18 липня 2011 року (17 год. 56 хв.) Справа № 2а-0870/4912/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Лавринці І.П.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.02.2011,
відповідача: ОСОБА_2, доручення №203/01 від 17.01.2011,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»
до: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
23.06.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати бездіяльність відповідача щодо не звернення до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з відповідними письмовими зверненнями (п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження») про повернення кожного окремо виконавчого документу (наказу господарського суду Запорізької області та виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду) про стягнення суми боргу з позивача на користь відповідача сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникли до 01.01.2011 і виконання яких розстрочене на підставі рішень про розстрочення №3 та №4 від 06.05.2011, протиправною; зобов'язати відповідача звернутися до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з відповідними письмовими заявами (п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження») про повернення кожного окремо виконавчого документу (наказу господарського суду Запорізької області та виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду) про стягнення суми боргу з позивача на користь відповідача сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що виникли до 01.01.2011 і виконання яких розстрочене на підставі рішень про розстрочення №3 та №4 від 06.05.2011.
Крім того, позивачем було заявлене клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464), відповідачем були прийняті рішення про розстрочення заборгованості позивача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахованої до 01.01.2004 та не погашеної станом на 01.01.2011. Оскільки на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання судових рішень про стягнення з позивача заборгованості позивача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахованої до 01.01.2004 та не погашеної станом на 01.01.2011, то, позивач вважає, що відповідач повинен відкликати з Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції виконавчі документи на підставі яких з відповідача стягується така заборгованість.
Ухвалою судді від 24.06.2011 провадження у справі було відкрите, попереднє судове засідання призначене на 07.07.2011, вирішення клопотання позивача про залучення третьої особи призначене у попереднє судове засідання.
Ухвалою від 07.07.2011 було закінчене підготовче провадження, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, судове засідання призначене на 13.07.2011.
У судовому засіданні 13.07.2011 оголошувалась перерва до 18.07.2011, для вирішення позивачем питання щодо можливості врегулювання даного спору в порядку ст. 263 КАС України.
18.07.2011 до суду надійшла заява третьої особи про розгляд справи за відсутності її представника.
У судовому засіданні 18.07.2011 представники сторін не заперечили проти розгляду справи за відсутності представника третьої особи.
У судовому засіданні 18.07.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 15.07.2011, зокрема зазначивши, що одночасне виконання рішень відповідача про розстрочення заборгованості позивача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахованої до 01.01.2004 та не погашеної станом на 01.01.2011, і примусове стягнення у рамках зведеного виконавчого провадження одних й тих саме сум призведе до подвійного стягнення з позивача одних й тих саме сум. Хоча на відповідача законодавством України не покладений обов'язок відкликати виконавчі документи з виконавчого провадження, проте позивач вважає, що такі дії у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про розстрочення суми боргу, він повинен вчинити, тому просив задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні 18.07.2011 представник відповідача проти позову заперечив, зокрема зазначивши, що нормативно-правовими актами України на відповідача не покладений обов'язок відкликати виконавчі документи у разі надання позивачу розстрочки з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Тому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 18.07.2011 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, тобто дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Судом встановлено, що третьою особою по справі в рамках зведеного виконавчого провадження №15/225 по стягненню з позивача на користь відповідача суми боргу в розмірі 345214,87 грн. здійснюється примусове стягнення зазначеної суми.
Рішеннями відповідача від 06.05.2011 №№ 3 та 4, відповідно до п. 7 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 позивачу була надана розстрочка зі сплати суми заборгованості зі сплати пільгових пенсій за п. а та б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на суму 1688458,40 грн. та 1210579,75 грн. відповідно.
Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що відповідачем прийняте рішення про розстрочення виплати суми боргу, то він зобов'язаний відкликати виконавчі документи зі зведеного виконавчого провадження №15/225.
Оцінюючи доводи позивача суд зазначає наступне.
Бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є пасивна поведінка цього суб'єкта, яка має вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1-3 пункту 7 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 визначено, що заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.
Розстрочена сума підлягає сплаті (в тому числі пеня і штрафні санкції) рівними частками щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає після зазначеного періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати за цей період.
Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та штрафних санкцій надсилається платникам у встановленому Пенсійним фондом порядку.
Відтак, суд доходить висновку, що законодавством України не врегульовані правовідносини, які виникли між сторонами.
Разом з тим, суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Проте, приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суд не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань суду, визначених законом.
Частиною 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон №606) передбачено, що, крім іншого, стягувач має право подати заяву про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
З наведеного вбачається, що звернення із заявою про повернення виконавчого документу є правом, а не обов'язком стягувача.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону №606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Разом з тим, п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону №606 встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.
Відтак, у разі звернення відповідача до третьої особи із заявою про повернення виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням №15/225 та порушення позивачем умов розстрочення, державним виконавцем буде відмовлено відповідачу у повторному відкритті виконавчого провадження за поверненими виконавчими документами і відповідачем буде втрачене право на отримання належних йому коштів.
Суд зазначає, що позивач відмовився використати своє право на звернення до суду для врегулювання даного спору, в порядку ст. 263 КАС України.
Отже, суд доходить висновку, що вимога позивача спрямована на набуття неправомірної вигоди.
З врахуванням викладеного, враховуючи відсутність обов'язку відповідача по зверненню до третьої особи із відповідними заявами про повернення виконавчих документів, судом не встановлені ознаки бездіяльність відповідача, а відтак вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль
Постанова виготовлена у повному обсязі 25.07.2011.