ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/28922.06.11
За позовом:Приватного підприємства «Зевс»
до:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про: стягнення боргу 3 969 грн. 00 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Позивача:ОСОБА_2 -дов. № б/н від 23.11.2010;
Відповідача:не з'явились
В судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Зевс»до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу 3 969 грн. 00 коп. (3 607 грн. 56 коп. -основного боргу, штраф у розмірі 361 грн. 00 коп.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011 порушено провадження у справі № 61/289, розгляд справи призначено на 22.06.2011.
Представник позивача в судове засідання 22.06.2011 з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 22.06.2011 не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -
21.11.2008 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено договір поставки напоїв № К-1791 (надалі - Договір).
Згідно пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця напої (Товар) партіями згідно замовлень останнього, а Покупець зобов'язався прийняти цей Товар та сплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору строк оплати за отриманий товар шляхом відстрочки платежу на 14 календарних днів з дня отримання товару Покупцем.
На виконання умов Договору, відповідачу був поставлений товар відповідно до накладних: № 13КК018042 від 03.07.2010 на суму 6 360 грн. 24 коп., № 13КК021435 від 12.08.2010 на суму 3 962 грн. 82 коп., № 13КК021777 від 17.08.2010 на суму 2 997 грн. 78 коп. всього на суму 13 320 грн. 84 коп.
Поставлений товар прийнятий відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вказаних накладних та скріплений печаткою.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за отриманий на підставі вказаних накладних товар розрахувався з позивачем частково в розмірі 9 713 грн. 28 коп.
Так, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 3 607 грн. 56 коп. (13 320 грн. 84 коп. - 9 713 грн. 28 коп.).
Отже, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість щодо оплати вартості поставленого товару в сумі 3 607 грн. 56 коп.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач, як у встановлений Договору строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо оплату вартості поставленого товару в сумі 3 607 грн. 56 коп. не виконав.
Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 607 грн. 56 коп. боргу є законною та обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 7.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар більш ніж 30 календарних днів, Покупець зобов'язаний додатково до суми боргу сплатити Постачальнику штраф в розмірі 10% суми боргу.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 361 грн. 00 коп. штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача, що відповідає закону.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обгрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (01061, АДРЕСА_1; інд. номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Зевс»(83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1-А; код 31578034) 3 607 (три тисячі шістсот сім) грн. 56 коп. - основного боргу, 361 (триста шістдесят одна) грн. 00 коп. -штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяА.М. Івченко
Дата підписання рішення: 27.06.2011