79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
21 червня 2011 р. № 2а-4273/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судових засідань Оларь В.О.
представника позивача Коня А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Приватного підприємства «Побут і техніка», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Львівської митниці про стягнення заборгованості в сумі 104 150,35 грн. , -
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Побут і техніка»(далі - ПП «Побут і техніка»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Львівської митниці, в якому просить стягнути до бюджету кошти в сумі 104 150,35 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що ПП «Побут і техніка»має заборгованість перед бюджетом, яку встановлено внаслідок проведеної Львівською митницею перевірки. Відповідач не сплатив антидемпінгове мито 82 659,01 грн. та ПДВ 16 531,80 грн. Податковим органом вживались заходи щодо погашення заборгованості, однак така не сплачена. Вважає, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вправі стягувати заборгованість з ПП «Побут і техніка», що виникла перед державним бюджетом внаслідок ввезення на митну територію України побутової техніки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Третя особа -Львівська митниця просила розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника, проти позову не заперечує.
Відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив повторно, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та долучені до справи докази на їх підтвердження суд встановив наступне.
ПП «Побут і техніка»зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
15.07.2008 р. Львівською митницею проведено камеральну перевірку ПП «Побут і техніка»в частині дотримання підприємством вимог законодавства з питань митної справи, про що складено акт № к/13/8/209000000/0033532871.
Перевіркою встановлено, що при митному оформленні побутових холодильників-морозильників порушено вимоги ст.ст. 282,283 Митного кодексу України та Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 04.02.2008 р. № АД-171/2008/143-46, у зв»язку з чим підприємством не сплачено до державного бюджету України обов»язкові платежі (антидемпінгове мито 82 659,01 грн. та ПДВ 16 531,80 грн. ).
За результатами перевірки Львівською митницею винесено перевірки податкове повідомлення-рішення №9 від 08.08.2008 р. по податковому зобов»язанню з ПДВ на суму 17 358,39 грн. та № 8 по ввізному миту на суму 86 791,96 грн. ПП «Побут і техніка»добровільно не сплатив нараховану суму податкових зобов»язань.
У зв»язку з цим, Львівська митниця звернулась до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова з поданням для вжиття заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів або продажу інших активів.
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесла першу податкову вимогу від 20.08.2010 р. №1/788 на суму 104 150,35 грн. та другу податкову вимогу від 30.09.2010 р. №2/985 на цю ж суму.
ПП «Побут і техніка»не погоджуючись з нарахованим податковим зобов»язанням оскаржило до суду податкові повідомлення -рішення № 8 та № 9 від 08.08.2008 р. Так, постановою львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2009 р. (справа № 2а-4603/09/1370) скасовано податкові повідомлення -рішення № 8 та № 9 від 08.08.2008 р., однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 р. (справа № 87243/09/9104) в позові ПП «Побут і техніка»до Львівської митниці про визнання не чинними податкових повідомлень -рішень відмовлено та скасовано постанову суду першої інстанції від 30.10.2009 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2011 р. у даній справі скаргу ПП «Побут і техніка»залишено без задоволення. А постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2010 р. без змін.
Доказів оскарження ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2011 р. не надано суду, а відтак така набрала законної сили з моменту її проголошення.
Таким чином, податкове зобов»язання в сумі 104 150,35 грн. є узгодженим, не сплаченим, а тому є податковим боргом.
Заперечень щодо фактичних обставин сторони та третя особа Суду не надали. Спір виник лише щодо стягнення з ПП «Побут і техніка»заборгованості в сумі 104 150,35 грн.
Запис про податкову заставу внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Закон України від 20.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі -Закон № 2181-ІІІ), на підставі якого податковий орган звернувся до суду, втратив чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).
Спірні правовідносини виникли до 2011 року, а тому положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосовується при вирішенні спору,
Керуючись Законом 2181-ІІІ, Львівська митниця встановила заборгованість ПП «Побут і техніка» в розмірі 104 150,35 грн. та відповідно до Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з- погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну нарахованого податкового зобов»язання за рішенням суду від інших контролюючих органів, затв. постановою КМУ від 24.10.2001 р. № 1387, звернувся до податкової інспекції з поданням про його стягнення.
Згідно з ст.1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до ст.5 Закону № 2181-ІІІ день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. (п.5.4.1 ст.5).
Матеріалами справи підтверджується, що 104 150,35 грн. нараховано контролючим органом, є узгодженою та не сплаченою, а тому є податковим боргом.
На виконання п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, ДПІ винесла першу та другу податкові вимоги. Вимоги отримані платником, проте сума заборгованості у встановлені строки не сплачена.
Відповідно до п.1.6 Закону № 2181-ІІІ примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Відповідно до п. 3.1.1. ст.3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
ПП «Побут і техніка»не надало доказів сплати заборгованості в розмірі 104 150,35 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Побут і техніка»на користь бюджету кошти в сумі 104 150 (сто чотири тисячі сто п'ятдесят) грн. 35 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до я. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 24 червня 2011 року.
Суддя Мричко Н.І.