21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
27 липня 2011 р.
Справа 2/68/2011/5003
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" 21050, м.Вінниця, вул.Першотравнева, 2
до: ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1; АДРЕСА_2
про стягнення грошових коштів в сумі 14 000 грн.
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники
позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_1 - аудитор.
Публічне акціонерне товариство „Вінницяобленерго” звернулось з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 14000 грн. відшкодування майнової шкоди, що складає розмір оплати аудиторських послуг за договором № 04-07/1 від 01.07.04 р.
Позов мотивований тим, що своїм непрофесійним висновком від 30.09.04 р., відповідач ввів в оману позивача, що призвело до виникнення у останнього податкового боргу у розмірі більш як 197 млн. грн. Так, на думку позивача, зазначені послуги аудитора виконані неналежно та є такими що не підлягають оплаті.
Відповідач у своєму відзиві проти позову заперечує, з мотивів викладених у відзиві та просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
За клопотанням позивача, ухвалою суду від 08.06.11р. у справі була призначена судова бухгалтерсько-економічна експертиза, проведення якої було доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
11.07.11р. на адресу суду надійшов висновок № 1620 судово-економічної експертизи у справі виконаний судовим експертом Вінницького відділення КНДІ Сидорчук В.М.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
11.08.1999р. між Державним підприємством „Енергоринок” і ВАТ „АК Вінницяобленерго” був укладений договір на купівлю-продаж електричної енергії для потреб Вінницької області.
Згідно умов укладеного договору, ВАТ „АК Вінницяобленерго” зобов'язане було здійснювати повну оплату купленої електричної енергії протягом розрахункового періоду.
В зв'язку з тривалою нестабільною економічною ситуацією в державі, споживачі електричної енергії не забезпечували в той період 100% оплати спожитої електричної енергії, внаслідок чого у ВАТ „АК Вінницяобленерго” виникла значна заборгованість по оплаті купленої електричної енергії перед ДП „Енергоринок”.
За період 2000-2002 років (станом на 01.01.2003 року) заборгованість ВАТ „АК Вінницяобленерго” перед ДП „Енергоринок” склала 252813322,00 грн. В зв'язку з цим ДП „Енергоринок” звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ВАТ „АК Вінницяобленерго” про стягнення цієї суми заборгованості в примусовому порядку.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.02.2004р. у справі №13/51-04, позов ДП „Енергоринок” був задоволений частково, вирішено стягнути з ВАТ „АК Вінницяобленерго” 252813322,47 грн. заборгованості по оплаті купленої електричної енергії та 17040056,31 грн. пені. Зазначене рішення було залишене в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 13/51-04 від 26.08.2004р.
Відповідно до п.п.12.1.5. п.12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції Закону України від 24.12.2002р. №349-ІV), платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В зв'язку з існуванням даної норми вищезазначеного Закону та прийнятими судовими рішеннями, відповідно до договору про надання аудиторських послуг № 04-07/1 від 01.07.04р., що був укладений між ВАТ „АК Вінницяобленерго” і ФОП ОСОБА_1, позивач звернувся до відповідача для отримання аудиторського висновку щодо необхідності збільшення своїх валових доходів в III кварталі 2004 року на суму заборгованості перед ДП „Енергоринок”, стягнення якої було передбачене рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №13/51-04, що набуло чинності згідно постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 26.08.2004р.
