ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/28020.06.11
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЛІДЕР"
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд"
про: стягнення боргу 25 291 грн. 25 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Позивача:ОСОБА_1, довіреність б/н від 07.12.2010
Відповідача:не з'явились
В судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЛІДЕР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" про стягнення боргу 25 291 грн. 25 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2011 порушено провадження у справі № 61/280, розгляд справи призначено на 22.06.2011.
14.06.2011 через загальний відділ суду позивач подав уточнену позовну заяву, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача: 24 088 грн. 65 коп. основного боргу, 878 грн. 97 коп. пені, 170 грн. 17 коп. три відсотки річних, 717 грн. 85 коп. збитків від інфляції.
Представник позивача в судове засідання 22.06.2011 з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень.
Відповідач в судове засідання 22.06.2011 не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак відповідач своїм правом не скористався.
У судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №R80800 від 01.01.2011р. (надалі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар у строки, обумовлені даним Договором згідно замовлення покупця, що є невід'ємною частиною Договору, а покупець прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до даного Договору «Додаткові умови», що є невід'ємною частиною Договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач на виконання умов вищевказаного Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 24 088 грн. 65 коп., а саме за видатковими накладними:
№ПР-6518 від 24.01.2011 на суму 719 грн. 23 коп.;
№ПР-6517 від 24.01.2011 на суму 1 268 грн. 95 коп.;
№ПР-6519 від 24.01.2011 на суму 1 188 грн. 34 коп.;
№ПР-6520 від 24.01.2011 на суму 3 197 грн. 42 коп.;
№ПР-6545 від 26.01.2011 на суму 3 166 грн. 99 коп.;
№ПР-7316 від 17.03.2011 на суму 3 849 грн. 02 коп.;
№ПР-7426 від 25.03.2011 на суму 2 478 грн. 19 коп.;
№ПР-7536 від 06.04.2011 на суму 1 986 грн. 28 коп.;
№ПР-7807 від 28.04.2011 на суму 4 555 грн. 43 коп.;
№ПР-7820 від 29.04.2011 на суму 1 678 грн. 80 коп.
Згідно п.7.2 Договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у строк, встановлений сторонами в пункті 5 додатку №4 до даного Договору «Додаткові умови».
Відповідно до пункту 5 додатку №4 до Договору «Додаткові умови», покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 24 088 грн. 65 коп.
Позивач направляв відповідачу претензію №12-04/11/02 від 12.04.2011 щодо сплати заборгованості за Договором, яка отримана відповідачем 18.04.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень.
Однак, матеріали справи не містять відповіді відповідача на претензію позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не здійснив.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 24 088 грн. 65 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні збитки від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з уточненим розрахунком позивача вимоги позивача про стягнення з відповідача 170 грн. 17 коп. три відсотки річних, 717 грн. 85 коп. збитків від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).
Відповідно до п. 8.9 Договору, у випадку прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення платежу.
Згідно уточненого позивачем розрахунку, розмір пені становить 878 грн. 97 коп. пені та підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.154А; код 35250305) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЛІДЕР" (02232, м. Київ, вул. Бальзака, буд.54-А, кв.155-156; код 34635718) 24 088 (двадцять чотири тисячі вісімдесят вісім) грн. 65 коп. основного боргу, 878 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 97 коп. пені, 170 (сто сімдесят) грн. 17 коп. три відсотки річних, 717 (сімсот сімнадцять) грн. 85 коп. збитків від інфляції, 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 56 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяА.М. Івченко
Дата підписання рішення: 27.06.2011