комунальним послугам, 16 895,55 грн. компенсації земельного податку, 184 931,74 грн. штрафних санкцій з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У вищезазначеній позовній заяві Заступник військового прокурора Центрального регіону України також просить з метою забезпечення позову накласти арешт на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»у розмірі заявленого позову.
У судовому засіданні представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Імідж», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,-
25.07.2008 р. між Національною академією оборони України, правонаступником якої є позивач 2, та відповідачем укладений договір №23/3/08 оренди нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 30, військове містечко №29, буд. №90, за умовами якого позивач 2 передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно -будівлю контрольно-пропускного пункту загальною площею 380 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 30, військове містечко №29, на двох поверхах будівлі інв. №90, що перебуває на балансі позивача 2 та обліковується в Київському КЕУ, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.12.2007 р., та становить за незалежною оцінкою 2 390 755,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. договору майно передається в оренду для розміщення офісу.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди військового майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди -липень 2008 р. -47 500,00 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2. договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до спеціального фонду Державного бюджету України на спеціальний реєстраційний рахунок позивача 2 в територіальному органі Державного казначейства в Солом'янському районі м. Києва щомісяця, не пізніше 15 числа місяця.
Згідно з п. 5.3. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 5.14. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачеві 2 вартість фактично наданих комунальних послуг та вартість експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна.
Пунктом 5.18. договору визначено, що відповідач зобов'язаний щомісячно компенсувати позивачеві 2 кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яка знаходиться під орендованим майном, а також прилеглої до орендованого майна земельної ділянки площею 0,015 га, на яку орендарю, відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України, надається право користування для досягнення мети оренди.
Відповідач не виконує свої зобов'язання за договором, орендну плату, вартість комунальних послуг та вартість експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна, не сплачує.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 р. у справі №31/232 за позовом Заступника Військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національного університету оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»встановлено порушення зобов'язань за договором оренди з боку відповідача; договір оренди розірваний та з відповідача стягнута заборгованість за період з 01.08.2008 р. по 31.03.2009 р.
Як визначено статтею 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до акту державного виконавця від 21.12.2010 р. орендоване приміщення передане позивачеві 2.
Згідно з п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до спеціального реєстраційного рахунку позивача 2.
Матеріали справи свідчать про те, що за період з 01.04.2009 р. по 21.12.2010 р. відповідач оплату не здійснював та має перед позивачем 2 заборгованість: 927 009,08 грн. по орендній платі, 50 257,30 грн. по сплаті комунальних платежів, 16 895,55 грн. по сплаті земельного податку.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 130 465,00 грн., передбачена п. 3.7. договору.
Враховуючи ту обставину, що позивачем невірно здійснений розрахунок пені, господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача у сумі 73 735,55 грн. Розрахунок пені здійснений судом з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за 6 місяців відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, згідно з частиною 6 якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем також нараховані інфляційні втрати та три проценти річних з простроченої суми у розмірі 13 344,52 грн.
Враховуючи ту обставину, що позивачем невірно здійснений розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми, господарський суд, керуючись статтею 55 ГПК України, визначив розмір зазначених сум, що підлягають стягненню з відповідача, а саме, інфляційних втрат у розмірі 31 478,95 грн. та 11 612,76 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.
Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Клопотання Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, викладеного у позовній заяві, про накладення арешту на рахунок відповідача в межах суми позову не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Вищезазначеною статтею не передбачено забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки сторони, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»(інд. 04070, м. Київ, вул. Спаська, 7/3, код ЄДРПОУ 22957508) на користь Національного університету оборони України (інд. 03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 28, код ЄДРПОУ 07834530) 927 009 (дев'ятсот двадцять сім тисяч дев'ять) грн. 08 коп. заборгованості по орендній платі, 50 257 (п'ятдесят тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 30 коп. заборгованості по комунальним платежам, 16 895 (шістнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 55 коп. заборгованості зі сплати земельного податку, 73 735 (сімдесят три тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 55 коп. пені, 31 478 (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 95 коп. інфляційних втрат та 11 612 (одинадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 76 коп. трьох процентів річних з простроченої суми. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж»(інд. 04070, м. Київ, вул. Спаська, 7/3, код ЄДРПОУ 22957508) в дохід Державного бюджету України 11 109 (одинадцять тисяч сто дев'ять) грн. 42 коп. витрат по сплаті держмита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. Мандриченко
Дата складання рішення 29.06.2011 р.