01.10.2004р. відповідачем був наданий аудиторський висновок від 30.09.2004р., в якому зазначалось, що позивачу збільшувати свої валові доходи в III кварталі 2004 року на суму заборгованості перед ДП „Енергоринок”, стягнення якої було передбачене рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №13/51-04, не потрібно з наступних підстав:
а) вищезазначений Закон України набрав чинності з 01.01.2003 року, тому він не може застосовуватися до правовідносин, які виникли або існували до цієї дати, що узгоджується з вимогами статті 58 Конституції України: “Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи”;
б) п.5 Перехідних положень Закону №349-ІV унормовує порядок податкового обліку безнадійної заборгованості продавця і не містить приписів щодо порядку відображення безнадійної заборгованості покупця, яка виникла за придбані товари (роботи, послуги) до 01.01.2003 року;
в) за своїм змістом та з огляду на визначення терміну “безнадійна заборгованість”, який наведений в п.1.25 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, заборгованість, яка виникла між ВАТ „АК Вінницяобленерго” та ДП “Енергоринок” не може бути віднесена до безнадійної, оскільки вона не відповідає будь-якій з ознак, які наведені в зазначеній нормі закону, а саме:
- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;
- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення та фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставив непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Крім того, в висновку зазначалось, що з назви статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” “Безнадійна заборгованість” випливає, що зазначена норма закону регулює податковий облік саме безнадійної заборгованості в розумінні п.1.25 ст.1 Закону. Одночасно: в тексті Закону, зокрема в статті 12, поряд з терміном “безнадійна заборгованість” законодавець вживає термін “сумнівна заборгованість”, однак визначення цього терміну в законі відсутнє.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість” визначено, що сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Таким чином, з огляду на вищевикладене заборгованість, яка виникла у ВАТ „АК Вінницяобленерго” перед ДП „Енергоринок” не може кваліфікуватися безнадійною чи сумнівною, тому збільшення позивачем валового доходу з цих підстав відповідач вважає незаконним.
Також в висновку зазначалось, що така його позиція узгоджується з роз'ясненнями з цього питання наданими Державною податковою адміністрацією України на адресу Міністерства палива та енергетики України у листі від 19.06.2004 року № 6149/5/11-1116.
Зазначене роз'яснення однозначно вказує, що порядок відображення сумнівної заборгованості покупця, визначений п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” застосовується стосовно заборгованості, що виникла після 01.01.2003р.
За таких умов застосовуються норми підпунктів 4.4.2 „г” та 4.4.2 „д”, п.4.4 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами га державними цільовими фондами”, щодо того, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
В зв'язку з цим, на підставі аудиторського висновку відповідача від 30.09.2004р., позивач збільшення своїх валових доходів в III кварталі 2004 року на суму заборгованості перед ДП „Енергоринок”, стягнення якої було передбачене рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №13/51-04, що набуло чинності згідно постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 26.08.2004р., не провів.
За наслідками комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача ДПІ у м. Вінниці, 31.08.2005р. був складений акт за № 531/2310/00130694. На його підставі ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.08.2005р. № 0002232310 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116158210,00 грн., в т.ч.: основний платіж - 61135200,00 грн.; штрафні санкції - 55023010,00 грн. та від 31.08.2005 року № 0002242310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81493236,00 грн., в т.ч.: основний платіж - 40746618,00 грн.; штрафні санкції - 40746618,00 грн.
Позивач не погодившись з проведеними нарахуваннями та застосованими штрафними санкціями, оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку.
Як випливає з акту перевірки, підставою визначення вказаних платежів є порушення позивачем п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”. ДПІ у м. Вінниці визначено, що станом на 01.01.2003 року за даними бухгалтерського обліку ВАТ „АК Вінницяобленерго” рахувалася кредиторська заборгованість перед ДП “Енергоринок” в сумі 252813322,00 грн. За позовом останнього у справі №13/51-04 вказана заборгованість визнана судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій до стягнення. Судовими рішеннями встановлено, що вказана заборгованість виникла між контрагентами в 2000-2002 роках.
Відповідно до п.п.12.1.5. п.12.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Оскільки рішення у справі №13/51-04 набрало законної сили після винесення постанови Житомирського апеляційного господарського суду 26.08.2004 року, тому ДПІ у м. Вінниці проведено збільшення валових доходів позивачу в Ш кварталі 2004 року.
При цьому ДПІ у м. Вінниці на обґрунтування своїх доводів також посилається на п.5 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 24 грудня 2002 року №349-ІV, яким передбачено, що порядок урегулювання безнадійної заборгованості, визначений статтею 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції цього Закону), застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора, після набрання чинності цим Законом. Звідси ДПІ у м. Вінниці зроблений висновок, що позивач повинен був збільшити валові доходи на суму визнаної судом заборгованості та відкоригувати податковий кредит.
