79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
15 липня 2011 р. № 2а-8064/10/1370
о 12 год., 49 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., судді Карп'як О.О., Мартинюк В.Я.
секретар судового засідання Голуб О.Є.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, представник -Гапеєв С.О. (посвідчення ЛВ № 317, видано 29.12.2009 року)
Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя,
представник відповідача -не прибув
представник третьої - не прибув
про надання безвідсоткового кредиту на здобуття житла та відшкодування моральної шкоди
Позивач -ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, у якому з врахуванням уточнення позовних вимог просить:
- спонукати відповідачів надати позивачу безповоротний безвідсотковий кредит на здобуття житла,
- відшкодувати моральну шкоду солідарно 1000000,00 грн. за глумлення, катування та приниження честі і гідності ветерана.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст. 47 Конституції України, держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Право мати житло для позивача, на його думку, виплаває зі змісту Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є позачерговим не пізніше одного року після звільнення з лав Збройних Сил України. Однак, через бездіяльність відповідачів грубо порушуються права позивача на отримання житла.
Крім цього, позивач вказує, що через бездіяльність відповідачів грубо порушуються права позивача на отримання безвідсоткового кредиту на здобуття житла, у зв'язку з чим позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, внаслідок протиправної поведінки відповідачів. З метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів позивач звернувся до суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю, при цьому пояснив, що йому заподіяно моральну шкоду внаслідок протиправної поведінки відповідачів, про що подав відповідне обґрунтування розмір моральної шкоди.
Представник відповідача -Кабінету Міністрів України в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник відповідача -Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, заперечення на позовну заяву не подав, хоч а був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Представник третьої особи -Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя в судове засідання не прибув, заперечення на позовну заяву не подав, хоч а був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Заслухавши пояснення позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:
Згідно Витягу з протоколу № 11 від 24.12.1998 року засідання житлової комісії військової частини № 36983, на якому постановлено у відповідності до рапорту та наданих підполковником ОСОБА_1 документів, вирішено поставити позивача на квартирний облік з 27.07.1999 року з складом сім'ї (4 чол.) та занести в Книгу обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання приміщень в житловій комісії військової частини № 236983 за № 12, включити в списки військовослужбовців, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень з 24.12.1998 року, згідно п. 37 наказу МО України № 20 від 03.02.1995 року.
Наказом № 094 від 29.03.1999 року заступника Міністра оброни України -Командувача ВПС, звільнено підполковника ОСОБА_1 у запас за пунктом 65, підпункт «Б»/за віком/, з правом носіння військової форми одягу.
Згідно виписки з наказу командира військової частини № 36983 /по стройовій частині/ № 42 від 27.04.1999 року, підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини, усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік в Залізничний РВК м. Львова.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»№ 2011-XII від 20.12.1991 року, із змінами і доповненнями, Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року за № 577, із змінами і доповненнями, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року за № 1081, Порядком кредитування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року за № 88, ЦК України, КАС України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цей ж Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ст. 12 цього ж Закону, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.
Згідно п.п. 1.5. п. 1 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, забезпечення за рахунок Міністерства оборони України військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла у встановленому порядку.
Згідно п.п. 3.1. п. 3 цієї ж Інструкції, військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.
Згідно п.п. 3.2. п. 3 цієї ж Інструкції, облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах, гарнізонах та квартирно-експлуатаційних органах. Повний та всебічний облік за всі військові частини організовується та ведеться Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Збройних Сил України.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до Книги обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання житлових приміщень.
Згідно п. 3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.
Згідно п.п. 3, 4, 17 Порядку кредитування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, військовослужбовці, які не мають жилого приміщення для постійного проживання і перебувають на квартирному обліку за місцем проходження служби, мають право на одержання кредитів для будівництва або придбання житла на строк до 20 років з погашенням за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті військовим формуванням для будівництва або придбання житла, з урахуванням вислуги років: для тих, хто прослужив більше ніж 15 років, - 50 відсотків, більше ніж 20 років, - 75 відсотків, більше ніж 25 років, - 100 відсотків кредиту.
Кредит для будівництва або придбання житла згідно з цим Порядком надається військовослужбовцю уповноваженим банком один раз.
У разі звільнення військовослужбовця з військової служби обслуговування кредиту здійснюється згідно з умовами укладеного з ним договору.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Істотними умовами отримання кредиту є те, що кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби за умови перебування такого військовослужбовця на квартирному обліку за місцем проходження служби.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1, позивач є ветераном військової служби та перебуває на військовому обліку в Залізничному РВК м. Львова.
Згідно копії виписки з наказу командира військової частини 36983 від 27.04.1999 року, позивач з 10.06.1999 року виключений зі списків особового складу військової частини, усіх видів забезпечення.
Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача в частині права позивача на отримання безповоротного безвідсоткового кредиту на здобуття житла, оскільки згідно вказаних нормативних актів право на отримання кредиту мають військовослужбовці за умови перебування на квартирному обліку. Належних та допустимих доказів перебування позивача на квартирному обліку та проходження служби позивачем не надано, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди солідарно 1000000,00 грн. за глумлення, катування та приниження честі і гідності ветерана, такі також задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Згідно ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Позивач належними та допустимими доказами не підтвердив в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, а саме яких душевних страждань позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів щодо нього самого, членів його сім'ї, а також в чому проявляється приниження його приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують у обґрунтованості позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого позивачем зроблено не було.
Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1 про надання безвідсоткового кредиту на здобуття житла та відшкодування моральної шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 15.07.2011 року.
Суддя Гавдик З.В.
З оригіналом згідно
Суддя Гавдик З.В.