Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
16:45 год.
21.04.2011 р. справа № 2а-5402/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 609 від 20.12.10 р.,
представника відповідача 1: не прибув,
представника відповідача 2: ОСОБА_2, довіреність № 1411/8/10-009 від 09.02.11 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомСПД ОСОБА_3, АДРЕСА_1
доВідповідача 1: ДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54036 Відповідача 2: ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63 А, м. Миколаїв, 54050
провизнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 протиправним та скасування
керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області в частині застосування штрафної (фінансової) санкції за неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 18898,50 грн. визнати протиправним.
3. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області в частині застосування штрафної (фінансової) санкції за неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 18898,50 грн.
4. Відшкодувати ОСОБА_3 судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
16:45 год.
21.04.2011 р. справа № 2а-5402/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 609 від 20.12.10 р.,
представника відповідача 1: не прибув,
представника відповідача 2: ОСОБА_2, довіреність № 1411/8/10-009 від 09.02.11 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомСПД ОСОБА_3, АДРЕСА_1
доВідповідача 1: ДПА України у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54036, Відповідача 2: ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63 А, м. Миколаїв, 54050
провизнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 протиправним та скасування
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308, яким до позивача застосовано штраф у сумі 20798,50 грн. за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Позивач письмовими заявами неодноразово змінював позовні вимоги (а. с. 29, 38, 44-49).
Відповідно до ст. 137 ч. 1 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв.
Зокрема, у поданих заявах, позивач просив виключити із складу відповідачів ДПА України у Миколаївській області та виключити вимогу про скасування рішення в частині застосування фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної відповідної ліцензії.
Враховуючи те, що ст. 52 КАС України, регулює питання заміни неналежної сторони і не передбачає такої процесуальної дії, як виключення відповідача, суд не має законних підстав для виключення ДПА України у Миколаївській області з кола відповідачів. До того ж суд враховує, що заява про зміну позовних вимог не може містити клопотання з приводу суб'єктного складу.
Щодо іншої вимоги позивача - виключення вимоги про скасування рішення в частині застосування фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної відповідної ліцензії, суд зазначає наступне. Як слідує із висновку щодо розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій (а. с. 73), відповідачами штрафні (фінансові) санкції за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної відповідної ліцензії взагалі не застосовувались.
Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 у сумі 20798,50 грн. в частині застосованих до позивача фінансових санкцій за непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, та неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Обґрунтування вимог позивача зводиться до того, що позивач не повинен вести облік товарних запасів, оскільки ведення такого обліку не передбачено законодавством України. З приводу непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій і незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, позивач, жодних пояснень, які б обґрунтовували його вимоги, не надав.
Відповідач проти адміністративного позову заперечив, вказуючи на те, що ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображенні в обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковується за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізації товарів. З приводу інших порушень, відповідач зазначив, що їх наявність підтверджується відомостями, зафіксованими у акті перевірки.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені в адміністративному позові та запереченнях на нього.
У відповідності до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 21.04.11 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вирішуючи адміністративну справу, суд враховує наступне.
20.07.10 р. працівниками ДПА у Миколаївській області проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці "кафетерій", який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Лазурна, 4 та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3
За наслідками перевірки складено Акт № 0375/14/00/23/НОМЕР_2 (а. с. 14-15), яким встановлено порушення відповідачем ст. 3 п. п. 1, 2, 12, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензій. Як вже зазначалось судом, за останнє порушення - здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензій, фінансові санкції до позивача не застосовувались.
За наслідками перевірки, позивачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 (а. с. 17), яким до позивача застосовані наступні штрафи:
- відповідно до ст. 17 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, штраф у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність, що складає 125,0 грн. (25,0х5=125,0);
- відповідно до ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, штраф у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, що складає 1775,0 грн. (355,0х5=1775,0);
- відповідно до ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, штраф у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 18898,50 грн. (9449,25х2=18898,50).
Згідно ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у редакцій чинній на момент проведення перевірки позивача та застосування фінансових санкцій, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Таким чином, ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є відсильною нормою і застосовується лише за наявності інших правових норм, які передбачають порядок ведення обліку товарних запасів для суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб.
Нормативно-правовими актами не передбачений порядок ведення обліку товарних запасів фізичною особою-підприємцем та його обов'язок мати первинні документи та накладні на товар.
Єдиним документом, який повинен вести підприємець без створення юридичної особи є Книга обліку доходів і витрат.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.01 р. (далі - Постанова), затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат, п. 3 якого передбачено, що форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією України.
Згідно п. 5 Постанови та форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року, суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг).
Таким чином, вказані нормативні акти передбачають обов'язок фізичних осіб-підприємців, здійснювати облік шляхом зазначення лише відповідних сум витрат.
Відповідно до ст. 19 ч. 1 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не можуть бути застосовані до фізичних осіб-підприємців, оскільки законодавством не передбачено їх обов'язку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, і, відповідно, нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є протиправним.
Стаття 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого на підставі Акту перевірки № 0375/14/00/23/НОМЕР_2 від 20.07.10 р. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неведення обліку товарних запасів, тому вимоги позивача про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, вимога позивача про скасування зазначеного рішення в частині застосування штрафів за непроведення розрахункової операції на повну суму покупки у сумі 125,0 грн. та за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, у сумі 1775,0 грн., не підлягає задоволенню.
Так, під час перевірки відповідач встановив, що позивачем не проведено через реєстратор розрахункових операцій суму покупку у 25,0 грн. Згідно письмових пояснень працівника позивача ОСОБА_4 (а. с. 75), вона дійсно не провела через реєстратор кошти у сумі 25,0 грн. отримані при продажу води та цигарок.
Також, згідно опису готівкових коштів, на місці проведення розрахункових операцій (а. с. 74) виявлено 444,0 грн., у той час, як у денному звіті реєстратора зазначена сума у 64,0 грн. (а. с. 74).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308, яким відповідач застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 125,0 грн. та 1775,0 грн. прийнято відповідно до законодавства.
Відповідно до правил розподілу судових витрат, передбачених ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач, надавши квитанцію № ПН95597 від 25.08.10 р., підтвердив судові витрати у виді судового збору у сумі 3,40 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області в частині застосування штрафної (фінансової) санкції за неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 18898,50 грн. визнати протиправним.
3. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.08.10 р. № 0000352308 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області в частині застосування штрафної (фінансової) санкції за неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 18898,50 грн.
4. Відшкодувати ОСОБА_3 судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
25 квітня 2011 р.
Суддя А. О. Мороз