13 липня 2011 року 11:38 Справа № 2а-0870/4242/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
судді Максименко Л.Я.
при секретарі судового засідання Приймаку Є.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою:Арбітражного керуючого Котелевець Віталія Миколайовича, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра», м. Запоріжжя
до:Реєстратора орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2, м. Запоріжжя
третя особа:Запорізьке колективне будівельне управління «Машбуд», м. Запоріжжя
про: визнання незаконним та скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
від позивача: Котелевець В.М., паспорт НОМЕР_1 від 10.02.1998
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність б/н від 18.11.2010
Арбітражний керуючий Котелевець Віталій Миколайович, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра», звернувся із адміністративним позовом до реєстратора орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2, в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Реєстратора орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 від 24.05.2011 про відмову у поновленні державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра» на нежитлову адміністративну будівлю літ. А-3, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2; зобов'язати орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації скасувати реєстрацію права власності Запорізького колективного будівельного управління «Машбуд» на нежитлову адміністративну будівлю літ. А-3, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2; зобов'язати орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації відновити державну реєстрацію права власності ТОВ «Багіра» на нежитлову адміністративну будівлю літ. А-3, розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2.
В обґрунтування позову посилається на те, що 24 травня 2011 року реєстратор відповідача ОСОБА_2, пославшись на п. п. 3.1 та 3.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, в реєстрації права власності на нежитлову адміністративну будівлю, розташовану по вул.. Перемоги, 2 в м. Запоріжжі, відмовив. Вважає такі дії реєстратора необґрунтованими а прийняте рішення незаконним, оскільки всі арешти та заборони на відчуження нежитлової будівлі літ. А-3 прокуратурою, судами та державною виконавчою службою скасовані, а тому у реєстратора були відсутні підстави для відмови у поновленні державної реєстрації права власності ТОВ «Багіра».
В письмових поясненнях від 15.06.2011 позивач також зазначає, що розглядаючи заяву про поновлення реєстрації реєстратор не прийняв до уваги п. п. 3.2 та 3.5 Тимчасового положення, зокрема реєстратор мав право зупинити розгляд заяви у разі, якщо вважав, що позивачем документи для державної реєстрації подані не в повному обсязі, а також у своєму рішенні про відмову відповідач не посилається на конкретний підпункт п. 3.5 Тимчасового положення щодо підстави для відмови у поновлені державної реєстрації права власності.
В судових засіданнях позивач підтримав вимоги з підстав, викладених вище.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 15.06.2011 вх. № 20636 посилається на те, що 24 травня 2011 року реєстратором ОП Запорізьке МБТІ ОСОБА_2 розглянуто заяву арбітражного керуючого Котелевець В.М. про поновлення реєстрації права власності ТОВ «Багіра» на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та заявнику відмовлено в проведенні поновлення державної реєстрації у зв'язку із наявністю в інвентаризаційно-реєстраційній справі документів, що свідчать про накладення арешту на адміністративну будівлю літ. А-3 по вул.. Перемоги, 2, а саме: постанова прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя від 19.12.2005 про накладення арешту на адміністративну будівлю; витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.08.2008 № 20230915 (на 7 сторінках). На підставі вкладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
В письмових поясненнях наданих на вимогу суду, представник відповідача зазначив, що в державній реєстрації права власності ТОВ «Багіра» на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 2 було відмовлено на підставі п. 3.1 та п. 3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.06.2011 підтримав заперечення з підстав, викладених вище. В судові засідання 04.07.2011 та 13.07.2011 представник не з'явився.
В судовому засіданні 15.06.2011, за письмовими клопотаннями відповідача (від 15.06.2011 вх. № 20634) та ЗКБУ «Машбуд» (від 15.06.2011 вх. № 20594), до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача залучено Запорізьке колективне будівельне управління «Машбуд».
ЗКБУ «Машбуд» в письмових запереченнях від 01.07.2011 вх. № 22958 доводи позивача, викладені в позовній заяві, вважає безпідставними. Стверджує, що відповідно до Реєстраційного посвідчення відповідача від 20.12.1999, об'єкт нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 2 зареєстровано за ЗКБУ «Машбуд». Вказує, що згідно до Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 31990949 від 01.07.2011, щодо об'єкту нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2 встановлені чисельні заборони на його відчуження. Крім того, все майно ЗКБУ «Машбуд» знаходиться в податковій заставі у зв'язку із наявністю податкового боргу в розмірі 1 052 000 грн. З огляду на це та з урахуванням вимог п. 3.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, на думку третьої особи, у ОП ЗМБТІ була відсутня будь-яка можливість вчинити дії щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Багіра».
В судових засіданнях 04.07.2011 та 13.07.2011 представник ЗКБУ «Машбуд» підтримав заперечення проти позову.
Заявлені представником третьої особи в судових засіданнях клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя судом розглянуті в судових засіданнях 04.07.2011 та 13.07.2011 з ухваленням на місці рішення про відмову у задоволенні таких клопотань.
