21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
28 липня 2011 р.
Справа 5/51/2011/5003
за позовом:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
до:Державного підприємства "Тульчинський завод по виробництву м"ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод" (а/с № 17, м. Тульчин, 23600)
про стягнення 347 935,98 грн. заборгованості згідно договору № 14-Б-10-673 від 01.04.2010р.
Головуючий суддя Бенівський В.І.
Cекретар судового засідання Кондратенко Т.І.
Представники
позивача : ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" - ОСОБА_1, довіреність № 77/11-Д від 17.02.11 р.
відповідача : ДП "Тульчинський завод по виробництву м"ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод" - ОСОБА_2, довіреність № 494 від 27.07.11 р.
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Державного підприємства "Тульчинський завод по виробництву м"ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод" про стягнення 347 935,98 грн. заборгованості згідно договору № 14-Б-10-673 від 01.04.2010р.
Ухвалою суду від 03.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5/51/2011/5003 за вказаним позовом.
В позовній заяві в підтвердження заявлених вимог ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" посилається на таке.
01 квітня 2010 року між Тульчинським управлінням газового господарства, яке є філією Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз" та Державним підприємством „Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна „Ветсанзавод" було укладено договір № 14-Б-10-673.
Відповідно до умов Договору Позивач, на замовлення Відповідача, зобов'язався поставити Відповідачу природний газ, а Відповідач взяв на себе обов'язок оплатити вартість газу, послуг по постачанню, транспортуванню, зберіганню та цільову надбавку у порядку та в розмірах, передбачених Договором.
Свої зобов'язання Позивач виконав, що підтверджується відповідними двосторонніми актами подачі-приймання та реалізації природного газу з квітня по грудень 2010 року.
Зокрема Відповідачем було прийнято газ в об'ємі: за квітень - 73 140 м. куб.; травень - 43 429 м. куб.; червень - 49 230 м. куб.; липень - 49 452 м. куб.; серпень - 38 805 м. куб.; вересень - 47 021 м. куб.; жовтень - 47 686 м. куб.; листопад - 45 696 м. куб.; грудень - 56 696 м. куб.
Всього Відповідачем, в період з квітня по грудень 2010 року, було прийнято газ в об'ємі 451 155 м. куб.
Відповідно до пункту 5.1. розділу 5 Договору Споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює згідно виставленого рахунку попередню оплату шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості послуг з газопостачання.
Згідно Договору та Актів подачі-приймання та реалізації природного газу вартість поставки газу, що була здійснена Позивачем з квітня по грудень 2010 року становить 1 279 075,85 грн. Оплата за фактично отриманий газ була здійснена Відповідачем частково в сумі 969 964,97 грн.
Таким чином сума боргу за поставлений природний газ у 2010 році (квітень- грудень) склала 309 110,85 грн.
1 279 075,85 (грн.) - 969 964,97 (грн.) = 309 110,85 грн.
13 квітня 2011 року на адресу Відповідача була надіслана претензія № 04/1-10-881, в якій пропонувалось сплатити заборгованість відповідно до Договору до 03.05.2011 року. Однак відповіді, за результатами розгляду претензії, Позивачем гак отримано і не було.
Разом з тим, відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Договору: В разі несплати або несвоєчасної оплати послуг з газопостачання, зазначених у пункті 4.1. Договору у строки, зазначені у пункті 5.1. Договору, Споживач сплачує на користь постачальник, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річннх за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суши, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Інфляційні витрати за прострочення заборгованості в період з квітня по грудень 2010 року складають 31 838,38 грн.
Три відсотки річних з простроченої суми боргу в період з квітня по грудень 2010 року складають 6 986,75 грн.
309 1 10,85 грн. х 3%:365 дн. х 275 дн = 6 986,75 грн.
Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем, на день подання позовної заяви, становить 347 935,98 грн.
309 110, 85 грн. + 31 838,38 грн. (інд. інфл.) + 6 986,75 грн. (3% річних)=347 935,98 грн.
Тому позивач просить стягнути з ДП "Тульчинський завод по виробництву м"ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод" 309 110,85 грн. основного боргу, 31 838,38 грн. інфляційних втрат та 6 986,75 грн. трьох відсотків річних.
У відзиві № 376 від 16.06.2011 р. на позовну заяву ДП „Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна „Ветсанзавод" зазначає наступне.
