Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "26" липня 2011 р.Справа № 6/5007/65/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - довіреність за вих. №44 від 11.02.11р.;
від відповідача ОСОБА_2 - довіреність за вих. №1 від 04.01.11р.;
від прокурора: Кімак Л.С. - прокурор відділу представництв облпрокуратури
(посвідчення №30).
Розглянув справу за позовом Прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (смт.Озерне Житомирський район)
до Концерну "Військторгсервіс" в особі Житомирської філії (м. Житомир)
про стягнення 22015,43 грн.
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22015,43грн. за неналежне виконання договорів №13 від 01.01.2010р. та №11 від 01.01.2011р. на постачання теплової енергії, з яких: 20573,38грн. - основний борг, 698,64грн. - пеня, 135,22грн. - 3% річних, 608,19грн. - інфляційні. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, надав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 22015,43грн. в зв'язку зі сплатою.
Представник позивача в засіданні суду позов підтримав, надав докази сплати суми основного боргу.
В засіданні суду представник відповідача надав належним чином завірені копії платіжного доручення №659 від 10.05.2011р. та квитанцій до прибуткових касових ордерів: №9 від 30.05.2011р., №11 від 31.05.2011р., №12 від 02.06.2011р. та №13 від 03.06.2011р. Заявив клопотання про зменшення суми пені. В частині стягнення інфляційних та річних просить відмовити.
Заслухавши прокурора та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010р. та 01.01.2011р. між Комунальним підприємством "Озерне" (Позивач) та Житомирською філією Концерну "Військторгсервіс" (Відповідач) були укладені договори №13 та №11 на постачання теплової енергії, відповідно до умов яких постачальник (позивач) зобов'язувався своєчасно відпускати споживачу (відповідач) теплову енергію протягом опалювального сезону, а останній - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.
Всі розрахунки по зазначених вище договорах проводяться споживачем через банківські установи до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим по платіжних документах, які виписуються постачальником (п.7 вищезазначених договорів).
На виконання умов вищезазначених договорів позивач протягом періоду з жовтня 2010р. по травень 2011р. надав відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання, на оплату яких виставив рахунки (а.с.9-16).
Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20573,38грн.
Як вбачається з наданого представником відповідача платіжного доручення №659 від 10.05.2011р., сума основного боргу в розмірі 10000,00грн. сплачена до пред'явлення позову (позов пред'явлено 27.05.2011), а залишок боргу в сумі 10573,38грн. сплачено відповідачем під час розгляду справи в суді, про що свідчать квитанції до прибуткових касових ордерів №9 від 30.05.2011р., №11 від 31.05.2011р., №12 від 02.06.2011р. та №13 від 03.06.2011р., і не заперечується представником позивача.
Оскільки відповідач несвоєчасно оплатив вартість послуг з постачання теплової енергії, то позивач при зверненні з позовом до суду просить суд стягнути з відповідача на свою користь 698,64грн. - пені,135,22грн. - 3% річних та 608,19грн. - інфляційних.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно із вимогами підпункту 5 пункту 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 3 розділу "Відповідальність сторін" договорів від 01.01.2010р. та від 01.01.2011р. сторони погодили, що в разі несплати, або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у зазначені строки, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції і трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, суму основного боргу сплатив повністю.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.
Проте, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).
Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідач являється державною установою, яка фінансується з бюджету, повністю сплатив основний борг, і збитків позивачеві не спричинено, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 10,00грн., тобто зменшує розмір пені на 688,64грн.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 10,00грн. - пені, 135,22грн. - 3% річних та 608,19грн. - інфляційних. Припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10573,38грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. В частині стягнення основного боргу в сумі 10000,00грн. суд відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,п.1-1 ст.80,82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" в особі Житомирської філії (10004, м.Житомир, пр.Миру, 22, код 35212338)
- на користь Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (12443, Житомирська область, Житомирський район, смт.Озерне, вул.Авіаційна, 57, код 35185011) - 10,00грн. - пені, 135,22грн. - 3% річних, 608,19грн. - інфляційних.
3. Стягнути із Концерну "Військторгсервіс" в особі Житомирської філії концерну "Військторгсервіс" (10014, м. Житомир, проспект Миру, 22, код ЄДРПОУ 35212338)
- у дохід Державного бюджету України на р/р 31118095700002 УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22090200 - 102,00грн. державного мита;
- у дохід Державного бюджету України на р/р 31217264700002 УДК у м. Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код класифікації доходу 22050003 - 28,32грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 10573,38грн. боргу.
5. Зменшити розмір пені на 688,64грн.
6. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Повне рішення складено 29 липня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам
4,5 - прокурору