В судовому засіданні 13.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Заявою від 05.05.2011 вих. № 11/20 ліквідатор ТОВ «Багіра» Котелевець В.М. звернувся до Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації в якому просив анулювати державну реєстрацію права власності ЗКБУ «Машбуд» нежитлової адміністративної будівлі по вул. Перемоги, 2 у м. Запоріжжі; поновити реєстрацію права власності ТОВ «Багіра» на нежитлову адміністративну будівлю по вул. Перемоги, 2 у м. Запоріжжі на підставі договору купівлі-продажу № 07.02/1 від 07.02.2003 та у відповідності до рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2003 у справі № 14/101 та ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.09.2007 у справі № 2-а-138/2007.
Рішенням від 24.05.2011 реєстратор Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 відмовив у державній реєстрації прав.
Не погоджуючись із відмовою реєстратора Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, ліквідатор ТОВ «Багіра» Котелевець В.М. звернувся до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1952-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952-ІV).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з підпунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 1952-ІV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.
Частиною 4 статті 3 Закону № 1952-ІV встановлено, що державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав.
Разом з цим, відповідно до пункту 5 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону № 1952-ІV (в редакції, що була чинна до 11.02.2010), до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках регулюється Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (надалі за текстом - Тимчасове положення).
Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Пунктом 3.1 Тимчасового положення передбачено, що з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації.
Відповідно до п. 3.4 Тимчасового положення, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.
Статтею 24 Закону № 1952-ІV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
6) заявлене право вже зареєстровано.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України (ч. 2 ст. 24 Закону № 1952-ІV).
Пункт 3.5 Тимчасового положення містить більш розширений перелік підстав для відому у державній реєстрації прав та вказує, що реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:
3.5.1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;
3.5.2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;
3.5.3 об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;
3.5.4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
3.5.5 заявлене право вже зареєстроване;
3.5.6 не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт;
3.5.7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;
3.5.8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження;
3.5.9 відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;
3.5.10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
При цьому в п. 3.6 Тимчасового положення зазначено, що рішення реєстратора БТІ про державну реєстрацію прав або про відмову в ній містить: дату й місце прийняття рішення; найменування БТІ та прізвище, ім'я, по батькові реєстратора БТІ; дату прийняття заяви про державну реєстрацію прав та її порядковий номер; прізвище, ім'я, по батькові заявника (заявників); стислий опис об'єкта, щодо якого приймається рішення; реєстраційний номер об'єкта, щодо якого приймається рішення (за наявності); підстави винесення рішення (у разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав).
Рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в ній оформлюється на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 7, посвідчується підписом реєстратора БТІ та скріплюється печаткою БТІ.
В оскаржуваному рішенні реєстратора про відмову в державній реєстрації прав від 24.05.2011 не зазначено конкретно на підставі якої саме норми чинного законодавства реєстратором ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав. Так, зокрема, у рішенні реєстратор посилається на положення п. п. 3.1, 3.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які не визначають підстави для відмови у здійсненні реєстрації права власності. Будь-якого посилання на ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п. 3.5 Тимчасового положення оскаржуване рішення не містить, як відсутня і вказівка на результат розгляду заяви у самому тексті рішення.
Під час розгляду справи, представник відповідача спочатку говорив про те, що підставою для відмови у державній реєстрації прав від 24.05.2011 стало наявність обставин, визначених п. 3.5.7 Тимчасового положення. Згодом, у наданих суду письмових поясненнях, представник вже посилався на п. 3.5.4 Тимчасового положення. Однак, будь-якого належного обґрунтування наявності таким обставинам відповідачем не надано.
Отже, розглянувши заяву ліквідатора ТОВ «Багіра» від 05.05.2011 вих. № 11/20, реєстратор, в порушення вимог чинного законодавства, не обґрунтував причину такої відмови та підставу для прийняття такого рішення. Більш того, не зміг представник відповідача визначитися із такою підставою і під час судового розгляду справи по суті, що в свою чергу унеможливлює надання судом правової оцінки правомірності прийнятого рішення.
Таким чином, оскаржуване рішення за своїм змістом не відповідає встановленим вимогам Закону.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що реєстратор ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації при прийняті оскаржуваного рішення припустився порушень вимог чинного законодавства, а тому рішення від 24.05.2011 щодо відмови у державній реєстрації прав є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині задоволенню.
В задоволенні позову Арбітражного керуючого Котелевець Віталія Миколайовича щодо зобов'язання відповідача скасувати реєстрацію права власності за ЗКБУ «Машбуд» на нежитлову будівлю розташовану по вул. Перемоги, 2 у м. Запоріжжі та поновити державну реєстрацію права власності за ТОВ «Багіра» на вказану будівлю, суд відмовляє, оскільки відповідно до ст. 17 і пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України питання щодо зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна не входить до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Арбітражного керуючого Котелевець Віталія Миколайовича, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра» до Реєстратора орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Запорізьке колективне будівельне управління «Машбуд», про визнання незаконним та скасування рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 від 24 травня 2011 року про відмову в державній реєстрації прав.
В інші частині в позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Арбітражного керуючого Котелевець Віталія Миколайовича, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Багіра» 1,70 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Л.Я. Максименко