Але, з таким висновком ДПІ у м. Вінниці погодитись не можна виходячи з матеріалів справи, що підтверджується також висновком судово-економічної експертизи № 1620 судового експерту Вінницького відділення КНДІ Сидорчук В.М. Суд зазначає, що заборгованість, яка виникла між позивачем та ДП „Енергоринок" станом на 01.01.2003р. в сумі 252813322,00грн. за отриману електроенергію в 2000-2002 роках і визнана судами до стягнення на користь ДП „Енергоринок”, не може бути віднесена до безнадійної, оскільки вона не відповідає будь-якій з ознак, які наведені в п.1.25 ст.1 Закону України про прибуток.
Крім того, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" визначено, що сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Разом з тим, стверджувати про невпевненість погашення заборгованості позивача перед ДП «Енергоринок» не було ніяких підстав, оскільки Товариство має постійні договірні відносини із ДП «Енергоринок» із придбання та оплати електроенергії, що є основною статутною діяльністю позивача як єдиного енергопостачальника в област, а у договорі з ДП «Енергоринок» існує положення щодо одностороннього зарахування ДП «Енергоринок» будь-яких сум, що перевищують вартість щомісячної закупки електроенергії, в погашення боргів минулих періодів. Таким чином, заборгованість, яка виникла у позивача перед ДП "Енергоринок", не може кваліфікуватися ні безнадійною, ні сумнівною.
Відповідно до п.п."г" п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.
В листі на адресу Міністерства палива та енергетики України, від 19.06.2004 року №6149/5/11/-1116 за підписом заступника голови ДПА України ОСОБА_4 „Щодо відображення в податковому обліку сум заборгованості енергопостачальних компаній” вказано: „Стосовно сумнівної заборгованості, слід зазначити, що частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Отже порядок відображення сумнівної заборгованості покупця, визначений підпунктом 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств», застосовується стосовно заборгованості, що виникла у зв'язку з відвантаженням товарів (виконанням робіт, наданням послуг) після 01.01.2003р.”
Згідно Статуту позивача, засновником Товариства є держава в особі Міністерства енергетики України, правонаступником якого є Міністерство палива та енергетики України, відповідно, Товариство мало право користуватися вказаними роз'ясненнями, що відповідає вимогам підпунктів 4.4.2 г) та 4.4.2 д) пункту 4.4 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-111 (надалі - Закон №2181).
Виходячи з вищевикладеного, висновок, викладений в аудиторському звіті від 30.09.2004р. аудитора ОСОБА_1 в частині щодо відображення кредиторської заборгованості позивача перед ДП „Енергоринок”, що визнана рішенням господарського суду Вінницької області від 25.02.2004р. у справі №13/51-04, яка виникла до 01.01.2003р. документально та нормативно підтверджується.
Не включення позивачем заборгованості, яка виникла між ВАТ „АК Вінницяобленерго" та ДП „Енергоринок" станом на 01.01.2003р. в сумі 252813322,00грн. за отриману електроенергію в 2000-2002 роках і визнана судами до стягнення на користь ДП „Енергоринок” до складу валового доходу в ІІІ-му кварталі 2004р. відповідає вимогам Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР; Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-111.
Отже, висновок, викладений в аудиторському звіті від 30.09.2004р. відповідача в частині щодо відображення кредиторської заборгованості ВАТ АК „Вінницяобленерго” перед ДП «Енергоринок», що визнана рішенням господарського суду Вінницької області від 25.02.2004р. у справі №13/51-04, яка виникла до 01.01.2003р. документально та нормативно підтверджується.
Не включення позивачем заборгованості, яка виникла між ним та ДП „Енергоринок" станом на 01.01.2003р. в сумі 252813322,00грн. за отриману електроенергію в 2000-2002 роках і визнана судами до стягнення на користь ДП „Енергоринок” до складу валового доходу в ІІІ-му кварталі 2004р. відповідає вимогам Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР; Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-111.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов заявлено безпідставно, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 115 Господарського процесуцального кодексу України суд, -
В позові відмовити.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 липня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21050, м.Вінниця, вул.Першотравнева, 2
3 - відповідачу АДРЕСА_1; АДРЕСА_2