ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" червня 2011 р. Справа № 2а-242/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Біньковської Н.В.
при секретарі судового засідання Прут Ю.А.
за участю:
представника позивача -Федьківа В.Б.
відповідача -ОСОБА_2
представника відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, конфіскацію майна та коштів, -
Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат, конфіскацію майна та коштів згідно ст.3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні”. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” здійснював діяльність з організації та проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що дійсно здійснював діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу у вигляді азартних ігор і вироком Івано-Франківського міського суду від 06.05.2011 року його визнано винуватим і засуджено за ст.203 КК України. Ігрові автомати та рулетку придбав для організації та проведення азартних ігор, з цією ж метою орендував приміщення по вул.Вовчинецька,194 в м.Івано-Франківську. Вважає, що оскільки він за діяльність з організації і проведення азартних ігор вже поніс покарання, то не може бути повторно притягнутий до відповідальності. В задоволенні позову просив відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити. Суду пояснила, що жодних порушень в межах своєї підприємницької діяльності ОСОБА_2 не допустив, послуги у сфері грального бізнесу у вигляді азартних ігор він надавав як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець і до кримінальної відповідальності притягнутий як фізична особа. Вважає, що у зв'язку із притягненням відповідача до кримінальної відповідальності до нього не можуть бути застосовані фінансові санкції визначені Законом України “Про заборону грального бізнесу в Україні”. Зазначила, що вирок Івано-Франківського міського суду від 06.05.2011 року, згідно якого ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за ст.203 КК України, в законну силу не вступив оскільки оскаржений в апеляційному порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно статті 2 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” №1334-VI від 15.05.2009 року в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Відповідно до пункту 1 статті 1 зазначеного Закону під терміном „гральний бізнес” слід розуміти діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; під терміном „азартна гра” слід розуміти будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз) і результат якої повністю або частково залежить від випадковості. Пунктом 3 цієї статті визначено, що організатори азартних ігор -фізичні та юридичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа -підприємець 17.05.2006 року.
09.10.2010 року працівниками УБОЗ УМВС в Івано-Франківській області та прокуратури області в ході проведення заходів спрямованих на виявлення правопорушень у сфері грального бізнесу встановлено порушення, передбачене Законом України „Про заборону грального бізнесу в Україні”, яке полягає в тому, що ОСОБА_2 в орендованому приміщенні - кафе-барі та більярдному клубі „ІНФОРМАЦІЯ_1” по АДРЕСА_1, здійснював діяльність з організації та проведення азартних ігор з метою отримання прибутку на 24 гральних автоматах та рулетці, придбаних у невстановлених осіб.
Зазначене підтверджується поясненнями в судовому засіданні відповідача, поясненнями опитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які повідомили суду про обставини проведення ними ігри на рулетці та отримання ОСОБА_5 виграшу, протоколами огляду місця події від 09.10.2010 року та 11.10.2010 року, протоколами обшуку від 28.12.2009 року та 29.12.2010 року.
Таким чином суд вважає доведеним факт здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 діяльності з організації та проведення азартних ігор.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом міліції та/або органів державної податкової служби.
Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” на день скоєння порушення складав 907 гривень, відповідно розмір фінансової санкції становить 7256000 гривень.
Стосовно тверджень відповідача і його представника про те, що до ОСОБА_2 не можуть бути застосовані фінансові санкції, визначені ст.3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” так як він за порушення цього Закону вже притягнутий до кримінальної відповідальності, суд зазначає наступне.
Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, оскільки відповідальність за ст.3 Закону України „Про заборону грального бізнесу” є іншим видом відповідальності ніж кримінальна відповідальність, твердження відповідача і його представника про безпідставність позовних вимог є необгрунтованими.
Також суд не приймає до уваги твердження відповідача і його представника про те, що ОСОБА_2 надавав послуги з азартних ігор як фізична особа, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 з 17.05.2006 року являється фізичною особою-підприємцем (а.с.83).
При цьому суд зазначає, що фінансові санкції за ст.3 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” застосовуються до суб'єктів господарювання, а у відповідності до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
За таких обставин, дослідивши повно та всебічно зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач порушив вимоги Закону України „Про заборону грального бізнесу”, є всі підстави для застосування до нього фінансових санкцій визначених ст.3 цього Закону.
Згідно ст.241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
За змістом ч.1 ст.3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор. Така ж позиція висловлена і Вищим адміністративним судом України у листі від 28.09.2009 р. № 1270/13/13-09.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 7256000 (сім мільйонів двісті п'ятдесят шість тисяч) гривень.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7256000 (сім мільйонів двісті п'ятдесят шість тисяч) гривень.
Конфіскувати в дохід держави гральне обладнання: ігрові автомати - “ADMIRAL” серії №178137; “ADMIRAL” серії №178168; “Odrex” серії 2621 RAN; “ATLANTIE” серії №07044086; “ATLANTIE” серії №04041598; “RICHELI” серії №949333; “ATLANTIE” серії №06093728; “Apex” серії №36524765919001; три ігрових автомати “Multi Game” б/н; “Apex” серії №0k01296; № 08020936; №08020969; №04011317; №04051630; №04011316; №06063527; №06033397; №2604; №СТ909809; №СТ9133323; №06093656; №05112962 та рулетку “Mysterion” №2pr4171.
Звернути в дохід Державного бюджету України одержаний ОСОБА_2 дохід від проведення азартної гри в розмірі 3065 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.06.2011 року.