12 липня 2011 р. № 2а-6656/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
секретар судового засідання Гіщинська С.Я.
за участі представників
позивача Мельничука В.А.
відповідача Ортинської Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КНП»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львові про скасуваня податкових повідомлень-рішень,-
встановив :
Позивач звернувся з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 01 червня 2011 року №0001432321 та №0001442321.
Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року складено Акт №82/23-7/32568975 від 19 травня 2011 року, в якому зазначені необгрунтовані висновки про допущені зі сторони позивача порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначає, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 01 червня 2011 року винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001442321, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 147 554 грн., №0001432321, яким позивачу визначено суму зобов'язання по податку на прибуток в сумі 4 604 грн. Стверджує, що таким правомірно на підставі первинних документів визначено суму валового доходу та сформовано податковий кредит.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що таким проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №82/23-7/32568975 від 19 травня 2011 року. Вказує на те, що позивачем безпідставно занижено валовий дохід в 4 кварталі 2009 року на суму 14 732 грн. Вищенаведений факт підтверджується даними декларацій за жовтень, листопад, грудень 2009 року, накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками, оборотно-сальдовими відомостями. Крім того, стверджує, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми витрат щодо виконання договорів укладених з його контрагентами - Приватним підприємством «Симетрія»та Приватним підприємством «Форум Інвест». Вважає, що такі правочини є удаваними та укладеними без мети реального настання правових наслідків. Зазначає, що вказані котрагенти підпадають під більшість з критеріїв відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій із реалізаці товарів та безпідставного формування податкового кредиту третім особам. Стверджує, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначає, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.
Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечила, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На підставі направлення №37-42 від 26 квітня 2011 року спільно працівниками Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №82/23-7/32568975 від 19 травня 2011 року.
Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, зокрема, що стосується даного позову, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 683 грн., пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 118 043 грн.
Відповідач на підтвердження своєї позиції щодо правомірності винесення оскаржуваних повідомлень-рішень та обґрунтованості висновків перевірки, вказує на те, що позивачем безпідставно занижено валовий дохід в 4 кварталі 2009 року на суму 14 732 грн. Вищенаведений факт підтверджується даними декларацій за жовтень, листопад, грудень 2009 року, накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками, оборотно-сальдовими відомостями. Крім того, стверджує, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми витрат щодо виконання договорів укладених з його контрагентами - Приватним підприємством «Симетрія»та Приватним підприємством «Форум Інвест». Вважає, що такі правочини є удаваними та укладеними без мети реального настання правових наслідків. Зазначає, що вказані котрагенти підпадають під більшість з критеріїв відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій із реалізаці товарів та безпідставного формування податкового кредиту третім особам. Так, в податковій звітності ПП «Симетрія»не відображено сум податку на додану вартість з операції, щодо яких позивачем сформовано податковий кредит, а ПП «Форум Інвест»декларації з податку на додану вартість за 2010 рік податковому органу взагалі не подано. Податковим органом надсилались вищезазначеним контрагентам позивача запити по взаєморозрахунках з Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП», однак відповідей на такі не отримано. Посилаючись на вищенаведене, вважає, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, виписані вказаними контрагентами.
На підставі вищезазначеного Акту перевірки відповідачем 01 червня 2011 року винесено податкові повідомлення-рішення №0001442321, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 147 554 грн., з яких 118 043 грн. за основним платежем та 29 511 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0001432321, яким позивачу визначено суму зобов'язання по податку на прибуток в сумі 4 604 грн., з яких 3 683 грн. за основним платежем та 921 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинному в редакції на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
В пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону передбачено, що до складу валового доходу включаються: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Підпунктом 11.3.1 п.11.3 ст.11 вищенаведеного Закону передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Як вбачається з показників податкових декларацій за жовтень, листопад, грудень 2009 року, поданих позивачем податковому органу, сума доходу від продажу товарів за 4 квартал 2009 року складає 1 852 690 грн. Вказана сума підтверджується висновками Акту перевірки, які були зроблені на підставі аналізу первинних документів, а саме податкових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей. Однак позивачем в декларації з податку на прибуток за 2009 рік задекларовано лише 1 837 958 грн.
