79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
28 липня 2011 р. № 2а-4875/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Костів М.В.
при секретарі судового засідання Ткач Б.В.
з участю представників:
від позивача : не з'явилися;
від відповідача : Ткачук Т.А., Квасніцький О.В.;
від прокуратури: Коваль Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеммель-Україна” Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області, Головного управління державного казначейства України у Львівській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по деклараціях за листопад та грудень 2010 р. в сумі 340842 грн.,
встановив:
Адміністративний позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Хеммель-Україна”, с. Ожидів, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області, м. Буськ, Львівська область, Головного управління державного казначейства України у Львівській області, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по деклараціях за листопад та грудень 2010 р. в сумі 340842 грн.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 30.06.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
27.07.2011 року на адресу суду надійшло письмове клопотання позивача (вх. №34240 від 27.07.2011 року) про розгляд справи 28.07.2011 року без участі представника.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що позивач подав відповідачу декларації з податку на додану вартість за листопад від 20.12.2010 р. №9005720818 на суму ПДВ 147651 грн.; за грудень від 19.01.2011 р. №9006314459 на суму ПДВ 193191 грн., тобто на загальну суму 340842 грн. Камеральними перевірками відповідача -1 було визнано правомірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Однак, в порушення п. п. 7.7.5., 7.7.6. Закону України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час існування відповідних відносин, сума бюджетного відшкодування виплачена не була. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача -1 позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що листами УДК у Буському районі №06-03-06/32 від 12.01.2011 р. та №06-06-06/188 від 01.03.2011 р. було повернуто відповідачу -1 без виконання висновки на відшкодування податку на додану вартість у зв'язку із відсутністю узгоджених реєстрів з ДПА у Львівській області. Просить у позові відмовити.
Представник відповідача -2 позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на невжиття відповідачем -1 тих дій, які обумовлюють виплату ним бюджетного відшкодування, - ненадання висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування. Просить у позові відмовити.
Листом №05/1-432вих-11 від 30.06.2011 р. прокурор повідомив суд про вступ у процес.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач подав відповідачу декларації з податку на додану вартість за листопад від 20.12.2010 р. №9005720818 на суму ПДВ 147651 грн.; за грудень від 19.01.2011 р. №9006314459 на суму ПДВ 193191 грн., тобто на загальну суму 340842 грн. Камеральними перевірками відповідача -1 було визнано правомірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Доказів безпідставності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та включення їх до декларацій суду не надано, відповідачі не заперечували право позивача на отримання зазначених сум бюджетного відшкодування. Причиною невиплати називають ту обставину, що листами УДК у Буському районі №06-03-06/32 від 12.01.2011 р. та №06-06-06/188 від 01.03.2011 р. було повернуто відповідачу -1 без виконання висновки на відшкодування податку на додану вартість у зв'язку із відсутністю узгоджених реєстрів з ДПА у Львівській області.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час існування спірних відносин, бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З вищенаведеного вбачається, що для виникнення права на бюджетне відшкодування необхідними є: 1) наявність у платника від'ємного значення суми податку; 2) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). П. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, податкові накладні, реєстри отриманих і виданих податкових накладних є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Частина друга пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними. Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому, правом видачі податкової накладної користується виключно платник ПДВ, зареєстрований як такий на підставі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 7.7.5, 7.7.6 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Таким чином, право у позивача на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом. Як вбачається з декларацій з податку на додану вартість, по них минув строк на здійснення бюджетного відшкодування за висновком податкового органу.
Згідно з вимогами п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 200/86 від 21.05.2001 р., в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 158, 159-163, 167 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеммель-Україна” (80500, Львівська область, Буський р-, с. Ожидів, вул. Промислова 1, ЄДРПОУ 34830624) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 340 842, 00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хеммель-Україна” (80500, Львівська область, Буський р-н, с. Ожидів, вул. Промислова 1, ЄДРПОУ 34830624) 1 700, 00 грн. судового збору.
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 29.07.2011 року.