ДП Тульчинський «Ветсанзавод» повідомляє про те, що з ПАТ «Вінницягаз» Тульчинське УГГ заключено договір № ТУ Б-11-673 про закупівлю природного газу та послуг з транспортування за державні кошти на 2011 рік.
Підприємство отримує дотацію з держбюджету по бюджетній програмі (запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин).
На 2011 рік згідно кошторису та плану асигнувань заводу виділено 1331,7 тис. грн., з яких 60,0 тис. грн. на заробітну плату та 1271,7 тис. гри. на оплату природного газу. Фінансування розпочалося з 06 червня 2011р. Перше поступлення склало 174.0 тис.грн., які були проплочені ВАТ «Вінницягаз» в погашення боргу за газ природний.
Заборгованість за газ природний на підприємстві склалась за рахунок відсутності фінансування з держбюджету з січня по травень 2011р.
В зв'язку з відкриттям фінансування та поступлення перших коштів, підприємство надіслало листа ПАТ «Вінницягаз» в. о. голові правління Марчаку 1.1, вих.. № 331 від 02.06.11р.
Завод збирає та утилізує трупи загинувших тварин, боєнські та інші відходи тваринного походження з населених пунктів області, цим забезпечує ветеринарно- санітарну та екологічну безпеку області. Являється планово-збитковим, дотується з держбюджету.
Тому авідповідач просить врахувати специфіку роботи підприємства, не допустити небезпечної ситуації з накопиченням відходів тваринного походження, що створюють загрозу здоров'ю людей, тварин та довкіллю, дати можливість самостійно підприємству згідно складеного графіку погасити заборгованість перед ПАТ «Вінницягаз» без стягнення коштів черезі господарський суд.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що позовна заява подана обґрунтовано.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про повне задовольнення позовних вимог виходячи з наступного.
01.04.2010 року укладено договір № 14-Б-10-673 між Тульчинським управлінням газового господарства, яке є філією Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Вінницягаз" та Державним підприємством „Тульчинський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна „Ветсанзавод" про поставку та транспортування відповідачу природного газу.
Позивач виконав свої договірні зобов"язання, про що подано двосторонні акти подачі-приймання та реалізації природного газу, підписані та скріплені печаткою відповідача, з квітня по грудень 2010 року. А саме: за квітень - 73 140 м. куб.; травень - 43 429 м. куб.; червень - 49 230 м. куб.; липень - 49 452 м. куб.; серпень - 38 805 м. куб.; вересень - 47 021 м. куб.; жовтень - 47 686 м. куб.; листопад - 45 696 м. куб.; грудень - 56 696 м. куб.
Всього відповідачем, в період з квітня по грудень 2010 року, було прийнято газ в об'ємі 451 155 м. куб.
Згідно Договору та Актів подачі-приймання та реалізації природного газу вартість поставки газу, що була здійснена позивачем з квітня по грудень 2010 року становить 1 279 075,85 грн. Оплата за фактично отриманий газ була здійснена відповідачем частково в сумі 969 964,97 грн.
Таким чином, сума боргу за поставлений природний газ у 2010 році (квітень - грудень) склала 309 110,85 грн.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків по заборгованості в сумі 309 110,85 грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 309 110,85 грн. боргу на підставі ст. ст. 11, 530 ЦК України слід задоволити.
Судом встановлено, що позивачем , крім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача також суму інфляційних втрат, сума якої складає 31 838,38 грн. та три відсотки річних в сумі 6 986,75 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суши, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено , що вони нараховані правильно, а тому вони підлягають стягненню.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Тульчинський завод по виробництву м"ясо-кісткового борошна "Ветсанзавод" (а/с № 17, м. Тульчин, 23600, код ЄДРПОУ 33125338, р/р № 260083115401 у Вінницькій філії АКБ "Енергобанк", МФО 302731) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 2012, код ЄДРПОУ 03338649, п/р 26000000687002 у Центральному відділенні ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355) 309 110,85 грн. основного боргу, 31 838,38 грн. інфляційних втрат, 6 986,75 - 3% річних, 3 479,36 грн. витрат на державне мито, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Копію рішення надіслати позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Бенівський В.І.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 липня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)
3 - відповідачу (а/с № 17, м. Тульчин, 23600)