Враховуючи вищенаведене, твердження позивача про необґрунтованість висновків перевірки в частині виявлених порушень щодо податку на прибуток не знайшли свого підтвердження, тому позовна вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 червня 2011 року №0001432321 до задоволення не підлягає.
Умовами договору №04/10-10 від 04 жовтня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП»(замовником) та Приватним підприємством «Симетрія»(підрядником), передбачено, що підрядник бере на себе зобов'язання виконати для замовника власними та залученими силами влаштування окремого входу до приміщення та ремонтно-будівельні роботи на вул. Буйка, 2 кім.44-52 у м.Львові, а замовник -прийняти і оплатити надані послуги.
Згідно договору №20/10-10 від 20 жовтня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП»(замовником) та Приватним підприємством «Симетрія»(підрядником), підрядник бере на себе зобов'язання виконати для замовника власними та залученими силами влаштування промислової підлоги площею 3 040 кв.метрів в виробничих приміщеннях, які розташовані за адресою: Львівська обл., Жовківський район, с.м.т. Куликів, вул.Шевченка, 73, а замовник -прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до договору №28/12-10 від 28 грудня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП»(замовником) та Приватним підприємством «Симетрія»(підрядником), підрядник бере на себе зобов'язання виконати для замовника власними та залученими силами реконструкцію адмінбудівлі ЕЧ-1 в м.Львові по вул.Курмановича під №1, а саме влаштування гідроізоляції покрівель котельні та гаражів бітумно-полімерною еластичною мастикою, а замовник -прийняти і оплатити надані послуги.
Згідно договору №12/05-10 від 12 травня 2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КНП»(замовником) та Приватним підприємством «Форум Інвест»(підрядником), підрядник бере на себе зобов'язання влаштувати для замовника гідроізоляцію перекриття в цеху розливу на об'єкті, що знаходиться в м.Львові, вул.Дж.Вашингтона, 10, а замовник -прийняти і оплатити надані послуги.
Позивачем з метою доведення його позиції про товарність усіх операцій згідно укладених між ним та його контрагентами Приватним підприємством «Симетрія»та Приватним підприємством «Форум Інвест»договорів, представлено суду самі договора, відповідні податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, документи на підтвердження проведеної оплати, договора, які підтверджують те, що послуги контрагентів використовувались в межах господарської діяльності позивача.
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україн «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.1.3 ст.1 вищенаведеного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
В пункті 10.2 ст.10 вищенаведеного Закону зазначено, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що несплата податку на додану вартість продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.
А наявні у податкового органу відомості про випадки укладення суб'єктом господарювання договорів з контрагентами, щодо яких є підстави припускати про їх фіктивність, не може свідчити про удаваність усіх договорів за участі такого суб'єкта.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем первинні документи, які підтверджують товарність вказаних операцій.
Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
З вищенаведеного вбачається, що нікчемним є договір лише у випадках прямо передбачених законом.
Однак, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданих договорів проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінення таких нікчемними.
Судом також береться до уваги той факт, що договір, який на думку відповідача є нікчемним, в судовому порядку недійсним не визнавався.
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На пропозицію суду відповідач не навів жодних інших обставин на підтвердження своїх тверджень про безтоварність операцій з виконання договорів укладених позивачем з його контрагентами - Приватним підприємством «Симетрія»та Приватним підприємством «Форум Інвест».
Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, з виконання договірних зобов'язань між позивачем та його вищенаведеними контрагентами є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за превірений період, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача №0001442321 від 01 червня 2011 року підлягає до скасування.
На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення частково ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує відповідно до задоволених вимог всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львові №0001442321 від 01 червня 2011 року.
В задоволені решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КНП» 1 (одну) грн. 70 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 17 липня 2011 року.
Головуючий Ланкевич А.З.