Рішення від 24.06.2011 по справі 61/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/25324.06.11

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр"

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра - Фарм"

про: стягнення заборгованості 27 256 грн. 45 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники

Позивача:ОСОБА_1, довіреність №67 від 06.06.2011

Відповідача:не з'явились

В судовому засіданні 24.96.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра - Фарм" про стягнення заборгованості 27 256 грн. 45 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2011 порушено провадження у справі № 61/253, розгляд справи призначено на 08.06.2011.

01.06.2011 через загальний відділ суду позивач подав пояснення з уточненими розрахунками позовних вимог, згідно яких позивач просив суд стягнути з відповідача: 16 576 грн. 31 коп. основного боргу, 8 702 грн. 56 коп. пені, 1 430 грн. 56 коп. відсотки річних, 547 грн. 02 коп. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 розгляд справи було відкладено на 24.06.2011 у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 24.06.2011 з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 24.06.2011 не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 24.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №147 від 15.12.2009р. (надалі -Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.4 Договору покупець сплачує вартість партії товару на протязі 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання товару 100% вартості товару.

Позивач на виконання умов вищевказаного Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 29 165 грн. 65 коп., однак відповідач оплатив поставлений позивачем товар частково в сумі 12 589 грн. 34 коп., а саме:

Сума (грн.), яка підлягає сплаті (підстава та вид платежу:(накладна № __ від ___)Сума (грн.), яка надійшла від відповідача

3410,15 (накладна МЛЦФ 15397 від 21/12/09)1102,26 (платіжне доручення № 1301 від 05/01/10)

267,78 (накладна МЛЦФ 15398 від 21/12/09)

1279,60 (накладна МЛЦФ 15779 від 28/12/09)

1031,75 (накладна МЛЦФ00412 від 12/01/10)1380,61 (платіжне доручення № 76 від 08/02/10)

689,13 (накладна МЛЦФ00585 від 14.01.10)

157,98 (накладна МЛЦФ00587 від 14/01/10)

267,58 (накладна МЛЦФ01281 від 27/01/10)

68,58 (накладна МЛЦФО1282 від 27/01/10)

2871,80 (накладна МЛЦФ03285 від 04/03/10)1547,38 (платіжне доручення № 312 від 06/04/10)

131,70 (накладна МЛЦФ03286 від 04/03/10)

1020,00 (накладна МЛЦФОЗ 746 від 12/03/10)

858,44 (накладна МЛЦФ03748 від 12/03/10)

199,20 (накладна МЛЦФОЗ 749 від 12/03/10)

-899,56 (накладна на повернення товару МЛЦФ00847 від 16/03/10)

747,00 (накладна МЛЦФ04077 від 17/03/10)1410,15 (платіжне доручення № 397 від 29/04/10)

2864,09 (накладна МЛЦФ06520 від 26/04/10)

696,42 (накладна МЛЦФ06521 від 26/04/10)1000,00 (платіжне доручення № 467 від 31/05/10)

1710,20 (накладна МЛЦФ09254 від 18/06/10)500,00 (платіжне доручення № 537 від 21/06/10)

32,40 (накладна МЛЦФ09255 від 18/06/10)500,00 (платіжне доручення № 542 від 22/06/10)

-418,08 (накладна на повернення товару МЛЦФО1997 від 23/06/10)494,14 (платіжне доручення № 581 від 08/07/10)

330,42 (накладна МЛЦФ9554 від 23/06/10)

3028,77 (накладна МЛЦФ13083 від 01/09/10)330,42 (платіжне доручення № 714 від 21/08/10)

1260,30 (накладна МЛЦФ13085 від 01/09/10)531,75 (платіжне доручення № 778 від 07/09/10)

357,13 (накладна МЛЦФ 13086 від 01/09/10)500,00 (платіжне доручення № 8261 від 17/09/10)

241,15 (накладна МЛЦФ 1483 5 від 28/09/10)689,13 (платіжне доручення № 974 від 28/10/10)

239,88 (накладна МЛЦФ 14836 від 28/09/10)2003,50 (платіжне доручення № 985 від 15/11/10)

3182,07 (накладна МЛЦФ 17906 від 11/11/10)

461,40 (накладна МЛЦФ 17908 від 11/11/10)

312,00 (накладна МЛЦФ 1803 9 від . 11/11/10)

-395,87 (накладна на повернення товару МЛЦФОЗ 116 від 11/11/10)

2227,38 (накладна МЛЦФ20525 від 20/12/10)600,00 (платіжне доручення № 63 від 31/01/11)

934,86 (накладна МЛЦФ20526 від 20/12/10)

Всього 29165,65Всього 12 589,34

Відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 16 576 грн. 31 коп. (29 165 грн. 65 коп.-12 589 грн. 34 коп.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 16 576 грн. 31 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні збитки від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.4 Договору, за порушення строку оплати товарів Покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 430 грн. 56 коп. відсотки річних, 547 грн. 02 коп. збитків від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законом відповідальності.

Відповідно до п. 5.5 Договору, якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців, також покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При цьому нарахування пені за цим пунктом Договору починається від самого першого дня прострочення покупця перед постачальником.

Згідно розрахунку позивача, розмір пені становить 8 702 грн. 56 коп. та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра - Фарм" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд.19, корп.6; код 24592407) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Центр" (03050, м. Київ, вул. Борщагівська, буд.128; код 32103858) 16 576 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 31 коп. - основного боргу, 8 702 (вісім тисяч сімсот дві) грн. 56 коп. - пені, 1 430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 56 коп. - відсотки річних, 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 02 коп. - збитків від інфляції, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 57 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 27.06.2011

Попередній документ
17301135
Наступний документ
17301138
Інформація про рішення:
№ рішення: 17301136
№ справи: 61/253
Дата рішення: 24.06.2011
Дата публікації: 03.08.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: